• ПОЧАТИ СПОЧАТКУ

    ПОЧАТИ СПОЧАТКУ

    • Статті
    • 31/10/2009
    zizek Славой ЖИЖЕК

    […] Тож де ми тепер, після sastre obscur [1] 1989 року? Як і у 1922, навколо нас зі злостивою втіхою лунають голоси: «Так вам і треба, лунатики, що хотіли нав’язати своє тоталітарне бачення суспільства!» Інші намагаються приховати свою злостиву радість; вони стогнуть і підводять очі до неба у скорботі, ніби кажучи: «Нас до болю засмучує підтвердження наших побоювань! Яким благородним було ваше бачення справедливого суспільства! Наші серця билися з вашими, але розум сказав нам, що ваші плани закінчаться лише стражданням і новою неволею!» Відкидаючи будь-який компроміс із цими спокусливими голосами, ми безперечно повинні починати спочатку – не покладатися й далі на підвалини революційної епохи ХХ ст., яка тривала від 1917 до 1989, чи, точніше, 1968 року – а спуститись до стартової точки й обрати інший курс.

    Далі
  • ВОЗРОЖДЕНИЕ КОММУНИЗМА?

    ВОЗРОЖДЕНИЕ КОММУНИЗМА?

    • Статті
    • 22/10/2009

    Натан КУМБС

    Примечательно, что в манифесте «Коммюнике отсутствующего будущего», изданном студентами, которые недавно оккупировали Университет Калифорнии в Санта-Крусе, сделан акцент на слове «коммунизм». Манифест призывает требовать «не свободных университетов, а свободного общества».

    Возвращение слова «коммунизм» само по себе свидетельствует о формировании нового восприятия этого термина. До того существовали лишь многочисленные попытки передать суть коммунизма, избегая при этом самого этого слова и всячески варьируя его в концепциях «the common» или «communisation», что было свойственно левым политическим активистам после «холодной войны». А термин «коммунизм» был отдан на откуп старым левацким политическим группировкам и маоистам.

    Но в последнее время что-то изменилось, и манифест студентов университета – это лишь верхушка огромного культурного айсберга. Глобальный кризис 2008 года разрушил наивную веру в потенциал полузабытого антиглобалистского движения, веру в эффективность антивоенных демонстраций и привел к некоторым выводам – политика идентичности все-таки лучше служит всем этим интересам. Эта тенденция вызвала переоценку всего проекта постмодернистской левой политической мысли – как у приверженцев теории ненасилия, так и у тех, кто отрицал материалистический экономический анализ (например, теорию Карла Маркса о «падении процента прибыли»).

    Далі
  • Ідеологія

    Ідеологія

    • Статті
    • 20/10/2009

    Раймонд ВІЛЬЯМС

    Поняття «ідеології» виникає не в марксизмі й на сьогодні далеко не обмежується ним як сферою використання. Проте очевидно, що це поняття важливе майже в кожному марксистському осмисленні культури, а особливо в сфері літератури та ідей. Отож складність в тому, щоб провести розрізнення між трьома загальноприйнятими версіями цього поняття в марксистській літературі. Загалом кажучи, можна окреслити такі версії визначення ідеології:

    (і) система переконань (beliefs), характерних для певного класу чи групи;

    (іі) система ілюзорних переконань – хибних ідей чи хибної свідомості – яку можна протиставити істинному чи науковому знанню;

    (ііі) загальний процес вироблення значень та ідей.

    Значення (і) та (іі) фактично можна об’єднати в одному варіанті марксизму. В класовому суспільстві всі переконання базуються на класовій позиції, і система переконань всіх класів – або, загалом кажучи, всіх попередніх класів, інших, ніж пролетаріат, формування якого є проектом скасування класового суспільства – є відтак частково чи повністю хибними (ілюзорними). Конкретні проблеми в цьому сильному загальному твердженні породили напружену суперечку всередині марксистської думки. Досить часто можна знайти якусь форму цього твердження поруч із самим значенням (і), наприклад, у ленінській характеристиці «соціалістичної ідеології». Інший спосіб загального збереження значень (і) та (іі), але й розрізнення їх, це вживати значення (і) для системи переконань, заснованій на класовій позиції, включно із класовою позицією пролетаріату всередині класового суспільства, а значення (іі) для контрасту із науковим знанням (у широкому сенсі) різного роду, яке базується на реальності, а не на ілюзіях. Значення (ііі) підриває більшість із цих асоціацій та розрізнень, адже ідеологічний процес – вироблення значень та ідей – сприймається в такому разі як універсальний та загальний, а ідеологія є або цим самим процесом, або сферою його вивчення. Отже, позиції, що асоціюються зі значеннями (і) та (іі), здійснили вплив на марксистські дослідження ідеології.

    В такій ситуації не може бути й мови про встановлення єдиного «правильного» марксистського визначення ідеології, хіба що з метою полеміки. Доречніше повернути термін та його варіації до суперечок, в яких вони сформувались; і спочатку розглянути історичний розвиток. Потім ми зможемо повернутись до цих суперечок у їхньому сьогоднішньому вигляді і до важливих контраверсій, які розкривають, але й охоплюють цей термін та його варіації.

    Далі
  • ЄВРЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОЛІТИКИ І РЕЛІГІЇ

    ЄВРЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОЛІТИКИ І РЕЛІГІЇ

    • Статті
    • 16/10/2009

    r-2kh

    В середу, 14 жовтня, відбулась лекція канадського професора історії Якова Рабкіна «Юдаїзм та сіонізм на перехресті релігії та політики». Науковця запросили Центр дослідження візуальної культури та Центр польських та європейських студій і під час лекції пройшла презентація недавно перекладеної на російську мову книги професора «Еврей против еврея: иудейское сопротивление сионизму» (Москва, Текст, 2009).

    Чому, здавалося б, така маргінальна тема, як анти-сіоністські течії юдаїзму має нас цікавити? Далі

  • ОТ КАРПАТ ДО БРИТАНСКИХ МОРЕЙ

    ОТ КАРПАТ ДО БРИТАНСКИХ МОРЕЙ

    • Слайдер
    • 07/10/2009

    [info]master_genie

    Ирландцы дали «зелёный свет» созданию огромной милитаризированной авторитарной империалистической сверхдержавы. Теперь – не только на восточных, но и на западных границах Украины.

    2 октября в Ирландии прошёл референдум по вопросу ратификации Лиссабонского договора. Мнением жителей Зелёного острова относительно документа, который бы превратил ЕС в гигантскую федерацию, интересуются уже в четвёртый раз. Сначала они отвергли эту идею на референдуме по поводу Договора в Ницце, подписанного главами государств в 2001 г.; правительство не успокоилось и провело ещё один референдум на ту же тему. Договор таки протащили.

    Потом была эпопея с Конституцией ЕС: этот унификационный неолиберальный проект отвергли на референдумах французы и голландцы, поэтому дальнейшее проведение плебисцитов представлялось бессмысленной публичной поркой евробюрократов, и его прекратили. Ведь по результатам опросов, отношение жителей всех европейских стран к конституции становилось тем более враждебным, чем больше информации об этом документе просачивалось в прессу. Это касалось и тех стран, где даже не собирались проводить референдум – например, Германии. Так что до Ирландии очередь просто не дошла.

    Далі
  • О РЕВОЛЮЦИЯХ И ФОРМАЦИЯХ

    О РЕВОЛЮЦИЯХ И ФОРМАЦИЯХ

    • Статті
    • 07/10/2009

    В революциях разбираются уже все, а лет десять назад Борис Рудницкий даже издал толстую книжку с названием «Как сделать революцию». Процентов 80 ее – подборки цитат из Ленина, остальное – назидания автора. Несмотря на сие практическое руководство, Рудницкий ни одной революции так и не сделал.

    Чем-то подобным занимаются и многие левые, особенно троцкисты. Похоже, они вообще единственные среди марксистов, кто еще усердно читает Ленина.Остальным хватает устной передачи как Священного Предания трех ленинских признаков революционной ситуации, хотя, конечно, попадаются и знатоки Священного Писания. Но все они абсолютно уверены – ключ от революции у них в кармане. Все они прекрасно обходятся представлениями о мире начала ХХ века, не замечая, что за сто лет мир сильно изменился.

    Практика давно заставила усомниться в истинах Священного Писания, и прежде всего в идее социальной революции как причине смены формаций, да и в самой формационной схеме. Опыт показал: обе эти идеи – лишь гипотезы, слабо подтвержденные практикой.

    Далі