• БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА

    БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА

    • Слайдер
    • 01/02/2013
    Я розгляну питання креативності як питання боротьби, і не лише в Амстердамі. Всі цитати, якщо окремо не зазначено іншого, походять із цього проекту. Отже, я хочу зосередитися на двох рушійних силах креативного міста: (а) ролі міських соціальних рухів (тобто активістів-сквотерів) та загрозі кооптації неоліберальною міською політикою, яка поступово втілюється в життя; (б) ролі ринку нерухомості та тимчасового житла, так званих «антисквотерських угод», які витісняють сквотерів та заміняють цю практику малобюджетними програмами, що не надають жодних житлових прав. Далі
  • НЕГРАЖДАНЕ КАЛЕ

    НЕГРАЖДАНЕ КАЛЕ

    • Права людини
    • 30/01/2013
    Кале — небольшой французский город-порт всего в 40 километрах от побережья Великобритании, последняя точка Франции на пути к Британским островам. Отсюда ежедневно отправляются паромы в Дувр и здесь же проходит знаменитый Евротуннель — железнодорожная магистраль, связывающая Англию и континентальную Европу и ставшая символом европейской интеграции. Последние 15 лет название города не сходит с газетных полос и из выпусков теленовостей — именно здесь находится основная база переправки нелегальных иммигрантов на туманный Альбион. Внутриевропейские политические разборки, взаимный шантаж правительствами стран ЕС друг друга, полицейские провокации, проекты политических радикалов от крайне правых до крайне левых, а в центре всего этого гуманитарная ситуация самих иммигрантов, ставшая вялотекущим реалити-шоу под прицелом камер. Последний раз Кале стал центром скандала несколько месяцев назад, когда в городском канале было найдено тело суданца Нуреддина Мухаммеда. В его смерти пресса тут же обвинила полицейский патруль, остановивший Нуреддина с друзьями за несколько минут до смерти, что вызвало волну демонстраций протеста левых по всей Франции. Далі
  • ДИТЯЧІ СТРАЙКИ В 1911 РОЦІ

    ДИТЯЧІ СТРАЙКИ В 1911 РОЦІ

    • Голод
    • 28/01/2013
    Дитячі страйки 1911 року, як показує Дейв Марсон у цьому тексті, були частиною величезного зрушення робітників протягом довгого, спекотного літа 1911 року. Про робітничі повстання багато пишуть, а шкільні страйки відкрив саме Дейв Марсон. Він натрапив на них випадково, коли досліджував історію своєї спільноти — галльських докерів. Він простежив історію цих страйків по всій країні і вписав їх у контекст як шкіл, так і ширших спільнот. Ситуація зі школами, яку він описує, мало змінилася. Не й зникли труднощі з організацією опору. Автор цього тексту зараз працює докером, а в 1970-1972 він був студентом у Раскіні. Далі
  • СТАН ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ ТА РОСІЇ

    СТАН ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ ТА РОСІЇ

    • Слайдер
    • 25/01/2013
    Шарль Сульє — французький соціолог, викладач університету «Париж-VIII». Інтереси: соціологія та демографія вищої освіти, соціологія науки, історія університету «ПарижVIII». charles.soulie@neuf.fr Алєксандр Бікбов — російський соціолог, співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), редактор журналів «Логос» та «Пушкін». Наукові інтереси: соціологія вищої освіти, соціологія науки, академічне самоврядування. http://a.bikbov.ru Далі
  • Норма прибутку — це ключ

    Норма прибутку — це ключ

    • Класова експлуатація
    • 23/01/2013

    За капіталізму жахливі спади повторюватимуться, а нерівність лишатиметься. Кінець бідності та добробут для більшості може настати лише якщо замінити приватне виробництво задля отримання прибутку демократично планованим виробництвом для задоволення суспільних потреб.

    Далі
  • СОЦИАЛЬНОЕ ВОСПРОИЗВОДСТВО КАК ПРОБЛЕМА ФЕМИНИСТСКОЙ ТЕОРИИ

    СОЦИАЛЬНОЕ ВОСПРОИЗВОДСТВО КАК ПРОБЛЕМА ФЕМИНИСТСКОЙ ТЕОРИИ

    • Гендер
    • 21/01/2013
    Социальное воспроизводство в современном обществе включает несколько уровней: репродуктивный, социально-экономический, идеологический. Очевидно, что именно женщины играют центральную роль в процессах, разворачивающихся на всех трех названных уровнях, и эта роль становится особенно заметной сегодня. Так, репродуктивная функция женщины — решающая в деле воспроизводства человеческого рода. Материнство остается пока одним из немногих социальных институтов, которого процесс модернизации коснулся в наименьшей степени. (Хотя развитие репродуктивных технологий в странах Запада меняет сегодня само представление о законах биологического воспроизводства, казавшихся незыблемыми, а завтра эти изменения могут быть еще более серьезными.) В развивающихся странах и странах с переходной экономикой демографические проблемы и проблемы репродуктивных прав также выходят на первый план, хотя и по другим причинам. При этом женщины перестают быть пассивным объектом демографической политики государства и все активнее отстаивают собственные интересы. Далі