• ОФІСНИЙ ПЛАНКТОН - ПРОЛЕТАРІАТ МЕГАПОЛІСІВ

    ОФІСНИЙ ПЛАНКТОН - ПРОЛЕТАРІАТ МЕГАПОЛІСІВ

    • Статті
    • 27/07/2009

    Артем ЧАПАЙ

    Сучасний капіталізм потребує витрати значних ресурсів на керування як власне бізнесом, так і масами. У зв"язку з цим утворюється великий клас людей, які займаються відносно простими функціями адміністрування або створення "пролетарського корму". Це дозволяє ефективніше умиротворити як тих, хто безпосередньо займається виробництвом або розповсюдженням виробленого - так і власне тих, хто має формально вищу освіту і займається управлінням у широкому розумінні цього слова. Ці останні шістки капіталізму, через схильність системи до централізації, найбільш поширені у великих містах. У пост-радянських країнах їх - вас - уже з десяток років називають офісним планктоном. Ці люди - ви - часто схильні погоджуватись із фразою професора Преображенського "я не люблю пролетаріат", хоча самі є лише його специфічною частиною. Оскільки ви читаєте цю статтю в робочий час - скоріш за все, вона про вас.

    Далі
  • КЛАСС, КОТОРОГО НЕТ

    КЛАСС, КОТОРОГО НЕТ

    • Статті
    • 25/07/2009

    Старый и новый средний класс

    Заводя речь о «среднем классе», следует понимать, что это очень противоречивое понятие, хотя и часто используемое. Под одним термином объединяются довольно разные группы и даже классы (в более строгом значении этого слова). Прежде всего, выделяют «старый» и «новый» средний класс. «Старый средний класс» - это мелкие торговцы, лавочники, ремесленники, фермеры, то есть традиционная мелкая буржуазия, сами себе хозяева, которые не нанимаются ни к какому работодателю. Но и сами они чаще всего не имеют наемных работников, работая своими руками либо используя труд членов семьи, помогающих семейному предприятию или хозяйству.

    Карл Маркс предсказывал, что с развитием капитализма мелкая буржуазия будет сокращаться: меньшая ее часть перейдет в крупные собственники, а большая часть, не выдерживая конкуренции с более эффективными крупными предприятиями, пополнит ряды пролетариата. В общих чертах этот прогноз оправдался. В странах Первого мира доля самозанятых в обществе неуклонно сокращалась, в особенности после Второй мировой войны и вплоть до последней четверти ХХ века. (Возобновившийся рост числа «старого среднего класса» после неолиберального поворота 1970-х гг. – результат, прежде всего, массового применения аутсорсинговых схем, по которым наемных работников переводили на положение самозанятых. Лишенная социальных гарантий и защиты профсоюзов эта «мелкая буржуазия» в некоторых отношениях оказывается даже более угнетенной, чем рабочий класс).

    Далі
  • Нові бунти проти системи

    Нові бунти проти системи

    • Статті
    • 10/07/2009

    Я створив у 1970-х роках термін «антисистемний рух», щоб мати формулювання для об’єднання двох історично й аналітично різних і, багато в чому, протилежних видів народних рухів – тих, які називалися «соціальними», й тих, які були «національними». Соціальні рухи розумілися передусім як соціалістичні партії та профспілки; вони прагнуть розвитку класової боротьби у кожній державі проти буржуазії чи роботодавців. Національні рухи – це ті, які борються за створення національної держави, або через поєднання окремих політичних одиниць, які вважаються частиною однієї нації (як, наприклад, в Італії), або відокремлюючись від держав, які певною нацією вважаються імперіями та гнобителями (наприклад, колонії в Азії й Африці).

    Далі
  • "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    • Статті
    • 14/06/2009

    Нарешті в Києві з'явився "Скепсис" - один з найкращих лівих журналів на російськомовному просторі. Останній випуск присвячений неоліберальній глобалізації та формам антинеоліберального опору. Нижче пропонуємо вступну статтю редакції і зміст випуску. Придбати журнал можна в колективу Commons/Спільне (e-mail: commons.ed [] gmail.com] або в книгарні contr.info

    Предисловие редакции Глобализация» — слово удобное, обтекаемое. Скажите его — и сразу возникнут приятные ассоциации: становятся прозрачными государственные границы — и вы можете закончить школу в Москве, институт — в Англии, а работать — в штате Иллинойс; развивается интернет — и вы общаетесь с коллегой из Новой Зеландии в реальном времени, не выходя из своей рязанской квартиры, или можете играть на бирже, лёжа на дачном шезлонге. В общем, глобализация — это почти как коммунизм, только уже здесь и сейчас.

    Далі