Спільне: журнал соціальної критики

БУРЖУАЗИИ ВЫГОДНО, ЧТОБЫ ПРИ ВЛАСТИ БЫЛИ КАПИТАЛИСТЫ, НО ВИНУ ВСЕГДА МОЖНО БЫЛО БЫ СПИСАТЬ НА КОММУНИСТОВ
- Статті
- 17/01/2011
Інтерв'ю з лівою партією "Народний спротив", Молдова, про особливості виробництва, політичної боротьби та громадської думки у колишній радянській республіці. Далі
НЕОЛИБЕРАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СПОСОБЕ ПРОИЗВОДСТВА И ПРАВАЯ ПОЛИТИКА ПРИ ДЕФИЦИТЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ
- Статті
- 08/01/2011
Далі

РУСЛАН КОСТЮК: «Социал-демократия оказалась в идеологическом тупике»
- Статті
- 30/12/2010
Далі
ЛЕГІТИМАЦІЯ МІЛІЦЕЙСЬКОЇ КСЕНОФОБІЇ У ЗМІ
- Статті
- 28/12/2010
ЛЕГІТИМАЦІЯ МІЛІЦЕЙСЬКОЇ КСЕНОФОБІЇ У ЗМІ Оля ВОРОЖБИТ, Тарас ДОРОНЮК, Андрій ПИЛИПЕНКО Від редакції: Пропонована увазі читачів стаття підіймає тему ксенофобських практик правоохоронних органів і зокрема — процесу легітимації міліцейського насильства у засобах масової інформації. До цієї теми ми намагалися привернути увагу громадськості тиждень тому, коли за підтримки журналу соціальної критики “Спільне” біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України пройшла акція, спрямована проти катувань та вбивств людей міліціонерами, проти проявів расизму і ксенофобії у міліції. У цей день (20 грудня) в Україні відзначали день міліції, а 18 грудня – міжнародний день мігранта. Ці дві дати були приводом нагадати, про недопустимість постійного використання українською міліцією ганебної практики етнічного «профайлінґу». Предметом особливої уваги співробітників органів внутрішніх справ часто є люди з відмінною зовнішністю, яких апріорі підозрюють у скоєнні правопорушення. Громадянам України та людям, які приїхали сюди вчитись чи працювати, маючи інший колір шкіри, пройти вулицями українського міста без затримань набагато важче, ніж людям більш “типового” вигляду. Іноді одну й ту саму людину перевіряють кілька разів на місяць, незважаючи на те, що інших причин для підозри, окрім “не тієї” зовнішності, немає. У відповідь на скарги, міліція прямо пояснює, що йдеться саме про зовнішність. Планова система у міліції, коли потрібно розкрити певну фіксовану кількість злочинів або відзвітуватися про виконання певної програми або операції є одним із основних стимулів для міліцейського свавілля. Нещодавні фашистські демонстрації та погроми у Росії можуть поширити расистські і ксенофобські настрої і в Україні, зокрема, і в рядах співробітників міліції. Зокрема, це стосується операції «Мігрант», яка оголошується МВС для боротьби з нелегальною міграцією. Дискримінація однієї соціальної групи неминуче завдає удару всьому суспільству. Якщо працівник міліції порушує закон та права людини один раз, він буде робити це і у майбутньому. Права людини захищаються тільки тоді, коли вони універсальні. Тому учасники та учасниці акції вимагали: відмінити встановлення планів на кількість злочинів як принцип роботи міліції; припинити катування та вбивства людей у відділках міліції; покарати винних у міліцейському свавіллі; припинити практику затримки і перевірки документів осіб на підставі зовнішнього вигляду; скасувати підрозділ протидії етнічній злочинності Департаменту кримінального розшуку Міністерства внутрішніх справ України, як такий, що безпідставно ділить осіб за зовнішніми характеристиками на “своїх” і “чужих” і тим самим посилює ксенофобію. В рамках акції відбувся перформанс «Виглянь у вікно», який закликав усіх громадян розплющити очі на епідемію расизму, ксенофобії і міліцейського свавілля, що захлеснула наше суспільство. Учасники акції у знак солідарності із тими, хто вже зазнав і ще зазнає безпідставних утисків від міліції фотографувалися, підставивши обличчя в імпровізований стенд «їх переслідує міліція» - жертвою безпідставних міліцейських переслідувань може стати кожен. На акції було представлено мистецький проект члена кураторського об’єднання Худрада Нікіти Кадана «Процедурна кімната», спрямованоий проти тортур у міліції. Далі

ЗНАХОДИТИ ІДЕОЛОГІЮ В ГОЛОВАХ І СТРУКТУРАХ, У СЛОВАХ І ДІЯХ
- Статті
- 22/12/2010
Далі
БЕДНАЯ БЕДНАЯ ГЕРМАНИЯ
- Статті
- 20/12/2010
Сергей СУМЛЕННЫЙ Трансформация рынка труда и реформа системы социального обеспечения вызвали в Германии рост числа бедных. Экономический кризис лишь ускорил процесс демонтажа знаменитого немецкого социального государства Далі