Ліва політика

ЩО БУДЕ ЗІ СВОБОДОЮ?

• Слайдер
• 24/08/2012

Незручний факт існування Донцова і його послідовників, тобто наявність традиції українського фашизму, «філософії зла», як її назвав Василь Стус, звичайно не був повністю проігнорований демократично орієнтованими мислителями. Але сьогодні, коли фашистська ідеологія дедалі ширше розкриває свої смертельні обійми, це питання треба поставити з усією гостротою, на яку спроможна критична думка. Далі

ИДЕОЛОГИЯ И ПРОБЛЕМЫ СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ (часть 2)

• Слайдер
• 20/08/2012

Принято считать, что университеты нейтральны по отношению к главным проблемам общества и посвящают себя в первую очередь преподаванию и проведению исследований в интересах общества. В век науки и техники университет принимает общественные модели на веру, работает в их рамках и служит их утверждению. В то же время университет зависит от поддержки общества и удовлетворяет его запросы — лишь при этом условии он вправе рассчитывать на помощь. При таких взаимоотношениях между университетами и обществом знание становится товаром, обособленным от тех, кто его предоставляет. Этот товар можно продать на рынке — например, знание нередко бывает условием получения определенной работы. Таким образом, студент учится пользоваться интеллектом отвлеченно, а не для диалога с окружающим миром. Далі

НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ

• Слайдер
• 17/08/2012

Починаючи з січня 2011 року за сприяння профспілкових активістів, дослідників, журналістів, митців і усіх зацікавлених в рамках дослідницького проекту і формування архіву “Праця і робітничий рух в Україні. Архів і дослідження” збираються і аналізуються матеріали, що стосуються становища робітничого класу, змін, що відбулися у класовій структурі, а також форм класової експлуатації після розпаду СРСР. Окрім формально зайнятих робітників у традиційних секторах економіки (індустріального пролетаріату) ми звертаємося також до таких категорій робітників як: трудові мігранти, неформально зайняті вуличні торговці у кіосках, базарах, блошиних ринках, переходах, робітники мереж супермаркетів та закладів громадського харчування, будівельники, нестабільно зайняті офісні працівники нижчих ланок (т.зв. “офісний планктон”, що влкючає зокрема і “гручку” чи “нестандартну” зайнятість, стажування тощо), працівники у сфері освіти, охорони здоров’я (“бюджетники”), фрілансери у сферах науки і культури, працівники громадського транспорту, небезпечна і/або нелегальна робота. Далі

Захист прав робітників в умовах розповсюдження позикової праці: перспективи для України

• Слайдер
• 15/08/2012

Нестійка зайнятість набуває незліченних форм, характеристики яких варіюються від ситуації до ситуації, залежно від співвідношення сил працівників та роботодавців, потреб бізнесу та спроможності робітників захистити свої інтереси. Проте найбільш небезпечним проявом нової незахищеності робітників стали розщеплені, тристоронні трудові відносини, що виникають, коли до стандартної схеми «працівник-роботодавець» вклинюється якийсь посередник. Цей вид трудових відносин є найбільш дискусійним, але водночас – найменш осмисленим.

Далі

ИДЕОЛОГИЯ И ПРОБЛЕМЫ СРАВНИТЕЛЬНОЙ ПОЛИТОЛОГИИ (часть 1)

• Слайдер
• 13/08/2012

Исторически сложилось так, что занимающиеся сравнительной политологией ученые и студенты выражают неудовлетворенность этой научной областью, предметом и научной профессией. Приходится слышать и читать о немощи, поразившей политическую науку и сравнительную политологию. Утверждают, что данная дисциплина известна своим консерватизмом, что ее чураются активисты, интересующиеся политическими изменениями. К тому же недостатки этой научной дисциплины тесно связаны с политической системой США, которую ученые стараются преподнести в этноцентрическом духе. Далі

Місто, криза і соціологія

• Слайдер
• 08/08/2012

Критичний урбаніст Дейвід Гарві, подібно до кожного другого викладача, схильний ставити предмет свого зацікавлення в центр всесвіту. У нього урбанізація – це і найважливіший наслідок, і одна з головних передумов накопичення капіталу, тобто без капіталізму не було б сучасного міста, а без сучасного міста – капіталізму. У нього революція має будуватися навколо проблем міського простору, тобто він чекає на революцію не тільки в місті, а й через місто та заради нього.

Далі