Ліві і політика

Чи можлива в Україні студентська революція?

• Освіта, наука, знання
• 03/08/2011

Коли в українських умовах студентські протести збирають декілька тисяч протестувальників, то в Європі ці цифри сягають декількох сотень тисяч. Чому в один і той самий час виникає така різниця у кількісних показниках, чому вимоги та результати протестів у кожному з цих випадків суттєво відрізняються?

Далі

Студентський протест - це не для двієчників

• Соціальний протест
• 28/07/2011

Болонському процесу виповнилося 11 років. Які можна робити висновки? Як не дивно, ці висновки будуть не про сам Болонський процес. Основи Болонської системи закладалися поміркованими соціал-демократами, і задачі цієї реформи були спрямовані на створення спільного інтелектуального простору.

Далі

ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО

• Ліві і політика
• 25/07/2011

ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО У дитинстві в середині 1980-х я жив біля залізничної колії в Північному Сіднеї. Дорогою до школи я щоранку бачив точний, як годинник Експрес (XPT — eXpress Passanger Train), найновіший швидкісний потяг у Новому Південному Вельсі. Пам’ятаю, яку гордість я відчував через те, що нам вдалося сконструювати таку величну машину і маємо можливість керувати нею. З того часу дещо змінилося: в неоліберальній економіці залізницю стало складно обслуговувати, розширювати та популяризувати. Ідея про те, що користувач має сам платити за проїзд, корпоратизація державних залізниць (таких, як Countrylink (державна компанія, що надає послуги пасажирських перевезень залізницею у штатах Новий Південний Уельс, Квінзленд та Вікторія – прим. ред.) та перебудова їх з метою отримання прибутку стали урядовою політикою. Авжеж, немає нічого поганого в такій політиці, якщо вона покращує обслуговування і ефективність служби. Але у випадку з залізницею цього не сталося. В результаті такої політики залізницю почали вважати застарілою і дедалі менш рентабельною інфраструктурою. Далі

РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

• Війна і націоналізм
• 24/07/2011

Самым известным инцидентом норвежского терроризма стало дело Варга Викернеса – музыканта-нациста, который в 1993 году зверски убил своего коллегу, совершив поджоги нескольких кирх в разных частях страны Трагические события в Норвегии, обернувшиеся массовой гибелью людей, не стали частной бедой пострадавшей от терактов страны. Напротив – они обнажили глубокие противоречия глобализованного мира, выпустив наружу демонов страха и предрассудков, присущих массовому сознанию нашей эпохи. Далі

О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

• Війна і націоналізм
• 22/07/2011

В статье Пьера Бурдье и его ученика Лоика Вакана (1999) рассматривается проблема культурного империализма - способности научных и культурных сред навязывать категории, обусловленные конкретными историческими обстоятельствами, всему миру в качестве деисторизированных универсальных и лишенных всякой связи с той первоначальной ситуацией, в которой они возникли. Далі

ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

• Права людини
• 18/07/2011

ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі