• МИСЛИВЦІ-ЗБИРАЧІ ТА МІФОЛОГІЯ РИНКУ

    МИСЛИВЦІ-ЗБИРАЧІ ТА МІФОЛОГІЯ РИНКУ

    • Слайдер
    • 10/01/2014
    Маркс колись сказав, що «живучість примітивних спільнот була незрівнянно більшою, ніж… живучість сучасних капіталістичних суспільств». Це твердження згодом було доведене численними дослідженнями, чітко й точно підсумованими у вступі до поважної «Кембриджської енциклопедії мисливців та збирачів». В енциклопедії написано: «Мисливство та збиральництво стали першою та найбільш успішною адаптацією людства. Період такого способу життя займає щонайменше 90% нашої історії і закінчився лише 12 тисяч років тому». Іронія сучасного життя полягає в тому, що, попри неймовірне матеріальне багатство та століття технологічного прогресу, мисливці-збирачі — люди, які жили майже без матеріальних благ — насолоджувалися таким повним та щасливим життям, що його в деяких сенсах можна порівняти із життям у суспільствах індустріальної Півночі. Велика частка спільнот мисливців-збирачів жили в достатку — тобто мали ледь не все, чого потребували. Етнографічні дослідження бушменів жуцьоансі у Південній Африці, наприклад, показали, що представники цього суспільства мали повноцінне харчування, доступ до засобів життєдіяльності, а також багато вільного часу (Lee 1993). Вони використовували дозвілля, щоб перекусити, пограти в ігри чи поспілкуватися — коротше кажучи, робили саме те, що ми сьогодні асоціюємо з достатком. Для таких суспільств був характерний високий рівень особистої свободи. Поміж бушменами !кунґ та народом хадза з Танзанії, наприклад, не існує лідерів як таких. (Ті ж поодинокі тимчасові лідери, які виникають, стикаються з рядом обмежень своєї влади.) Ці суспільства не мають соціальних класів чи, як стверджують, дискримінації на основі гендеру. Їхній спосіб життя та колективного прийняття рішень дозволив їм виживати та процвітати десятками тисяч років у гармонії з середовищем, не знищуючи ресурси, на яких була заснована їхня економіка. Далі
  • Support Ukrainians, but do not legitimize the far-right and discredited politicians!

    Support Ukrainians, but do not legitimize the far-right and discredited politicians!

    • Слайдер
    • 08/01/2014

    Далі
  • ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    ГМО КАК ФЕТИШ «ОПАСНОСТИ» И МИШЕНЬ «ОПАСЕНИЙ»

    • Слайдер
    • 07/01/2014
    Страхам и связанным с ними эмоциональным реакциям разной интенсивности «горения» соответствуют концепты, которые можно назвать «страшилками» (яркие примеры см. 1, 2, 3). Им противопоставляются эмоционально нейтральные опасения. Первые — законный объект социальной сатиры, которая в популяризации науки должна присутствовать не менее, чем в публицистике вообще. На вторые же индивид не только имеет право, но почти что приговорён к ним в нынешнем мире «хищных вещей века», поскольку живёт в городах, подобных химическому реактору: кроме собственно выброса загрязнений там смешиваются, перемещаются и взаимодействуют друг с другом самые разные вещества с самыми неожиданными последствиями, обычно экотоксичными и/или вредными для здоровья. Современное производство, промышленное и сельскохозяйственное, распространяет и умножает риски питания, городской среды, жилой среды индивида, его среды обитания вообще. Корпорации из понятной жажды наживы стараются риски не минимизировать, а скрыть, используя разные способны — от «производства сомнений» до прямого преследования — так что без осторожности никуда. Но осторожности разумной, опирающейся на научное знание, а не на слухи, циркулирующие в обществе или распространяемые СМИ. Мне страх перед ГМО неприятен своей иллюзорностью — в том смысле, в каком вера в бога является иллюзией, отвлекающей силы ума и души от реальных проблем земного существования. В нашем случае внимание отвлекается от реальных опасностей интенсивного капиталистического сельского хозяйства и, шире, неэкологичного развития вообще. К тому же, этот страх особенно поразил две не чуждые мне группы — левых и природоохранников — и именно здесь он контрпродуктивен на все сто, до несовместности с целями обоих движений. Поэтому надо пробовать рассеять мрак. Далі
  • Про деякі функції літератури

    Про деякі функції літератури

    • Слайдер
    • 06/01/2014

    Свого часу ходила одна байка (і якщо це вигадка, то дуже показова). Якось Сталін запитав: «Папа Римський? А скільки в нього дивізій?» Історія підтверджує, що апарат – річ дуже важлива, але не вирішальна. Бувають такі нематеріальні сили, що важать більше за будь-що, хоч у термінах ваги їх не виміряєш. Нас оточують нематеріальні сили.

    Далі
  • Київські місця трансформації

    Київські місця трансформації

    • Слайдер
    • 27/12/2013

    У серпні та вересні 2010 року відбулася дослідницька частина проекту «Місця трансформації», реалізованого клубом «Політичної критики» (Krytyka Polityczna) в Ґданську спільно з Центром візуальної культури Києво-Могилянської академії. 

    Далі
  • СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    • Слайдер
    • 26/12/2013
    Швеція, разом з іншими скандинавськими країнами, посідає «особливе» місце в дослідженнях систем загального добробуту та політики гендерної рівності. Часто її представляють як найбільш «прогресивну» щодо обох цих аспектів соціальної політики та протиставляють країнам, у яких неолібералізм перетворився на панівний політичний, економічний і соціальний дискурс. За останні сімдесят років політики загального добробуту шведські жінки вийшли у публічну сферу, у тому числі на ключові позиції державного рівня (майже половину місць у шведському парламенті — Риксдазі — займають жінки). Наразі новий «скандинавський рецепт» розв’язання проблеми гендерної нерівності — це більш активне залучення чоловічих ресурсів у репродуктивну сферу, що означає перерозподіл такого важливого ресурсу як час. У ситуації, коли держава далі активно підтримує соціальну сферу, все одно актуально підважувати стан справ, коли репродуктивну і доглядову працю, зокрема оплачувану, виконують переважно жінки (доволі часто із «нижчих» класів, жінки-мігрантки). Держава загального добробуту при цьому намагається сприяти балансуванню трудових і репродуктивних ресурсів, забезпечуючи розвиток соціальної інфраструктури, матеріальну допомогу батькам тощо. Звісно, не завжди така політика виявляється успішною — зокрема, вона може досягати успіху за рахунок дискримінації більш маргінальних соціальних категорій населення. У цій статті ми розглянемо досягнення та проблеми політики загального добробуту, а також її вплив на гендерні відносини на прикладі Швеції. Далі