• ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НЕНАСИЛЬСТВА

    ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НЕНАСИЛЬСТВА

    • Слайдер
    • 16/11/2012
    Ненасильство більше не є поняттям з етико-політичного вчення, як це було у випадку Ганді та його послідовників, воно стало таким собі табу, поширеним державною владою і підсиленим такими подіями, як розпад СРСР, поразка комунізму, репресії в Китаї… Всі прихильники повстанських дій опиняються в складному становищі, кажучи собі, що якщо потрібно через все це пройти, краще одразу відмовитись. Такою є основа цього ненасильства. І саме це, на мою думку, потрібно поставити під питання. Будь-який урок історії свідчить, що коли пригноблені вдаються до насильства, саме вони завжди за це розплачуються! Тобто насильство – це не вибір, наприклад, між Ганді та Леніним. Це не настольна гра: засоби нам диктує ситуація Далі
  • БІЙКИ НЕ БУДЕ

    БІЙКИ НЕ БУДЕ

    • Слайдер
    • 06/11/2012
    М’який авторитарний режим, який протягом останніх двох років активно розбудовується на території нашої країни, виявився досить ефективним у плані нейтралізації передвиборчої напруги: ні порушення у ході парламентських перегонів, ні тиск на представників опозиції не спровокували такої хвилі протестів, яка б могла змусити владу до надмірного використання можливостей репресивного апарату. Лише одного разу у Первомайську влада «зірвалася», пішовши на відкрите протистояння, і програла – протоколи таки вдалося повернути на дільницю. Зрештою, вибори вже майже закінчилися, а питання, що турбують громадян більше за мову чи розпіарені передвиборчі ігрища, залишилися. Слід очікувати, що «політичні» протистояння хоча б на деякий час нарешті залишаться у межах Ради. А от чи буде вивільнений простір вуличного протесту заповнюватися тими 42% потенційних виборців, які так і не змогли знайти достойних кандидатів для свого голосу, або тими, хто ще вчора голосував не стільки «за» когось, скільки «за» зміни, і як на це реагуватиме правляча еліта – питання зовсім не риторичне. Далі
  • НЕПАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ та перспективи поширення маоїстських рухів у країнах Південної Азії

    НЕПАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ та перспективи поширення маоїстських рухів у країнах Південної Азії

    • Статті
    • 02/11/2012
    Південна Азія, яка охоплює сім незалежних держав (Республіка Індія, Ісламська Республіка Пакистан, Народна Республіка Бангладеш, Федеративна Демократична Республіка Непал, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Королівство Бутан та Республіка Мальдіви), на початку ХХІ ст. стала ареною розгортання антисистемних рухів ліворадикального спрямування – подібно до Латинської Америки, що також характеризується високим рівнем соціально-класового розшарування населення та разючими показниками коефіцієнту Джині. Підґрунтям для цього стала колоніальна спадщина й контрасти соціально-економічного розвитку регіону. Далі
  • «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса

    «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса

    • Слайдер
    • 29/10/2012

    Вислів «диктатура пролетаріату» вперше з’явився в серії статей Маркса, яка пізніше отримала назву «Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 рр.» і була опублікована в лондонському журналі, що його тоді видавав сам Маркс. Ця праця була намаганням Маркса підсумувати політичне значення європейської революції 1848-1849 рр. Він брав активну участь у цій революції в Німеччині, редагуючи провідний орган революційної лівиці, і водночас уважно стежив за розвитком подій, зокрема у Франції та Відні. Тепер революція закінчилась, і Маркс обдумував її уроки. Питання полягає в тому, що ця фраза, коли вона з’явилася в друці навесні 1850 р., означала для Маркса та його сучасників-читачів? Ключовий факт, який згодом перекрутить історію цього терміну, полягає в наступному: в середині ХІХ ст. старе слово «диктатура» все ще означало те, що воно до того означало протягом століть, і в цьому розумінні воно не було синонімом деспотії, тиранії, абсолютизму або автократії, і головне, воно не протиставлялося демократії.

    Далі
  • ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    • Галереї
    • 17/10/2012
    Жінки з Марікани у Південно-африканській республіці 29 вересня провели мирну акцію протесту проти поліцейського насильства у їхньому районі та залякування жінок і дітей у шахтарському регіоні поблизу Рустенбурга на північному заході країни. 14 вересня 2012 року уряд ПАР оголосив надзвичайний стан у Рустенбурзі та в районі Марікани. Уряд АНК, підтримуваної союзниками, спрямував значні сили поліції та армії у селище Марікана, яка досі не оговталося від різні, у якій 34 шахтарі було вбито, а багато інших поранено. Мешканці та мешканки Марікани зіткнулися зі свавільними обшуками житла, арештами і приниженням їхньої гідності. Поліція пустила в хід сльозогінний газ, стріляла в людей просто по дорозі в магазин і навіть забирала у людей палиці, оголошені "небезпечної зброєю". Далі
  • Робітники та батьківщина

    Робітники та батьківщина

    • Слайдер
    • 15/10/2012

    «Космополітизм» [Vaterlandslosigkeit, позбавленість батьківщини] робітників, про який говорить «Маніфест», стосується буржуазної національної держави, а не народності, національності в етнічному сенсі. Робітники «не мають батьківщини», тому що повинні розглядати буржуазну національну державу як спрямовану проти них репресивну машину; і навіть після захоплення влади вони «не матимуть батьківщини» (в політичному сенсі), оскільки, згідно з Марксом, особливі соціалістичні національні держави будуть лише перехідним етапом на шляху до безкласового і бездержавного суспільства майбутнього, і оскільки побудова такого суспільства можлива тільки в міжнародному масштабі.

    Далі