Ліва політика

КРАХ ЕВРОПЕЙСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ И КРИЗИС ЕВРО

• Ліва політика
• 08/08/2011

Александр КОНОПЛЯНИКОВ В последнее время из Европы поступают всё более удручающие новости. Правда, если раньше на слуху простого читателя была Греция, то теперь список пополнился Португалией, Ирландией, а совсем недавно и Италией и Испанией. Эти события вызвали шквал статей, пытающихся разобраться в подоплёке происходящего. Одна из таких статей - статья Леонида Грука «Европейский кризис - или кризис евро?». Статья полезна тем, что открывает среди левых дискуссию касательно экономики ЕС. Но при этом содержит, на мой взгляд, ряд в корне неверных предпосылок, которые влияют на выводы автора и на общее понимание ситуации в ЕС. Основной, - я бы сказал сквозной, - мыслью автора является разделение «идей» Евросоюза и евро. Хотя в самом начале статьи он пишет, что «на протяжении последних двадцати лет европроект представлялся некоторым удачной попыткой интеграции экономик с различным уровнем развития в единый, успешно функционирующий организм» (курсив мой), позже задаётся вопросом: «Но есть ли связь между тем послевоенным интеграционным проектом и современным валютным союзом, во имя которого приносятся такие жертвы?». Далі

АФРИКА. ЭХО АРАБСКОЙ ВЕСНЫ

• Слайдер
• 05/08/2011

Александр ПАНОВ «Перекинется ли через Сахару волна арабских революций?». В этом вопросе, которым задавались множество журналистов, изначально звучали как робкая надежда на начало демократизации и социальные перемены, так и тревога за возможные негативные последствия подобного варианта развития событий. Большинство критиков, очарованных революциями в Тунисе и Египте, все же признавали, что такое стихийное народное волеизъявление таит в себе немало угроз для африканских стран южнее Сахары. Ведь здесь хорошо знают, что такое прямая демократия в условиях слабости или полного отсутствия гражданских структур и институтов. Далі

Чи можлива в Україні студентська революція?

• Освіта, наука, знання
• 03/08/2011

Коли в українських умовах студентські протести збирають декілька тисяч протестувальників, то в Європі ці цифри сягають декількох сотень тисяч. Чому в один і той самий час виникає така різниця у кількісних показниках, чому вимоги та результати протестів у кожному з цих випадків суттєво відрізняються?

Далі

Студентський протест - це не для двієчників

• Освіта, наука, знання
• 28/07/2011

Болонському процесу виповнилося 11 років. Які можна робити висновки? Як не дивно, ці висновки будуть не про сам Болонський процес. Основи Болонської системи закладалися поміркованими соціал-демократами, і задачі цієї реформи були спрямовані на створення спільного інтелектуального простору.

Далі

ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО

• Ліва політика
• 25/07/2011

ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО У дитинстві в середині 1980-х я жив біля залізничної колії в Північному Сіднеї. Дорогою до школи я щоранку бачив точний, як годинник Експрес (XPT — eXpress Passanger Train), найновіший швидкісний потяг у Новому Південному Вельсі. Пам’ятаю, яку гордість я відчував через те, що нам вдалося сконструювати таку величну машину і маємо можливість керувати нею. З того часу дещо змінилося: в неоліберальній економіці залізницю стало складно обслуговувати, розширювати та популяризувати. Ідея про те, що користувач має сам платити за проїзд, корпоратизація державних залізниць (таких, як Countrylink (державна компанія, що надає послуги пасажирських перевезень залізницею у штатах Новий Південний Уельс, Квінзленд та Вікторія – прим. ред.) та перебудова їх з метою отримання прибутку стали урядовою політикою. Авжеж, немає нічого поганого в такій політиці, якщо вона покращує обслуговування і ефективність служби. Але у випадку з залізницею цього не сталося. В результаті такої політики залізницю почали вважати застарілою і дедалі менш рентабельною інфраструктурою. Далі

РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

• Війна і націоналізм
• 24/07/2011

Самым известным инцидентом норвежского терроризма стало дело Варга Викернеса – музыканта-нациста, который в 1993 году зверски убил своего коллегу, совершив поджоги нескольких кирх в разных частях страны Трагические события в Норвегии, обернувшиеся массовой гибелью людей, не стали частной бедой пострадавшей от терактов страны. Напротив – они обнажили глубокие противоречия глобализованного мира, выпустив наружу демонов страха и предрассудков, присущих массовому сознанию нашей эпохи. Далі