• ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    ЖІНКИ З МАРІКАНИ (фото)

    • Галереї
    • 17/10/2012
    Жінки з Марікани у Південно-африканській республіці 29 вересня провели мирну акцію протесту проти поліцейського насильства у їхньому районі та залякування жінок і дітей у шахтарському регіоні поблизу Рустенбурга на північному заході країни. 14 вересня 2012 року уряд ПАР оголосив надзвичайний стан у Рустенбурзі та в районі Марікани. Уряд АНК, підтримуваної союзниками, спрямував значні сили поліції та армії у селище Марікана, яка досі не оговталося від різні, у якій 34 шахтарі було вбито, а багато інших поранено. Мешканці та мешканки Марікани зіткнулися зі свавільними обшуками житла, арештами і приниженням їхньої гідності. Поліція пустила в хід сльозогінний газ, стріляла в людей просто по дорозі в магазин і навіть забирала у людей палиці, оголошені "небезпечної зброєю". Далі
  • Робітники та батьківщина

    Робітники та батьківщина

    • Статті
    • 15/10/2012

    «Космополітизм» [Vaterlandslosigkeit, позбавленість батьківщини] робітників, про який говорить «Маніфест», стосується буржуазної національної держави, а не народності, національності в етнічному сенсі. Робітники «не мають батьківщини», тому що повинні розглядати буржуазну національну державу як спрямовану проти них репресивну машину; і навіть після захоплення влади вони «не матимуть батьківщини» (в політичному сенсі), оскільки, згідно з Марксом, особливі соціалістичні національні держави будуть лише перехідним етапом на шляху до безкласового і бездержавного суспільства майбутнього, і оскільки побудова такого суспільства можлива тільки в міжнародному масштабі.

    Далі
  • Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    • Номери журналу
    • 11/09/2012

    Хоча сьогодні ідеологію расизму засуджують, але це не заважає його розвитку й широкому розповсюдженню. Чим є расизм сьогодні, чим він живиться, на які настрої спирається і якими політичними силами підтримується? Редакторська група «Спільного» запрошує читачів і читачок до дискусії навколо запропонованих матеріалів. Маємо надію, що цей номер розкриє багатоплановість феномену расизму сьогодні.

    Далі
  • До критики насильства

    До критики насильства

    • Статті
    • 03/09/2012

    Стаття, уривок з перекладу якої ми представляємо читачу, важлива як у контексті історії ідей, так і в контексті сучасних наукових та політичних дебатів. Тематика відношення між насиллям і владою, яку розглядає Вальтер Беньямін у цій статті, була центральною для багатьох соціальних мислителів першої половини ХХ століття: від соціального філософа Жоржа Сореля (чиї «Роздуми про насилля» й надихнули Беньяміна) та антрополога Рене Жирара до нацистського юриста Карла Шмітта, а сам Беньямінів текст став наріжним каменем таких визначальних сучасних роздумів про стан суспільства і шляхи його зміни, як книги «Homo sacer» Джорджо Агамбена та «Про насилля» Славоя Жижека.

    Далі
  • Місто, криза і соціологія

    Місто, криза і соціологія

    • Статті
    • 08/08/2012

    Критичний урбаніст Дейвід Гарві, подібно до кожного другого викладача, схильний ставити предмет свого зацікавлення в центр всесвіту. У нього урбанізація – це і найважливіший наслідок, і одна з головних передумов накопичення капіталу, тобто без капіталізму не було б сучасного міста, а без сучасного міста – капіталізму. У нього революція має будуватися навколо проблем міського простору, тобто він чекає на революцію не тільки в місті, а й через місто та заради нього.

    Далі
  • ВИЗИТ В «ОККУПИРУЙ ЛОНДОНСКУЮ БИРЖУ»

    ВИЗИТ В «ОККУПИРУЙ ЛОНДОНСКУЮ БИРЖУ»

    • Статті
    • 27/07/2012
    Хотя по историческим меркам противостояние в виде чистого и подчеркнуто мирного палаточного городка выглядит безобидно, в Англии он вызвал довольно бурное обсуждение. Безобидность протеста и, как следствие, толерантность властей к нему, похоже, объясняются отсутствием четких, или даже концептуальных, требований. В недавних демонстрациях против коммерциализации образования были и четкие требования протестующих, и жесткий ответ полиции. Здесь же, национализировать финансовую систему или, скажем, лишать крупного потомственного землевладения никто не предлагает. Потому спешащие через площадь на биржу финансисты не проявляют озабоченности. Далі