• ГУДИТ КАК УЛЕЙ

    ГУДИТ КАК УЛЕЙ

    • Статті
    • 30/04/2010

    master_genie

    С приближением Международного дня солидарности трудящихся, да еще и на фоне бурных протестов в европейских странах и продолжающегося кризиса в нашей стране, означенные трудящиеся начинают и у нас занимать все более активную жизненную позицию. В конце апреля прошла всеукраинская акция протеста против антирабочего проекта Трудового кодекса, а Первомай леворадикалы и профсоюзные деятели намерены отметить не шашлыками, а масштабными акциями с антикапиталистическими лозунгами. В то же время, либеральные идеологи утверждают, что украинские трудящиеся и без того живут, дескать, слишком хорошо: по их словам, рост доходов наемных работников в предкризисные годы опережал рост производительности труда. Этим они оправдывают «антикризисные реформы», сводящиеся к снижению доходов населения. На самом деле, ситуация обстоит немного по-другому. Далі

  • ТРИ РЕСПУБЛИКИ-СЕСТРЫ

    ТРИ РЕСПУБЛИКИ-СЕСТРЫ

    • Статті
    • 28/04/2010

    Денис ГОРБАЧ

    Смена власти по-киргизски вполне возможна и в Украине. Это не повторение «революции тюльпанов», а продолжение процессов, начавшихся много лет назад и протекающих сходным образом в Кыргызстане, Украине и Грузии. От очередного «витка спирали» наших политиков пока что спасает только их собственная нерешительность. Далі

  • Ерік Олін Райт: «Криміналізація соціальних проблем – це невід’ємна риса неолібералізму»

    Ерік Олін Райт: «Криміналізація соціальних проблем – це невід’ємна риса неолібералізму»

    • Статті
    • 26/04/2010

    Якщо ви вважаєте, що соціальні інституції впливають на добробут людей, або ж вірите, що наявні інституції шкодять людським життям, тоді важлива роль соціолога полягає в нещадній критиці таких інституцій. Однак, така критика не повинна розглядатись як езотерична, дискусійна та периферійна практика. Наприклад, ніхто не каже, що діяльність вченого-біолога, котрий вивчає захворювання з метою знаходження ліків, це щось особливе. Причиною дослідження природи всіляких хвороб є те, що вони підривають людське здоров’я, і саме тому ми прагнемо зрозуміти причини, котрі їх викликають, а також знайти можливість їх знешкодження. Критичний соціолог робить щось подібне стосовно соціальних інституцій, котрі шкодять суспільству.

    Далі
  • ВОНИ БАЛАКАЮТЬ. ВОНА — ПРАЦЮЄ

    ВОНИ БАЛАКАЮТЬ. ВОНА — ПРАЦЮЄ

    • Статті
    • 14/04/2010

    [info]volontariste

    Габор Вона, лідер крайньо правої партії Рух за кращу Угорщину, або, простіше, Йоббік, справді не сидить, склавши руки. Як і вся його команда, що домоглась фантастичного електорального успіху. Тепер, з огляду на підсумки першого туру парламентських виборів,  Вона може сісти за написання потенційного бестселеру «Як створити ультраправу партію, за яку через 7 років голосуватиме кожен шостий, для чайників».

    Якихось два роки тому в таку цифру — 16,7% — мало хто б повірив. На початку 2008 р. партію називали «маленькою», а навесні того ж року ще можна було самовпевнено писати про те, що «електоральна підтримка ультраправих не буде істотньо більшою, ніж стабільні 3-4%». Склалося так, що значно більшу увагу журналісти приділяли її парамілітарному крилу — Угорській гвардії, яка була створена «для фізичної та духовної самооборони» угорської нації у серпні 2007 р. Тоді, у замку Буда, 56 чоловіків (число, що символізує революцію 1956 р.) були посвячені на членство колишнім міністром оборони,  а три священики, з католицької, кальвіністської та євангелістської церков, благословили прапор. Одягнені у чорні чоботи, чорні брюки, чорні жилетки без рукавів, чорні кашкети та білі сорочки, «гвардійці» своїм виглядом відсилали до архетипу класичного фашистського парамілітарного загону, а «прапор Арпада», центральний елемент організаційної символіки, використовувався до того фашистською Партією схрещених стріл.

    Далі
  • КЛАСОВА БОРОТЬБА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ РОБІТНИКІВ ТУРБУЮТЬ ЛИШЕ РОБІТНИКІВ

    КЛАСОВА БОРОТЬБА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ РОБІТНИКІВ ТУРБУЮТЬ ЛИШЕ РОБІТНИКІВ

    • Статті
    • 09/04/2010

    ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

    Дайджест №4, 8 квітня 2010

    Як показують результати регулярного моніторингу Центру дослідження суспільства, кількість протестів у березні 2010 року суттєво зросла, в порівнянні з попереднім місяцем. Якщо в лютому 2010 року на території України відбувалося в середньому 6-7 протестних подій щодня, то в березні цей показник збільшився в півтора раза і сягнув 9-10 протестних подій щодня. Така щоденна протестна активність є рекордною від початку проведення моніторингу Центру (з вересня 2009 року). А протестні події, викликані змаганням за політичну владу та ідеологічними питаннями, поступаються місцем безпосередній боротьбі за економічні інтереси різних соціальних груп.

    Діаграма 4.1. Кількість протестних подій в Україні потижнево (28 вересня 2009 року – 31 березня 2010 року).

    Вибори пройшли, реальні проблеми залишились

    Ця активізація протестуючих у березні 2010 року цікава тим більше, якщо звернути увагу на рекордно низьку кількість протестів у січні-лютому 2010 року (в середньому – 6-7 у день). І якщо в січні спад активності можна було б частково пояснити зимовими святами, то аналогічний низький показник у лютому наводить на думку, що таку динаміку варто пояснювати іншим фактором – виборами і передвиборчою кампанією. У дайджесті Центру дослідження суспільства №2 від 5 лютого 2010 р. ми зазначали, що перед виборами  політичні партії більше залучаються до вуличних протестів, а серед питань, які  піднімаються протестними групами, більше акцентуються ідеологічні та політичні проблеми. Імовірно передвиборча активізація політичних партій та процес волевиявлення в принципі змінює розподіл ресурсів у сфері громадської активності, що й призводить до зменшення вуличних акцій протестів у цей період. Цим (а також призначенням Дмитра Табачника Міністром освіти і науки України) можна пояснити і подальший сплеск вуличної протестної активності в березні після закінчення передвиборчої кампанії. Адже в обіцянки можна вірити, але реальні проблеми від цього нікуди не зникають.

    Далі
  • ХУНТА ЧЁРНЫХ БАНКИРОВ

    ХУНТА ЧЁРНЫХ БАНКИРОВ

    • Статті
    • 12/03/2010
    «Общественное мнение» напрочь забыло о Греции с её проблемами в январе прошлого года, когда СМИ переключились с поднадоевшей темы тамошних бунтов на войну в Газе, а потом и на другие раздражители. Сегодня об этой стране заговорили снова. Общий смысл новостей и «аналитики» в буржуазной прессе следующий: правительства Греции и ряда других южноевропейских стран (Португалии, Испании, Италии) занимались безответственным популизмом, вели «социалистическую» политику и жили не по средствам, при общем отсталом уровне экономики. Ленивое местное население, оболваненное левыми идеями, катается как сыр в масле, паразитирует и воспринимает свои «излишества» (относительно развитую систему здравоохранения, образования, социального обеспечения) как должное, не собираясь от них отказываться. Но государства наодалживали огромные суммы денег и теперь просто обязаны урезать социальные расходы, снизить зарплаты и провести прочие «непопулярные реформы», а протесты подавить ради блага самих же протестующих. На самом деле картина выглядит немного иначе. Далі