• Шлюб ніколи нас не звільнить

    Шлюб ніколи нас не звільнить

    • Гендер
    • 14/02/2015

    Міфи про шлюб, якими переповнена пропаганда одностатевих шлюбів, переконують нас, що він тісно пов`язаний із любов`ю, турботою про старших і дітей, спільним благополучним проживанням — навіть, що шлюб є наріжним каменем у фундаменті щасливого особистого життя і здорової цивілізації. Феміністичні, анти-расистські та анти-колоніальні громадські рухи заперечують це, визначаючи шлюб як систему, яка насильно забезпечує дотримання сексуальних і сімейних норм. Завдяки цим соціальним рухам ми розуміємо шлюб як технологію соціального контролю, експлуатації та відчуження, обгорнуту атласною стрічкою сексистської і гетеропатріархальної романтичної міфології.

    Далі
  • Триколор і червоний стяг

    Триколор і червоний стяг

    • Права людини
    • 07/02/2015

    Різноманітні штучні ідентичності, кожна з яких вважає себе вищою за інші, озвіріло викроюють собі в цьому уніфікованому світі клапті локального домінування. Це все один і той самий світ, де інтереси дієвців повсюдно незмінні, хоч би взяти ліберальну версію Заходу, авторитарну і націоналістичну версію Китаю чи путінської Росії, теократичну версію Еміратів, фашизоїдну версію озброєних банд… Народи повсюдно змушені одностайно відстоювати версію, яку підтримує локальна влада.

    Далі
  • СУДНЫЙ ГОД, или ПРАЦЮЙ БІЛЬШЕ — ОТРИМУЙ МЕНШЕ

    СУДНЫЙ ГОД, или ПРАЦЮЙ БІЛЬШЕ — ОТРИМУЙ МЕНШЕ

    • Класова експлуатація
    • 25/10/2014

    Далі
  • ПОКАРАННЯ І НАСИЛЬСТВО: ЧИ СПРАВДІ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОСУДДЯ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ВЕЛИЧЕЗНІЙ ПОМИЛЦІ?

    ПОКАРАННЯ І НАСИЛЬСТВО: ЧИ СПРАВДІ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОСУДДЯ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ВЕЛИЧЕЗНІЙ ПОМИЛЦІ?

    • Права людини
    • 15/07/2014
    Протягом останніх трьох тисячоліть, ще з часів перших законотворців: Хаммурапі та Мойсея, Дракона і Солона, Платона й Арістотеля, Цицерона та Юстініана, – людство було залучене до масштабного соціального дослідження. Ми проводили великий соціальний експеримент для перевірки гіпотези про те, що насильству можна запобігти, визначивши його як злочин (або ж військовий злочин) і згодом караючи тих, хто його скоїв, новим насильством зі свого боку (яке ми визначаємо як правосуддя). Трьох тисяч років достатньо для того, щоб перевірити будь-яку гіпотезу, і результати цього експерименту були з’ясовані вже давно. Такий підхід до насильства, який я називатиму моральним і правовим підходом, аж ніяк не вирішує проблему насильства, ба навіть не зменшує загрози, яку воно становить для нашого подальшого виживання. Натомість цей підхід супроводжувався невпинною і дедалі швидшою ескалацією масштабу людського насильства – аж до того, що століття, яке ми щойно пережили, було найкривавішим за всю історію людства. Ба гірше, зараз ми цілеспрямованими зусиллями досягли технологічної спроможності знищити всіх на землі, ставши, таким чином, найпершим видом в еволюційній історії, який перебуває під загрозою самостійно спричинити власне вимирання – якщо ми не посилимо нашу спроможність запобігати насильству набагато ефективніше, ніж дозволяють способи мислення, якими ми користувалися протягом останніх трьох тисячоліть, і засновані на них стратегії. Далі