• ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    • Галереї
    • 17/10/2012
    Жінки з Марікани у Південно-африканській республіці 29 вересня провели мирну акцію протесту проти поліцейського насильства у їхньому районі та залякування жінок і дітей у шахтарському регіоні поблизу Рустенбурга на північному заході країни. 14 вересня 2012 року уряд ПАР оголосив надзвичайний стан у Рустенбурзі та в районі Марікани. Уряд АНК, підтримуваної союзниками, спрямував значні сили поліції та армії у селище Марікана, яка досі не оговталося від різні, у якій 34 шахтарі було вбито, а багато інших поранено. Мешканці та мешканки Марікани зіткнулися зі свавільними обшуками житла, арештами і приниженням їхньої гідності. Поліція пустила в хід сльозогінний газ, стріляла в людей просто по дорозі в магазин і навіть забирала у людей палиці, оголошені "небезпечної зброєю". Далі
  • Робітники та батьківщина

    Робітники та батьківщина

    • Слайдер
    • 15/10/2012

    «Космополітизм» [Vaterlandslosigkeit, позбавленість батьківщини] робітників, про який говорить «Маніфест», стосується буржуазної національної держави, а не народності, національності в етнічному сенсі. Робітники «не мають батьківщини», тому що повинні розглядати буржуазну національну державу як спрямовану проти них репресивну машину; і навіть після захоплення влади вони «не матимуть батьківщини» (в політичному сенсі), оскільки, згідно з Марксом, особливі соціалістичні національні держави будуть лише перехідним етапом на шляху до безкласового і бездержавного суспільства майбутнього, і оскільки побудова такого суспільства можлива тільки в міжнародному масштабі.

    Далі
  • ПАРОТЯГ ВЕЛИКОГО МІСТА

    ПАРОТЯГ ВЕЛИКОГО МІСТА

    • Класова експлуатація
    • 08/10/2012
    Про Луганськтепловоз за останні п’ять років було написано багато: далебі, скандальна приватизація давала привід. Втім, на нашу думку, всі ці матеріали мають один суттєвий недолік: всі вони демонструють позицію керівництва, тобто як створюють, так і постійно (залежно від частоти повідомлень такого типу) відтворюють владний дискурс. Ось чому ми вирішили запропонувати нашим читачам/-кам дещо змінити фокус і поглянути на іншу сторону медалі – на позиції робітників, експлуатованих, тих, хто безпосередньо причетний до продукування додаткової вартості. Як вони оцінюють теперішній свій стан і яким бачать своє майбутнє? Що вони відчувають, але бояться сказати вголос? Далі
  • Ціна знання

    Ціна знання

    • Класова експлуатація
    • 03/10/2012

    Добре відомо, що академічна видавнича справа перетворилася на один із найбільш прибуткових бізнесів. Ціни на наукові журнали такі високі, що навіть бібліотеки найпрестижніших університетів, таких як Гарвард, мусять частково відмовлятися від передплати. 

    Далі
  • З БУДНІВ ВІЙНИ ПРОТИ БІДНИХ: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    З БУДНІВ ВІЙНИ ПРОТИ БІДНИХ: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    • Права людини
    • 28/09/2012
    Вже не перше десятиліття Сполучені Штати ведуть війну на власній території – масштабну та відкриту війну, яка, попри те, не викликає особливого занепокоєння. Щодня ворогів убивають, калічать, беруть у полон, катують, принижують та вкривають ганьбою. Перемоги тривають без кінця, але переможені виявляються співвітчизниками. Чи не найважливіше завдання даної статті полягає в спробі зрозуміти, яким чином описана ситуація можлива у суспільстві, яке вважає себе вільним та демократичним. Ми розбиратимемо це на прикладі поліцейського свавілля – одного з найстрашніших і водночас найнеобхідніших елементів війни. Далі
  • Теорії класової боротьби та їхня критика

    Теорії класової боротьби та їхня критика

    • Класова експлуатація
    • 21/09/2012

    Останніми роками світ став свідком релегітимізації категорії класової боротьби у науковому та суспільно-політичному обігу. Словосполучення «класова війна» (class warfare), ще нещодавно немислиме за межами антикапіталістичних кіл (зокрема, цю назву носить збірка інтерв’ю відомого лінгвіста, анархо-синдикаліста Ноама Хомського радикальному публіцисту Девіду Барзамяну [65]) нині не сходить з вуст навіть ультраконсервативних американських коментаторів. Звернення учасників протестів «Occupy Wall Street» до «99%» проти «1%», при всій його умовності та методологічній наївності, спонукає до розгляду реальних соціальних та класових суперечностей і розколів у соціумі.

    Далі