• АУТ

    АУТ

    • Статті
    • 04/07/2010

    Цим текстом "Спільне" започатковує серію коротких критичних коментарів щодо мистецьких подій.

    Тамара ЗЛОБІНА

    З 25 квітня по 31 травня 2010 року у Шоколадному будинку (Київ, вул. Шовковична, 17) тривав міжнародний проект "АУТ", присвячений Всесвітньому Дню аутизму. Кураторки Тетяна Гершуні та Оксана Грищенко спробували підняти тему аутизму не як хвороби, а як соціально-культурного явища, усе більш поширеного у сучасному, перенасиченому інформацією, світі. У межах проекту свої роботи представили Тарас Полатайко, Анатолій Ульянов, Сергій Зубенко, Ріса Хоровіц, Олексій Сай, Федір Олександрович, Ігор Коновалов, Валерія Трубіна, Оксана Мерфенко.

    Після тривалих роздумів щодо проекту "Аут" я зрозуміла, що найбільше у ньому не подобається те, що спочатку якраз сподобалось – середовище, яке кураторки обрали для проведення виставки. Інтер’єри "Шоколадного будинку", вілли купця-мецената Семена Могильовцева, з їх провінційним несмаком та романтичним флером занедбаності є чудовим фоном для розважального сучасного мистецтва (що довела нещодавня виставка Іллі Чічкана у цьому ж приміщенні). Зібрані художні роботи надто легко перетворились на видовищні об’єкти, чия форма заступає зміст. Далі

  • КОНТЕМПОРАРІАРТ ТА АКТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

    КОНТЕМПОРАРІАРТ ТА АКТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

    • Статті
    • 08/06/2010

    Олексій РАДИНСЬКИЙ і Тамара ЗЛОБІНА розмірковують про сучасне мистецтво в Україні, його формат, форми і самоназви.

    Олексій РАДИНСЬКИЙ: Що таке «контемпораріарт», словосполучення, що домінує в українському дискурсі про сучасне мистецтво, як побутовому, так і (квазі)професійному? Як це словосполучення співвідноситься з поняттям «сучасне мистецтво» і чи співвідносяться вони взагалі?

    Тамара ЗЛОБІНА: Уже не перший раз, пишучи статті для закордонної аудиторії, пояснюю у примітках, що таке "актуальне мистецтво". Ukrainian contemporary art, or actual art, as it is called here because of… Because of what, справді? Далі

  • МИСТЕЦТВО ПРАЦЮЄ БОЛЕМ У СОЦІАЛЬНОМУ ТІЛІ

    МИСТЕЦТВО ПРАЦЮЄ БОЛЕМ У СОЦІАЛЬНОМУ ТІЛІ

    • Статті
    • 21/05/2010

    Тамара ЗЛОБІНА

    Про спільний проект кураторки Олесі Островської-Лютої, групи РЕП та Національного художнього музею.

    Навпроти мене стіна. Потріскана, зі слідами від куль, де-не-де видно древню цегляну кладку, крізь яку вже давно проростають трави. За нею – світлий і урочистий простір, який не втрачає своєї величі попри зруйнований дах і усі «тут був Вася». Зрештою, Васі вирішили засвідчити своє існування саме на цих стінах.

    Католицький костел святого Антонія, навпроти якого я стою, був збудований у Великих Межирічах, багатому волинському містечку, у 1702 році. Його прикрашали мармурові скульптури Томаша-Оскара Сосновського, орган і розкішна барокова різьба. У ХХ столітті євреїв розстріляли, поляків вивезли, місто перетворилось на село, костел на склад, панська садиба стала школою-інтернатом. Я чула багато історій про це місце від своїх родичів: від діда – як дитиною фехтував трубками від органу, які викинули на смітник; від дядька – які розкішні прикраси та скульптури були там, але ніхто не брав, бо з церкви і цвинтаря додому приносити не можна – а потім, в 90-х, то все понищили і попалили; від брата – про підземні ходи та пошуки скарбів. Сама ж уже бачила лише вицвілі фрески, порубані-попалені рештки дерев’яних скульптур, пір’я з ангельських крил та клаптики церковного шитва, які викопувала з куп сміття по кутках – і таки несла, попри протести бабці, додому.

    Далі
  • ДИВОКРАЙ

    ДИВОКРАЙ

    • Статті
    • 02/03/2010
    Тамара ЗЛОБІНА

    Україна очима актуальних художників

    У лютому в Києві  триває кілька виставок, які так  чи інакше торкаються теми Батьківщини  – чи то засобами критичного реалізму, чи через ліричний живопис. У час запеклих боїв за владу митці стороняться політичних висловлювань, що досить показово – на відміну від попередніх, ці президентські вибори художня спільнота наче не помітила. Нагадаймо, у буремні місяці 2004 сформувалась група Р.Е.П., яка вже у 2005-2006 провела серію публічних акцій, спрямованих на гостру критику організації політичного життя в країні. Партійні лідери ставали героями робіт Стаса Волязловського, Іллі Чічкана, Олександра Ройтбурда. На початку нового десятиліття художники демонструють інший настрій – їх цікавлять не конкретні особистості чи політика як така, а різні аспекти громадського співжиття. Від часткового до загального: об’єктом вивчення стає земля та люди, які її населяють, а популярним жанром - пейзаж. Митці оперують темами, близькими до повсякдення, таким чином створюють простір для осмислення глядачами власної ролі у соціальних процесах.

    Леся Хоменко "Wonderland", куратори Катерина Тейлор та Володимир Кадигроб, Український дім, до 25 лютого;

    Олександр Бабак "Зима 2009-2010", галерея Карась, до 9 березня;

    "Генофонд - проекти молодих авторів", Володимир Стецькович, Садан, арт-центр "Я Галерея" на Хорива, до 9 березня;

    Сергій Братков "Україна", ПАЦ, до 21 березня;

    "Імпресіонізм і Україна", куратор Ольга Жбанкова, Національний художній музей, до 11 квітня. Далі

  • Рецензія на фільм А. Аменабара «Агора»

    Рецензія на фільм А. Аменабара «Агора»

    • Статті
    • 25/02/2010

    Поскольку я с интересом ожидал появления этого фильма, то решил ознакомиться с ним до появления в прокате. Файл, который я скачал, оказался «фейком», то есть, он состоял из нарезки эпизодов фильма, снятых на камеру в кинотеатре. Но сначала меня даже посетили сомнение, не есть ли это своеобразный режиссерский ход: построить фильм как нудное повторение разрозненных эпизодов. Ведь действительно, все, что мы знаем о Гипатии – это скудные крохи биографической информации и еще меньше сведений о ее философских воззрениях. Все, что мы знаем о философе, которая оказалась также женщиной, происходит от мужчин и врагов-христиан.

    Далі
  • СКРУТИ ЦЕНЗУРИ НА ЗЛАМІ ЕПОХ

    СКРУТИ ЦЕНЗУРИ НА ЗЛАМІ ЕПОХ

    • Статті
    • 06/02/2010

    Євгенія БІЛОРУСЕЦЬ

    Для більшості українських ЗМІ сьогоднішні президентські вибори стали символом завершення чергового циклу в політичному і, можливо, історичному житті країни. Підбиття підсумків за «період після Помаранчевої революції» та соціологічні опитування промовисто свідчать не тільки про справжні проводи нинішньої української влади, але й про очікування її відходу з політичної та суспільної сцени. Золотий фонд надбань Помаранчевої революції найчастіше включає «свободу слова», «демократію», «повалення режиму Кучми», але що стоїть за цими поняттями сьогодні, чи не набули вони порожнього значення та паразитарної форми – їхня суспільна оцінка та аналіз найбільш резонансних подій, що привели до формування цієї оцінки, можуть пролити світло на справжні підсумки так званої «епохи Ющенка».

    У 2009 році українське суспільство особливо гостро відчуло присутність цензури в культурному просторі.

    Далі