• ПРО ДЕЯКІ ФУНКЦІЇ ЛІТЕРАТУРИ

    ПРО ДЕЯКІ ФУНКЦІЇ ЛІТЕРАТУРИ

    • Слайдер
    • 06/01/2014
    Свого часу ходила одна байка (і якщо це вигадка, то дуже показова). Якось Сталін запитав: «Папа Римський? А скільки в нього дивізій?» Історія підтверджує, що апарат – річ дуже важлива, але не вирішальна. Бувають такі нематеріальні сили, що важать більше за будь-що, хоч у термінах ваги їх не виміряєш. Нас оточують нематеріальні сили. І не тільки духовні цінності (релігійні вчення). Це і квадратний корінь, формула якого здолала століття, й ті ж декрети Сталіна та Папи... До таких сил я зараховую літературну традицію, тобто таку сукупність текстів, яку людство створило безкорисливо (на відміну від корпусу законів, наукових формул, стенографій доповідей або розкладу руху потягів), радше gratia sui, з чистої любові до них самих. Те, що читаєш для задоволення, для духовного зросту, поглиблення знань, ба навіть задля розваги, коли ніхто нас не приневолює цим займатись (виняток – навчальні заняття). Звісно, літературні об’єкти тільки наполовину нематеріальні, адже натурально виготовлені з паперу. Проте свого часу традиція передавалась лише усно, література втілювалася в голосі або викарбовувалась на камені; а сьогодні ми дискутуємо про майбутнє електронних книжок (e-books), які дозволяють нам читати афоризми життєвої мудрості чи «Дон Кіхота» на екрані з рідких кристалів. Відразу хочу застерегти, що я не збираюсь розводитися про vexata questio електронної книжки. Я належу до любителів читання романів та поезій на папері, якому властива зерниста фактура рогоподібних сторінок, але й здогадуюсь про покоління hackers, які, за життя не прочитавши жодної книги, завдяки електронним книгам сьогодні вперше пізнали та поцінували «Дон Кіхота». Як же виграв їх дух і програв зір! Якщо прийдешні покоління спроможуться налаштувати гарні стосунки (психологічні та фізичні) з e-books, сила «Дон Кіхота» нікуди не подінеться. Чому ж служить така нематеріальна сила, як література? Досить відповісти, як я, що діє вона gratua sui, а отже, нічому й не служить. Однак таке анемічне ставлення до літератури ризикує звести її до джоґґингу чи до розгадування кросвордів, хоч ті чимось теж корисні – для здоров’я тіла чи збагачення словникового запасу. Я ж говоритиму сьогодні про деякі функції, які набуває література щодо нашого особистого та суспільного життя. Далі
  • Київські місця трансформації

    Київські місця трансформації

    • Слайдер
    • 27/12/2013

    У серпні та вересні 2010 року відбулася дослідницька частина проекту «Місця трансформації», реалізованого клубом «Політичної критики» (Krytyka Polityczna) в Ґданську спільно з Центром візуальної культури Києво-Могилянської академії. 

    Далі
  • СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    • Гендер
    • 26/12/2013
    Швеція, разом з іншими скандинавськими країнами, посідає «особливе» місце в дослідженнях систем загального добробуту та політики гендерної рівності. Часто її представляють як найбільш «прогресивну» щодо обох цих аспектів соціальної політики та протиставляють країнам, у яких неолібералізм перетворився на панівний політичний, економічний і соціальний дискурс. За останні сімдесят років політики загального добробуту шведські жінки вийшли у публічну сферу, у тому числі на ключові позиції державного рівня (майже половину місць у шведському парламенті — Риксдазі — займають жінки). Наразі новий «скандинавський рецепт» розв’язання проблеми гендерної нерівності — це більш активне залучення чоловічих ресурсів у репродуктивну сферу, що означає перерозподіл такого важливого ресурсу як час. У ситуації, коли держава далі активно підтримує соціальну сферу, все одно актуально підважувати стан справ, коли репродуктивну і доглядову працю, зокрема оплачувану, виконують переважно жінки (доволі часто із «нижчих» класів, жінки-мігрантки). Держава загального добробуту при цьому намагається сприяти балансуванню трудових і репродуктивних ресурсів, забезпечуючи розвиток соціальної інфраструктури, матеріальну допомогу батькам тощо. Звісно, не завжди така політика виявляється успішною — зокрема, вона може досягати успіху за рахунок дискримінації більш маргінальних соціальних категорій населення. У цій статті ми розглянемо досягнення та проблеми політики загального добробуту, а також її вплив на гендерні відносини на прикладі Швеції. Далі
  • Прорвати мовчанку: приховані травми неоліберальної академії

    Прорвати мовчанку: приховані травми неоліберальної академії

    • Слайдер
    • 24/12/2013

    Це запис моєї розмови з подругою за кілька днів до того, як я нарешті сіла писати цей розділ. Обидві учасниці розмови білі, обидві працюють у «старих» (створених до 1992 року) британських університетах, обидві працевлаштовані за «тривалими» контрактами, що по багатьох пунктах ставить їх у краще становище порівняно з більшістю в сучасній академії. Мене легко впізнати в голосі, який висловлює хвилювання про затримку цієї статті. 

    Далі
  • Ділан Райлі: «Ми називаємо щось “громадянським суспільством”, коли воно нам подобається, а як ні — то шукаємо якусь іншу назву»

    Ділан Райлі: «Ми називаємо щось “громадянським суспільством”, коли воно нам подобається, а як ні — то шукаємо якусь іншу назву»

    • Слайдер
    • 20/12/2013

    Як щодо відносної важливості інших факторів, що, можливо, також сприяли постанню фашизму у міжвоєнній Західній Європі: економічна ситуація, авторитарні традиції, поразка революційних соціалістичних рухів? У своїй книзі я намагаюся розглянути інші, більш стандартні пояснення. Які саме? У марксистській традиції існують два види пояснень, що походять з аналізу двох прикладів фашизму: італійського досвіду відсталого другорядного капіталістичного суспільства та слабкої буржуазії 20-х років і німецького досвіду 30-х років як вираження граничної кризи капіталізму. Тож маємо два практично несумісні підходи. Ґрамшіанська ж теорія пропонує підхід, що об’єднує як італійський, так і німецький випадки: тут важливим є не стільки загальне явище відсталості культурних традицій та авторитаризм як такий, скільки питання гегемонії. В обох випадках панівні класи не змогли адекватно впоратись зі швидкою соціальною мобілізацією. Причини дуже різні: в Італії це були регіоналізм та внутрішня фрагментація панівного класу, в Німеччині ж — велетенська напруга між економікою швидкого розвитку та доволі відсталою і хиткою політичною структурою. Я думаю, що запропонований Ґрамші підхід кращий за будь-які економічні пояснення. Кажучи це, я не хотів би применшувати важливість світової економічної кризи 1930-х, але ж першу хвилю фашизму 1920-х років так не поясниш.

    Далі
  • Накопичення у глобальному масштабі та імперіалістична рента

    Накопичення у глобальному масштабі та імперіалістична рента

    • Слайдер
    • 18/12/2013

    Тут я ставлю таке питання: яка серед багатьох видозмінених вартостей має найбільше наслідків та відіграє головну роль у всіх сферах соціальної боротьби та в міжнародних і внутрішньодержавних політичних конфліктах сучасного світу. Йдеться про трансформацію вартості у глобальну вартість. Я осмислював важливість цієї теми в процесі роботи над своєю дисертацією (1954—1956), але все одно у мене пішло десять років на те, щоб зараз дещо незграбно вперше сформулювати це питання. Це не те питання, яке піднімав Маркс. Але я можу із впевненістю та без зайвої скромності стверджувати, що це те, що призвело до поширення та збагачення марксизму. Цю тезу із обережністю висловлювали представники західного марксизму, окрім, наскільки я пам’ятаю, Пола Суїзі, Гаррі Магдоффа та Джованні Арріґі. На противагу їм, вона була розвинута в Азії та Африці. Там ця теза різноманітними шляхами, які врешті-решт поєдналися, зробила свій внесок у розповсюдження азійського та африканського типу марксизму та призвела до появи «безмежного Маркса».

    Далі