Статті

ПОЧЕМУ АНТИКОММУНИЗМ?

• Статті
• 16/01/2010

Андрей МАНЧУК

В конце ноября два депутата от правой президентской фракции «Наша Украина» внесли на рассмотрение парламента законопроект «О запрете коммунистической идеологии и ликвидации символов тоталитарного и коммунистического режимов». Будучи заведомо непроходным, он, тем не менее, интересен попыткой определить очертания того призрака, против которого ведут пламенную борьбу современные украинские антикоммунисты: «Коммунистической идеологией считается система концептуально оформленных представлений, идей и взглядов на политическую жизнь, основанных на нетерпимости одного социального класса (социального слоя) по отношению к другому, антигуманизме и тоталитаризме, предусматривает развитие идеи о превосходстве одного социального класса над другим, верховенстве одного класса и государства над личностью, отрицание права народов и наций на самоопределение, отрицание права частной собственности на средства производства, любые силовые действия на установление диктатуры одного слоя, агрессию к другому социальному слою, нетерпимость к другим мыслям, установление однопартийной системы управления. Под коммунистической идеологией также понимается трактовка ее разных форм в изложении ее основных представителей: В.Ленина, И.Сталина, М.Цзэдуна, К.Маркса»

СОЦІОЛОГІЧНИЙ КІНОКЛУБ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ - ВЕСНА 2010

• Статті
• 15/01/2010

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната) по вул. Набережно-Хрещатицькій 27 Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

18.01 Хліб і троянди / Bread and Roses (реж. Кен Лоуч, 2000)

Молода мексиканка Майя нелегально перетинає кордон Мексики і США, щоб приєднатися до своєї сестри Рози у Лос-Анджелесі. Але по інший бік кордону нелегальну мігрантку зустрічає зовсім не солодке життя. Попрацювавши певний час офіціанткою, вона за допомогою сестри влаштовується прибиральницею у великому офісному центрі. Це вважається більш престижною і непогано оплачуваною роботою серед імігрантів. Невдовзі Майя знайомиться з профспілковим активістом Семом, який закликає її подивитися правді в очі й переконатися, що компанія грабує їх, виплачує мізерні зарплати. Перед імігрантами стає вибір: жити так, як жили, вдовольняючись малим, або боротися за свої права, за кращі умови праці й життя, соціальні гарантії... Здається, що страх і безправ'я - неуникний фон їх майбутнього життя. Невже ці несправедливі порядки можна змінити?..

КЛАССОВАЯ ПРИРОДА РАСИЗМА

• Статті
• 13/01/2010

Иван ОВСЯННИКОВ

Так же, как в политическом плане прообразом всех буржуазных наций являются античные и средневековые города-республики с их патрицианской демократией (не распространявшейся на рабов и метеков и рассматривавшей плебеев исключительно как объект манипуляции), все капиталистические империи были «сшиты» по образцу Emporium Romanum. Ядро их обычно составляют национальные государства, более или менее либеральные, зажиточные и стабильные; периферию – более или менее нищие, вечно мятежные провинции, управляемые самым деспотическим образом. В существовании подобного гибрида нет ничего противоестественного. Паразитизм буржуазной нации предопределен самим фактом ее буржуазности. Симбиоз «демократии» и империи обусловлен политической необходимостью: пространственно рассредоточить и разобщить пролетариат, изолировав одну его часть от империалистических центров власти и внушив другой иллюзию «равенства» с буржуазией и национального превосходства. Это именно то, за что ратовал недоброй памяти Сесиль Родс: «Если вы не хотите гражданской войны, вы должны стать империалистами».

Програма партії «Чорна пантера»

• Статті
• 04/01/2010

Чого Ми Хочемо

У Що Ми Віримо

1. Ми хочемо свободи. Ми хочемо влади, щоб визначати долю нашої чорної спільноти.

Ми віримо, що чорні люди не будуть вільними, доки ми не зможемо визначати нашу долю.

2. Ми хочемо повного працевлаштування для наших людей.

Ми віримо, що федеральний уряд відповідає і зобов’язаний надати кожній людині працевлаштування або гарантований дохід. Ми віримо, що, якщо білі американські бізнесмени не нададуть повного працевлаштування, тоді засоби виробництва мають бути забрані в бізнесменів і передані спільноті, щоб люди спільноти могли організувати і працевлаштувати всіх своїх людей і забезпечити високі стандарти життя.

3. Ми хочемо припинення пограбування білою людиною [пізніше було замінено на капіталістами] нашої чорної спільноти

Ми віримо, що цей расистський уряд пограбував нас - і тепер ми вимагаємо повернення боргу в сорок акрів і двох мулів. Сорок акрів і два мули були обіцяні 100 років тому як відшкодування за рабську працю і масові вбивства чорних людей. Ми приймемо виплату валютою, що буде розподілена між багатьма нашими спільнотам. Німці зараз допомагають євреям в Ізраїлі за геноцид єврейського народу. Німці вбили шість мільйонів євреїв. Американські расисти приймали участь у вбивстві більш, ніж двадцяти мільйонів чорних людей; отож, ми відчуваємо, що ця вимога, яку ми ставимо, скромна.

МИФ О ГЛОБАЛЬНОЙ "СТРАХОВОЧНОЙ СЕТИ"

• Статті
• 31/12/2009

Ян БРЕМАН

В репортажах об экономическом кризисе СМИ в основном говорят о том, как он сказался на богатых странах, при этом практически не уделяя внимания положению масс в том регионе, который раньше называли «третьим миром». Согласно весьма распространённой сегодня точке зрения, неудачи в развитии в странах с переходной экономикой могут быть менее тяжелыми, чем ожидалось. Высокие темпы экономического роста Индии и Китая снизились, но предсказывавшегося резкого спада не произошло. Однако в рамках данного подхода анализируется только влияние кризиса на страны в целом и умалчиваются различия в его влиянии на социальные классы. Если принять во внимание не только макроэкономические расчеты ВВП, но и характер распределения доходов, то становится очевидным, что экономический спад нанёс непропорционально большой ущерб наиболее незащищённым секторам: огромной армии низкооплачиваемых, малообразованных, неимущих рабочих, образующих переполненное дно мировой экономики.

Говоря об участии этих многих сотен миллионов трудящихся в процессе производства, можно отметить, что их труд официально не оформлен, а также то, что он характеризуется колебаниями занятости и сдельной оплатой, вне зависимости от того, работают ли они дома, на «потогонных» предприятиях или сами на себя. Также для их труда характерно полное отсутствие каких-либо трудовых соглашений и трудовых прав, как и отсутствие коллективных организаций. Каким-то случайным, пока ещё малопонятным образом такая организация труда стала в мире преобладающей. Международная организация труда подсчитала, что работники неформального сектора составляют более половины всей рабочей силы в Латинской Америке, более 70% – в Тропической Африке, более 80 % – в Индии (индийское правительство говорит о более чем девяноста процентах).[1] Оторванное от своих прежних социальных связей, большинство не в силах вырваться из трущоб городских окраин, окружающих города по всему Глобальному Югу.

CHINA BLUE

• Статті
• 29/12/2009

Ігор САМОХІН

Фільм «China Blue» на перший погляд здається парадоксальним, його викривальність викликає підозри: в Китаї? Це? По-різному буває, але ж у країні-спадкоємиці Мао давно подолано жорстокі умови праці для робітників, реформи Ден Сяопіна лише зміцнили китайську економіку і вона вже років тридцять практично безперебійно росте з неймовірними темпами по 7-10 % на рік, а разом із тим росте ВВП per capita і рівень життя людей… Принаймні так нам кажуть, навіть по телевізору (у спрощеній формі), а вже у книжках економістів і поготів. Економіст і «некитаїст» Владімір Попов, попри всю свою критичність та виваженість, не може стриматися від захоплення успіхами запізнілого, однак найбільшого «далекосхідного тигра» [1]. Картинка, намальована Поповим, не лишає місця для показаного у «China Blue». І тим не менш фільм переконливий своєю наочністю, своєю (хоч і безумовно підкоригованою) документальністю. В книжці можна писати різне, а от зробити фіктивний фільм важче. До того ж тепер і в літературі можна знайти підтвердження описаного в фільмі.