• КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ І БОРОТЬБА ЗА ПАМ'ЯТЬ

    КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ І БОРОТЬБА ЗА ПАМ'ЯТЬ

    • Статті
    • 06/03/2010

    Віталій АТАНАСОВ

    Сучасна Україна «виросла» з пізнього Радянського Союзу, переживши мирну еволюцію, та зберегла чимало його питомих рис. Ця історична спадковість є фактом, який можна по-різному трактувати залежно від ідеологічних уподобань, але заперечити його неможливо.

    Згідно з уявленнями націонал-ліберальної інтелігенції, функціонерів західних інституцій та радикальних правих політиків, радянський спадок є істинною причиною незліченних соціальних лих, що спіткали країну протягом двох останніх десятиліть. Корупція та економічна нерівність, надексплуатація та депопуляція, ксенофобія та расизм, епідемії та атрофія медицини – усе це, так чи інакше, є наслідками сімдесяти з гаком років радянської влади. Країна лишилася надто «комуністичною», й тому не змогла відчути на собі всі принади побудови капіталізму та демократії, - приблизно так розмірковують ліберали та націоналісти.

    Далі
  • НЕГАТИВНАЯ ФАБРИКА ОСВЕНЦИМ

    НЕГАТИВНАЯ ФАБРИКА ОСВЕНЦИМ

    • Статті
    • 05/02/2010

    Роберт КУРЦ

    Часто говорят об уникальности Освенцима как преступления против человечества. Это верно постольку, поскольку Освенцим воплощает уникальный масштаб преступления, который выходит за рамки как простой жестокости и варварства, так и массового убийства исходя из расчетов политико-экономической выгоды. Но это понятие уникальности служит одновременно идеологам западной демократии для того, чтобы с помощью мифотворчества исключить Освенцим из германской истории, демократии, капитализма и разума Просвещения. «Уникальность» начинает здесь означать уже не уникальные масштабы иррационализма на почве самого же современного буржуазного рационализма, а порыв некоей «чуждой», внешней и, в известной мере, «внеземной» силы Тьмы, которая не может иметь вообще ничего общего с чистой душой демократического капитализма.

    С известным крестьянским лукавством Эрнст Нольте использовал это очевидное невежество демократического представления об «уникальности» для того, чтобы, занимаясь апологетической историзацией, отмыть национал-социализм, поставив Освенцим в ряду обычных преступлений модернизации и даже преуменьшить его как некое «второстепенное» злодейство. Как и в случае с национал-социалистической кризисной диктатурой в общем политико-экономическом смысле, так и в случае с Холокостом и его особым качеством, следует, в противовес Нольте, изменить перспективу с тем, чтобы, не отрицая уникальности масштабов, предпринять негативную, а не позитивную историзацию Освенцима. Тогда Холокост превращается в генеральное обвинение против Просветительского разума, капитализма и германской национальной истории: в этом смысле Холокост был не «чуждым» деянием, а особым германским следствием самой истории модернизации, корни которой уходили в общую почву буржуазно-либеральной и демократической мысли современности.

    Далі
  • О ПРОИСХОЖДЕНИИ ВИДОВ

    О ПРОИСХОЖДЕНИИ ВИДОВ

    • Статті
    • 23/12/2009
    Дмитрий КОЛЕСНИК

    «.. похоже на гильотину. - После сэра Чарльза Дарвина, я готов от них ожидать электрического стула».

    «Человек с бульвара Капуцинов».

    Мракобесие наступает вместе с продвижением неофеодализма. Как много еще осталось разнообразных предметов, бытовых явлений и научных теорий, не вписывающихся в рамки реставрации средневековья. Есть где разгуляться фантазии. Сколько «вредных» теорий породил 20-й, 19-й век.… Но, все же, особую ненависть вот уже полтораста лет вызывает сэр Чарльз Дарвин. В уходящем году в Великобритании, в связи с его 200-летием, проходили юбилейные торжества, включавшие массовые переиздания работ и выпуск юбилейных монет.

    А в Украине Окружной административный суд Киева решает вопрос о происхождении видов. Истцы, родители школьников, полагают, что на уроках должна изучаться и теория креационизма, то есть сотворение человека и прочих видов всевышним повелением. Религиозная доктрина должна быть приравнена к научной, чтобы не возникал диссонанс между религиозным воспитанием и школьной программой.

    Далі
  • Капіталізм, клас, здоров'я та медицина

    Капіталізм, клас, здоров'я та медицина

    • Статті
    • 17/12/2009

    Протягом останніх 30 років – якраз тоді, коли нам казали, що класовий аналіз помер – щось дивне траплялося у медичній науці. Ціле покоління епідеміологів, що досліджвали закономірності смерті та захворювань, стали перейматися соціальною нерівністю.

    Далі
  • ПОМИЛКА 404

    ПОМИЛКА 404

    • Статті
    • 24/11/2009

    Олексій РАДИНСЬКИЙ

    Ще кілька тижнів тому, коментуючи переїзд в Україну сервера одного з найбільших у світі піратських трекерів Demonoid, комерційний директор компанії Colocall, що надала прихисток цьому сайту, міг дозволити собі безтурботно посилатися на українське інтернет-законодавство: «В українському законі «Про зв’язок» чітко прописано, що провайдер не відповідає за контент своїх клієнтів. А те, чого хочуть власники прав – це їх приватна думка, вони не є законодавчими органами. Нехай куплять собі депутата і пролобіюють такий закон, тоді ми його виконаємо. Поки такого закону нема – вони нам ніхто і ми їм теж».

    Минуло зовсім небагато часу, й такий закон з’явився і навіть був проголосований Верховною Радою у двох читаннях. Число 404 швидко перетворилося з традиційного коду відсутності доступу до веб-сайту на гасло кампанії проти цензури в інтернеті. Саме 404 депутати проголосувало за внесення змін до закону «Про телекомунікації», що зобов’язує інтернет-провайдерів зберігати інформацію про всі ресурси, відвідувані користувачами, й у разі порушення законодавства інформувати відповідні органи. Причому останній пункт так само стосується звичайних користувачів: побачивши в мережі «незаконний контент» (мабуть, найбільш слизьке й сумнівне формулювання в історії українського законодавства), вони також змушені будуть проінформувати правоохоронців. Покарання за саботаж цієї норми, як не дивно, законом не передбачено.

    Далі
  • Twenty years after the wall fell

    Twenty years after the wall fell

    • Статті
    • 12/11/2009

    One of our editors, Volodymyr Ishchenko, interviewed by British newspaper "The Commune"

    What was the society that existed before 1989-91, and was its collapse the historic victory of capitalism over communism?

    There are a lot of rather boring discussions in the left-wing movement on “class nature” of USSR, whether it was “state capitalism”, a “degenerated workers’ state” or anything of this kind. Often a specific position on this question becomes a basis for founding political organisations and sectarian rivalry; often such discussions substitute for the real political actions necessary here and now. This is not to ignore this discussion at all, but to point out that it is not so important what exactly we call the Soviet society but what we think should and could have been done to improve it.

    Далі