• НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

    НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

    • Гендер
    • 11/12/2012

    Далі
  • Клас має значення

    Клас має значення

    • Гендер
    • 04/12/2012

    Урахування чотирьох аспектів, що ускладнюють поняття класу (суперечливі класові позиції; привілейоване відношення до експлуатації; опосередковані класові позиції; відмінність між класом, визначеним за місцем роботи, та класом, визначеним за майновим становищем; а також часовий вимір класових позицій) долає просту, поляризовану концепцію класу, з якої ми починали нашу дискусію.

    Далі
  • «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    • Слайдер
    • 28/11/2012
    Если работаешь медленно или некачественно, то сразу вылетаешь, потому что много желающих стоят в очереди на эту работу. Вот. Был там главный, который руководил процессом. Там было, типа, два конвейера, коробки шли по конвейеру, и нужно было брать и перебирать. Потом на другой конвейер перекладывать уже готовое. И тот человек, который руководил… Там был один бригадир, который был выбираный с низов, и другой, старший бригадир, который был назначаный с верхов. И этот старший бригадир просто кричал, вот так: хайда, хайда, хайда, хайда, хайда! И задавал темп работе таким способом. Вот как он кричит, в таком темпе нужно и работать. А если не в таком? А если не в таком, то вылетаешь. Сразу? Да, сразу. Моментально. Но в основном люди подстраивались. Но я, к счастью, как то удавалось мне подстраиваться и под скорость, и под качество. Но пришла сессия, и я ушел временно с этой работы, чтобы сдать сессию, а потом меня уже туда не взяли. Далі
  • Революційна притча про рівність людей

    Революційна притча про рівність людей

    • Слайдер
    • 26/11/2012

    Біографи визначного українського поета Тараса Шевченка розповідають цікаву історію про його революційну пропаганду у середовищі українського селянства в 1845 р. Шевченко хотів показати силу звичайних людей кріпакам, які зібралися у сільській хатині. Він поставив на стіл пшеничне зернятко і спитав своїх слухачів: «Що воно означає?» Оскільки ніхто не міг відповісти, він пояснив, що зернина означала царя. Додавши ще кілька зернин, він зазначив, що ті символізували губернаторів та інших чиновників, військових офіцерів, поміщиків і дворян. Нарешті, він дістав з кишені повну пригоршню зерна і насипав її до тих, що вже лежали на столі, зі словами: «Дивіться, а це – ми! Ану шукайте, де тепер тут цар, губернатор чи поміщик?»

    Далі