• Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    • Слайдер
    • 02/06/2015

    На контрасті зі вступними іспитами при університетах, які залишали широкий простір для корупції, запровадження ЗНО справді мало певні позитивні наслідки, як мінімум, зменшуючи ймовірність, що при вступі від вас вимагатимуть хабар. Однак, незважаючи на те, що незалежне оцінювання мало на меті «забезпечення рівного доступу до якісної освіти» (МОН 2007), як показують статистичні дані, успішність складання тесту продовжує залежати від соціального походження. Більшість ТОП-шкіл за балами ЗНО ― це спеціалізовані школи/ліцеї/гімназії обласних центрів (Фокус 2015). Якщо в цих навчальних закладах середній бал знаходиться на рівні 180 балів, то загалом по Україні на рівні 150, а в селах ― 146. І навіть якщо не брати до уваги найвищі значення, в середньому результати по обласних центрах та елітних школах є значно вищими, ніж у селах і загальноосвітніх школах. 

    Далі
  • «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    • Освіта, наука, знання
    • 20/05/2015
    Успішна зміна — це зміна, яка збалансовано включає в себе три складові — конкретні мету/цілі, наявні історичні обмеження і ресурси. В нашому випадку ціллю є доступна та якісна освіта для кожного, обмеження — наявний історичний та інституційний розвиток системи української освіти, і ресурси зі знаком мінус — чинна загальна політика МОН щодо не збільшення, а скорочення видатків на вищу освіту і самі реформи освіти в бюджеті 2015 року. Чи можна за таких умов розпочати і провести функціональні реформи вищої освіти з огляду на їх цілі? Сумнівно, адже справжні реформи у цій сфері потребують саме збільшення капіталовкладень у студентів/ викладачів/вчених і в науково-освітню інфраструктуру, а МОН для цього мало що робить, на відміну від силових відомств, які нещодавно попрохали для себе у Мінфіну додаткових видатків на 17 мільярдів гривень до вже отриманих (тільки один бюджет Міноборони сягає 44 мільярдів), і їм, вустами міністра фінансів, пообіцяли ці кошти знайти протягом найближчих тижнів. Далі
  • Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    • Слайдер
    • 14/05/2015

    Постанова кабміну «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 зустріла хвилю обурення, викликану відсутністю у новому переліку 41 напряму підготовки. Позиція академічної спільноти, яку це торкається напряму, є цілком очікуваною, але дискутуючи з приводу доцільності таких змін важливо розмежовувати конфлікт інтересів з одного боку, та суперечливість кроків МОН і ширший контекст неоліберальних освітніх трансформацій з іншого, який показово підкріплює ця, на перший погляд, несуттєва коректива.

    Далі
  • ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    • Освіта, наука, знання
    • 06/05/2015
    До останнього року ніколи особливо не цікавився еміграцією. Про факт поширеного «тікання мізків» з країни чув багато, але не придавав йому особливого значення і жодних планів на виїзд не робив. Моя життєва позиція кардинально змінилася з початком бойових дій та загостренням ситуації в українській економіці. Чим далі до лісу – тим більше дрів. У нашому випадку – чим довше триває військовий конфлікт та криза, тим менше надії на нормальне життя після них. Якщо спочатку були надії, що «до осені все вщухне», то тепер очікування «за три роки настане мир і стабільність» видаються достатньо оптимістичними. Наш корабель налетів на рифи, вода швидко заливає нижні трюми, і особливо лякливий матрос кричить: «Полундра! Покинути корабель!». Чи правий він? Далі
  • ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    • Освіта, наука, знання
    • 16/04/2015
    Разом із тим, не можу погодитися із не надто радикальною візією авторки. Замість того, щоб доводити потенціал концепції emeritus до кінця – гарантованого (академічного) доходу, вона впирається на «політиці можливого», зазначаючи, що за складних економічних і воєнних умов України наївно було би вимагати всезагальної безкоштовної освіти. Натомість, гроші на емеритів мають віднаходитися в темних норах університетських бюджетів, які давно стали такими собі «чорними ящиками», в яких за умов прозорої ревізії можна віднайти вдосталь додаткових ресурсів. При цьому, авторка чомусь недобачає, що наступний крок, який логічно випливає з ревізії бюджетів вишів – це ревізія державного бюджету. І віднаходження коштів на всезагальну безкоштовну освіту. При чому, авторка сама ж окреслює потенційний засіб, як цю безкоштовну освіту можна зробити істотно менш бюрократичною та інерційною, ніж у радянському аналогу. Потрібно забезпечити всіх – від студентів_ок до академічних пенсіонерів_ок – гарантованими доходами і/або безкоштовними послугами на базові потреби. Далі
  • Ставка чи пенсія?

    Ставка чи пенсія?

    • Освіта, наука, знання
    • 15/04/2015

    Emeritus - латинська приставка, яка додається до назв високих академічних посад в англосаксонській і континентальній освітніх традиціях. Нею позначають статус особи, що вийшла на пенсію після тривалої служби, а також роль в інституції, з якою пов'язана попередня наукова кар'єра. Критерії надання статусу Professor Emeritus відрізняються залежно від академічного контексту.

    Далі