• ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    • Освіта, наука, знання
    • 06/05/2015
    До останнього року ніколи особливо не цікавився еміграцією. Про факт поширеного «тікання мізків» з країни чув багато, але не придавав йому особливого значення і жодних планів на виїзд не робив. Моя життєва позиція кардинально змінилася з початком бойових дій та загостренням ситуації в українській економіці. Чим далі до лісу – тим більше дрів. У нашому випадку – чим довше триває військовий конфлікт та криза, тим менше надії на нормальне життя після них. Якщо спочатку були надії, що «до осені все вщухне», то тепер очікування «за три роки настане мир і стабільність» видаються достатньо оптимістичними. Наш корабель налетів на рифи, вода швидко заливає нижні трюми, і особливо лякливий матрос кричить: «Полундра! Покинути корабель!». Чи правий він? Далі
  • ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    • Освіта, наука, знання
    • 16/04/2015
    Разом із тим, не можу погодитися із не надто радикальною візією авторки. Замість того, щоб доводити потенціал концепції emeritus до кінця – гарантованого (академічного) доходу, вона впирається на «політиці можливого», зазначаючи, що за складних економічних і воєнних умов України наївно було би вимагати всезагальної безкоштовної освіти. Натомість, гроші на емеритів мають віднаходитися в темних норах університетських бюджетів, які давно стали такими собі «чорними ящиками», в яких за умов прозорої ревізії можна віднайти вдосталь додаткових ресурсів. При цьому, авторка чомусь недобачає, що наступний крок, який логічно випливає з ревізії бюджетів вишів – це ревізія державного бюджету. І віднаходження коштів на всезагальну безкоштовну освіту. При чому, авторка сама ж окреслює потенційний засіб, як цю безкоштовну освіту можна зробити істотно менш бюрократичною та інерційною, ніж у радянському аналогу. Потрібно забезпечити всіх – від студентів_ок до академічних пенсіонерів_ок – гарантованими доходами і/або безкоштовними послугами на базові потреби. Далі
  • Ставка чи пенсія?

    Ставка чи пенсія?

    • Освіта, наука, знання
    • 15/04/2015

    Emeritus - латинська приставка, яка додається до назв високих академічних посад в англосаксонській і континентальній освітніх традиціях. Нею позначають статус особи, що вийшла на пенсію після тривалої служби, а також роль в інституції, з якою пов'язана попередня наукова кар'єра. Критерії надання статусу Professor Emeritus відрізняються залежно від академічного контексту.

    Далі
  • Боліваріанський університет Венесуели: радикальна альтернатива в глобальному полі вищої освіти

    Боліваріанський університет Венесуели: радикальна альтернатива в глобальному полі вищої освіти

    • Статті
    • 13/03/2015

    Усвідомлення наявності альтернативи західній моделі є важливим в контексті трансформації української освітньої системи, яка зараз набуває активних обертів. Орієнтація з цією метою на західні стандарти якості є суперечливим методом вирішення проблем неефективної освітньої мережі. Відповідність університетів критеріям міжнародних рейтингів може сприяти кар’єрному розвитку окремих представників академічної сфери, але не дуже зрозумілими є механізми, за якими кількість цитувань викладачів у міжнародних виданнях покращує умови навчання і засвоєння знань студентами.

    Далі
  • Дорогі доценти і професори

    Дорогі доценти і професори

    • Освіта, наука, знання
    • 06/03/2015

    Покращення життя доцентів і професорів не відбулося, отож вони будуть жити по-новому. Нещодавно МОН "порадувало" науковців – правила здобуття вченого звання зміняться. Взагалі, вони – ці правила – з плином років лише ставали жорсткішими. Так, батько співака Святослава Вакарчука, коли обіймав посаду головного освітянина країни, зініціював появу такої вимоги, як написання претендентом на вчене звання підручника чи навчального посібника, рекомендованого МОН. Якби в Україні існував свій Бірнамський ліс, штурму міністерства було б не уникнути. Хоча хтозна, може, повені на Прикарпатті якраз і були викликані тим, що більшість деревини вирубали для псевдонаукового непотрібу, виникнення якого було зумовлене не нагальними потребами освіти і науки, а бюрократичними вимогами. У 2010 році прес-служба МОНу радісно звітувала про те, що це "збільшило кількість підручників втричі порівняно з минулим роком". "Таким чином, ми подолали дефіцит україномовних підручників, особливо для технічних та математичних спеціальностей", - раділи у МОН.

    Далі
  • Концепція виховання гарматного м'яса

    Концепція виховання гарматного м'яса

    • Слайдер
    • 26/02/2015

    Незважаючи на те, що в політичній структурі українського суспільства де-юре відсутні державні органи, які безпосередньо займалися б ідеологічним вихованням (на зразок ідеологічного відділу та відділу агітації і пропаганди ЦК КПРС або міністерства народного просвітництва у нацистській Німеччині), які вважаються пережитком “тоталітарного минулого” і такими, що суперечать демократичним засадам сучасного “європейського суспільства”, ці повноваження поступово починає перебирати на себе МОН.

    Далі