• ТРОГАТЕЛЬНАЯ ЗАБОТА

    ТРОГАТЕЛЬНАЯ ЗАБОТА

    • Гендер
    • 15/06/2015

    Далі
  • АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНІ?

    АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНІ?

    • Слайдер
    • 09/06/2015
    Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917―1991 років» є ключовим і має неабияку вагу, на жаль, зовсім непозитивну. По-перше, він передбачає безглуздий та затратний процес; по-друге, дає чудову нагоду новому керівнику УІНП монополізувати та обмежити доступ на значний період до певних документальних пластів, що не відповідають його примітивному баченню новітньої історії України, або в гіршому випадку може призвести до їх знищення. Відповідно, неупереджене вивчення історії СРСР, ОУН, УПА тощо, стане неможливим. Звісно, чи втіляться у життя всі вище зазначені загрози, ми зможемо сказати лише під час проведення відповідних передач документів. Далі
  • НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    • Освіта, наука, знання
    • 04/06/2015
    Перша заступниця Міністра освіти і науки України Інна Совсун в одному зі своїх виступів порівняла роботу в Міністерстві з їздою на зламаному велосипеді. Мовляв, бюрократія гальмує роботу. Проте сьогодні цей «транспорт», озброївшись реформою вищої освіти та новим переліком галузей знань і спеціальностей, чимдуж мчить до Європи. Рівно через місяць після інтерв’ю Інни Романівни Совсун для газети «Факти», яке наробило багато галасу, на сайті Освіта.ua з’явилося «знамено» реформи ― новий перелік галузей знань та спеціальностей. Зі 150 спеціальностей залишилося 109. Уже місяць обурене студентство намагається розібратися, що ж коїться із вищою освітою. І, на жаль, ані сама пані Совсун, ані співавтор Закону про вищу освіту (останній, за словами заступниці Міністра, має безліч недоліків) Єгор Стадний, ані адміністрація університетів не можуть пояснити, що відбувається. Для чого ламають старий механізм та що нового пропонують? Необхідність реформування МОН пояснює потребою інтегруватися в Європейський простір. Здавалося б, логічними цілями мають бути покращення якості української освіти та можливості навчання і працевлаштування наших студентів за кордоном. Далі
  • Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    • Слайдер
    • 02/06/2015

    На контрасті зі вступними іспитами при університетах, які залишали широкий простір для корупції, запровадження ЗНО справді мало певні позитивні наслідки, як мінімум, зменшуючи ймовірність, що при вступі від вас вимагатимуть хабар. Однак, незважаючи на те, що незалежне оцінювання мало на меті «забезпечення рівного доступу до якісної освіти» (МОН 2007), як показують статистичні дані, успішність складання тесту продовжує залежати від соціального походження. Більшість ТОП-шкіл за балами ЗНО ― це спеціалізовані школи/ліцеї/гімназії обласних центрів (Фокус 2015). Якщо в цих навчальних закладах середній бал знаходиться на рівні 180 балів, то загалом по Україні на рівні 150, а в селах ― 146. І навіть якщо не брати до уваги найвищі значення, в середньому результати по обласних центрах та елітних школах є значно вищими, ніж у селах і загальноосвітніх школах. 

    Далі
  • «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    • Освіта, наука, знання
    • 20/05/2015
    Успішна зміна — це зміна, яка збалансовано включає в себе три складові — конкретні мету/цілі, наявні історичні обмеження і ресурси. В нашому випадку ціллю є доступна та якісна освіта для кожного, обмеження — наявний історичний та інституційний розвиток системи української освіти, і ресурси зі знаком мінус — чинна загальна політика МОН щодо не збільшення, а скорочення видатків на вищу освіту і самі реформи освіти в бюджеті 2015 року. Чи можна за таких умов розпочати і провести функціональні реформи вищої освіти з огляду на їх цілі? Сумнівно, адже справжні реформи у цій сфері потребують саме збільшення капіталовкладень у студентів/ викладачів/вчених і в науково-освітню інфраструктуру, а МОН для цього мало що робить, на відміну від силових відомств, які нещодавно попрохали для себе у Мінфіну додаткових видатків на 17 мільярдів гривень до вже отриманих (тільки один бюджет Міноборони сягає 44 мільярдів), і їм, вустами міністра фінансів, пообіцяли ці кошти знайти протягом найближчих тижнів. Далі
  • Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    • Слайдер
    • 14/05/2015

    Постанова кабміну «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 зустріла хвилю обурення, викликану відсутністю у новому переліку 41 напряму підготовки. Позиція академічної спільноти, яку це торкається напряму, є цілком очікуваною, але дискутуючи з приводу доцільності таких змін важливо розмежовувати конфлікт інтересів з одного боку, та суперечливість кроків МОН і ширший контекст неоліберальних освітніх трансформацій з іншого, який показово підкріплює ця, на перший погляд, несуттєва коректива.

    Далі