• БІЙКИ НЕ БУДЕ

    БІЙКИ НЕ БУДЕ

    • Слайдер
    • 06/11/2012
    М’який авторитарний режим, який протягом останніх двох років активно розбудовується на території нашої країни, виявився досить ефективним у плані нейтралізації передвиборчої напруги: ні порушення у ході парламентських перегонів, ні тиск на представників опозиції не спровокували такої хвилі протестів, яка б могла змусити владу до надмірного використання можливостей репресивного апарату. Лише одного разу у Первомайську влада «зірвалася», пішовши на відкрите протистояння, і програла – протоколи таки вдалося повернути на дільницю. Зрештою, вибори вже майже закінчилися, а питання, що турбують громадян більше за мову чи розпіарені передвиборчі ігрища, залишилися. Слід очікувати, що «політичні» протистояння хоча б на деякий час нарешті залишаться у межах Ради. А от чи буде вивільнений простір вуличного протесту заповнюватися тими 42% потенційних виборців, які так і не змогли знайти достойних кандидатів для свого голосу, або тими, хто ще вчора голосував не стільки «за» когось, скільки «за» зміни, і як на це реагуватиме правляча еліта – питання зовсім не риторичне. Далі
  • ТВОРЕННЯ МІСЬКОГО СПІЛЬНОГО

    ТВОРЕННЯ МІСЬКОГО СПІЛЬНОГО

    • Слайдер
    • 05/11/2012
    У містах люди всіх типів та класів (хай як неохоче й антагоністично) збираються для спільного, хоч і минущого та змінного життя. Віддавна урбаністи всіх мастей висловлюються щодо цієї спільності, а її численні репрезентації (в романах, кіно, образотворчому мистецтві і т. д.) намагаються розкрити характер цього життя (або специфічний характер життя у конкретному місті в певний час) та його глибше значення. Коли Хардт і Негрі заявляють, що ми повинні розглядати «метрополіс як фабрику з виробництва спільного», вони подають це як відправну точка для антикапіталістичної критики та політичного активізму. Подібно до «права на місто», ця ідея вабить та інтригує, однак що вона може означати? І як її можна пов’язати з довгою історією суперечок та дискусій щодо створення та використання ресурсів у спільній власності? Далі
  • НЕПАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ та перспективи поширення маоїстських рухів у країнах Південної Азії

    НЕПАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ та перспективи поширення маоїстських рухів у країнах Південної Азії

    • Статті
    • 02/11/2012
    Південна Азія, яка охоплює сім незалежних держав (Республіка Індія, Ісламська Республіка Пакистан, Народна Республіка Бангладеш, Федеративна Демократична Республіка Непал, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Королівство Бутан та Республіка Мальдіви), на початку ХХІ ст. стала ареною розгортання антисистемних рухів ліворадикального спрямування – подібно до Латинської Америки, що також характеризується високим рівнем соціально-класового розшарування населення та разючими показниками коефіцієнту Джині. Підґрунтям для цього стала колоніальна спадщина й контрасти соціально-економічного розвитку регіону. Далі
  • Секс-робота: солідарність, а не порятунок

    Секс-робота: солідарність, а не порятунок

    • Гендер
    • 31/10/2012

    В анархістських та феміністичних колах триває дискусія щодо легітимності секс-роботи та прав робітниць секс-індустрії. Два наявні підходи до цього питання майже повністю суперечать одне одному. З одного боку, феміністки, такі як Меліса Фарлі, виступають проти сексуальної праці і вважають, що ця робота – насилля над жінками. Фарлі каже: «Якщо ми розглядаємо проституцію як насилля над жінками, нема сенсу говорити про легалізацію чи декриміналізацію проституції». З іншого боку, захисники прав робітниць секс-індустрії вважають секс-роботу значно більш схожою на будь-яку іншу працю. Вони вірять, що покращення життя секс-робітниць можливе завдяки боротьбі за соціальне визнання їхньої праці та їхні робітничі права, і тільки за умови, що активістки будуть прислухатися до слів самих робітниць секс-індустрії. У цій статті я спробую показати, чому підхід, який пропонує заборону секс-роботи, дискримінує секс-робітниць та користається з їхнього маргіналізованого статусу, тоді як протилежна позиція – відстоювання їхніх прав – дає нам можливість зробити важливий крок у захисті трудових та інших прав робітниць секс-індустрії.

    Далі
  • «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса

    «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса

    • Слайдер
    • 29/10/2012

    Вислів «диктатура пролетаріату» вперше з’явився в серії статей Маркса, яка пізніше отримала назву «Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 рр.» і була опублікована в лондонському журналі, що його тоді видавав сам Маркс. Ця праця була намаганням Маркса підсумувати політичне значення європейської революції 1848-1849 рр. Він брав активну участь у цій революції в Німеччині, редагуючи провідний орган революційної лівиці, і водночас уважно стежив за розвитком подій, зокрема у Франції та Відні. Тепер революція закінчилась, і Маркс обдумував її уроки. Питання полягає в тому, що ця фраза, коли вона з’явилася в друці навесні 1850 р., означала для Маркса та його сучасників-читачів? Ключовий факт, який згодом перекрутить історію цього терміну, полягає в наступному: в середині ХІХ ст. старе слово «диктатура» все ще означало те, що воно до того означало протягом століть, і в цьому розумінні воно не було синонімом деспотії, тиранії, абсолютизму або автократії, і головне, воно не протиставлялося демократії.

    Далі
  • ПАРЛАМЕНТСЬКА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: ЗА І ПРОТИ

    ПАРЛАМЕНТСЬКА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: ЗА І ПРОТИ

    • Слайдер
    • 26/10/2012
    Якщо ставлення лівого середовища до українського парламенту в його нинішньому вигляді однозначне і одноголосне – інструмент панування буржуазії, без варіантів, – то сприйняття парламентаризму як такого й можливої майбутньої ролі Верховної Ради в лівій політиці відрізняються. У розмові напередодні виборів учасники «Спільного» спробували ясно сформулювати протилежні позиції. Далі