• Неомарксистський спадок в американській соціології

    Неомарксистський спадок в американській соціології

    • Статті
    • 08/09/2015

    Починаючи з 1970-х років когорта талановитих соціологів-марксистів, які захищали амбітні дисертації та отримували академічні пости, ставала все чисельнішою, продовжувалась розробка та втілення в життя марксистські теорії та ідей у найрізноманітніших напрямках. До певної міри, вплив цього інтелектуального руху став відчутним дуже скоро.

    Далі
  • Ідеологія та державні ідеологічні апарати

    Ідеологія та державні ідеологічні апарати

    • Класова експлуатація
    • 01/09/2015

    В цьому уривку з відомої статті «Ідеологія та державні ідеологічні апарати» (1969), Альтюссер пояснює відмінності двох видів державних «апаратів»: репресивного аппарату та ідеологічного апарату, зосереджуючи свою увагу на останньому. За словами філософа, ідеологічний державний апарат відтворює капіталістичний спосіб виробництва, хоча зазвичай це не є очевидним. Особливої уваги автор приділяє школі, яка вважається найважливішим ідеологічним апаратом в сучасних спільнотах.

    Далі
  • СОЦІОЛОГІЯ ТА ІДЕОЛОГІЯ: дискусія щодо опитувань про настрої кримчан

    СОЦІОЛОГІЯ ТА ІДЕОЛОГІЯ: дискусія щодо опитувань про настрої кримчан

    • Слайдер
    • 28/04/2015
    13 лютого Соціологічна асоціація України опублікувала заяву з гострою критикою опитування, проведеного компанією GFK в Криму в січні. Саме опитування ще до публікації вищезгаданої заяви зазнавало гострої критики від багатьох науковців та публіцистів. Хоча дебати з цього приводу на момент написання цієї статті припинились, питання проведення опитувань в Криму ще довго лишатиметься предметом суперечок, а ті проблеми, які зачіпаються в ході цих суперечок, виходять за межі Криму як предмету дослідження та стосуються інтерпретації результатів опитувань громадської думки взагалі. Саме про це далі і йтиметься в цьому тексті. Далі
  • Мікросоціологія релігії: колективні та індивідуальні релігійні практики

    Мікросоціологія релігії: колективні та індивідуальні релігійні практики

    • Статті
    • 07/01/2015

    Що роблять люди, коли займаються релігією? Зокрема, що вони роблять під час найбільш релігійних дій — в ті моменти, які люди сприймають як саму суть релігійності?

    Далі
  • ГЛОБАЛІЗАЦІЙНА ТЕОРІЯ: ПОСМЕРТНИЙ АНАЛІЗ

    ГЛОБАЛІЗАЦІЙНА ТЕОРІЯ: ПОСМЕРТНИЙ АНАЛІЗ

    • Слайдер
    • 04/02/2014
    Епоха глобалізації скінчилася. Це був період, коли слово «глобалізація» для багатьох людей визначало сенс того, що відбувалося навколо. Протягом 1990-х активісти і політичні діячі, журналісти і науковці були свідками наступу економічної лібералізації, появи нових інформаційно-комунікаційних технологій, зростання впливу міжнародних організацій і нової появи на міжнародному порядку денному прав людини. Багато з них вірили, що світ і справді ставав дедалі більш взаємопов’язаним, що виникала багатошарова й багатогранна система «глобального управління», яка мала на меті змінити самі засновки міжнародної політики. Кінець кінцем, можна твердити, що «епоха глобалізації», безсумнівно, існувала лише в тому сенсі, що існувало це тимчасове — хоч і реальне — уявлення про неї. В усякому разі, це вже в минулому. Нещодавнє зникнення цього терміну з англо-американських медіа та коментарів політиків було настільки ж раптовим, як і його блискавична поява десятиліття тому. Не важко зрозуміти, чому це сталося. Зрештою, реальний перебіг подій радикально відрізнявся від історичних очікувань, пов'язаних із ідеєю «глобалізації». «Завдяки поступовим і прогресивним змінам, геополітичні сили будуть приборкані у демократичні представництва й практики», — передрікали 1998 року Девід Гелд і Ентоні МакҐрю (Held and McGrew 1998: 242). Однак останні міжнародні події (як-от поставлений у безвихідне становище Кіотський протокол, неповноцінний Міжнародний Кримінальний Суд, численні кризи міжнародних організацій — ООН, НАТО, ЄС — напередодні другої Іракської війни) засвідчили домінування протилежної тенденції: національні інтереси могутніх держав рішуче стверджувалися з новою силою. Тож зараз дедалі більше йдеться про «односторонні відносини» (unilateralism) та «імперіалізм», аніж про «багатосторонні відносини» (multilateralism) та «глобальне управління» (Cox 2003). Безсумнівно, частина з тих, хто проповідував «глобалізацію» у 1990-х, і далі намагатимуться увіпхати поточні події у стару інтелектуальну рамку. Але вони, скоріше за все, стикатимуться із дедалі більшим спротивом і звуженням аудиторії. Оскільки ідея глобалізації вже втратила свою гіпнотичну силу, засновану на тимчасовому суб’єктивному відчутті відповідності ідеї минулій епосі. Саме ця «очевидна» відповідність і зробила дану теорію панівним інтелектуальним і культурним мотивом 1990-х. Але не більше. Сьогодні «глобалізацію» можна охарактеризувати як «вчорашній дух часу». Далі
  • Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа

    Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа

    • Слайдер
    • 03/10/2013

    Звісно, після всіх крамольних сюжетів (щоб ознайомитися з ними, достатньо набрати в пошуковику запит на новини зі словом «хасид») очікуєш одразу після прибуття в Умань побачити натовпи ортодоксальних євреїв, які снують туди-сюди.

    Далі