Ліві і політика

БЛИСК І ВБОГІСТЬ ІНДІЙСЬКОЇ ОСВІТИ

• Слайдер
• 27/02/2013

Сірі бетонні стіни й підлога; вузенькі віконця, цілодобова задушлива спека й один поламаний вентилятор на кімнатку площею 20 кв.м; а ще ящірки й павуки на стінах і дерев’яні меблі… Так виглядає не тюрма й не концтабір, а одна із приватних шкіл у найбагатшому штаті на північному заході Індії. Утім, не все так страшно: кабінетам фізики, хімії й інформатики позаздрять найбільші київські гімназії. Робити ж «євроремонт» у звичайних класних кімнатах тут не прийнято — мовляв, однаково все поламають і рознесуть. Ця думка небезпідставна. У школі навчається більше трьох тисяч дітей — а це всього-на-всього сорок-п’ятдесят чоловік у класі і п’ять хвилин на перекличку за номерами в журналі: «Перший», — «Є, мем!». «Другий», — «Присутній, мем!» Щоб учителька запам’ятала твоє ім’я, тут треба бути дуже видатною особистістю. Наприклад, сваритися із сусідами по парті, кидатися папірцями, запізнюватися на ранкові молитви. До речі, молитва вже давно почалася, а учні все заходять і заходять до класу. Вони швидко зрозуміли, що я нікого не каратиму й не битиму за спізнення. Так-так, за найменші порушення дисципліни в індійських школах б’ють — боляче, з усієї сили, по щоках, а то й книжкою по голові. Фізичні покарання, за які будь-де у світі на вчителя давно подали б до суду, тут нікого особливо не бентежать. Директор школи, якому я першого робочого дня побігла скаржитись на небачену жорстокість, навіть не зрозумів, що мені не подобається; самі ж батьки й діти сприймають такий стан справ як належний і справедливий — вчителька завжди права, її авторитет незаперечний, отже, якщо когось і вдарила, то було за що. Далі

Мікросоціологія насильства

• Права людини
• 26/02/2013

Ми маємо пояснити, чому насильство в багатьох випадках — насправді, навіть у більшості випадків — не втілюється в життя навіть тоді, коли існує реальна його загроза. Ми також маємо визначити, що вирізняє динаміку тих ситуацій, що зумовлюють дедалі глибше занурення в тунель насильства.

Далі

Новий порядок денний для університетської освіти

• Слайдер
• 22/02/2013

Постійні намагання провести реформи в Україні протягом останніх двадцяти років дискурсивно оформлюються як вибір «західного» шляху розвитку на противагу застарілому «радянському». 

Далі

ХВАЛА ЛЮБОВІ

• Гендер
• 20/02/2013

Деякий час Париж був усипаний рекламою сайту знайомств Meetic. Мене неабияк схвилювали його гасла. Перший заклик звучав так: «Пізнайте любов без випадковостей!» Другий запевняв: «Ви можете закохатися, не закохуючись!» Отже, уникаймо падіння, так? А ось третій обіцяв: «Ви можете чудово закохатися без страждань!» І все це завдяки сайтові знайомств Meetic… який до всього пропонував ще й – вислів мені видався надзвичайно показовим – «любовний коучинґ». Спеціальний тренер підготує вас до небезпечних випробувань. Гадаю, цю рекламну пропаганду породжено безпековою концепцією «любові»: страхова компанія гарантує убезпечення від будь-яких ризиків. Ви неодмінно спізнаєте любов, але ця справа буде добре продумана; ви наперед обираєте партнера, клацаючи опції в Інтернеті, – безперечно, у вас напохваті його фото, інтереси й смаки, дата народження, знак зодіаку, – так що на завершення комбінації ви можете сказати: «Ну, з цим – вигорить!» Ось вона – пропаганда, й цікаво, що реклама грає у такому регістрі. Однак я переконаний, що любов, тією мірою, якою вона є колективний смак, що існує для всіх, є те, що надає життю інтенсивності й значення. Гадаю, любов не може бути подарованою задурно дрібничкою, принесеною на таці без ризиків і втрат. Це трохи нагадує нинішню пропаганду американської армії, що нібито гарантує війну з «нульовою смертністю». Далі

ПРАВОРАДИКАЛЬНИЙ ДИСКУРС У ФРАНЦІЇ: Саркозі — новий Ле Пен?

• Слайдер
• 15/02/2013

Далі

Більше любові: політична критика моногамії та низові практики поліамурності

• Гендер
• 13/02/2013

«Біда навчить і нелюба полюбить»: в основі організації сімейного життя протягом століть лежала догма обов’язку (насамперед для жінок), оперта на міркування економічної доцільності.

Далі