Статті

ДЕМОКРАТИЯ ПРОТИВ НАРОДА

• Статті
• 02/03/2010

Славой ЖИЖЕК

Рецензия на книгу: Peter Hallward. Damming the Flood: Haiti, Aristide and the Politics of Containment. London: Verso, 2008. 480 p.

Ноам Хомский как-то заметил, что "безопасное введение демократических форм возможно только после преодоления угрозы народного участия". Тем самым он указал на "пассивизирующее" ядро парламентской демократии, которое делает ее несовместимой с прямой политической самоорганизацией и самоутверждением народа. Открытая колониальная агрессия или военное нападение - это не единственный способ утихомирить "враждебное" население: до тех пор, пока они имеют за своей спиной достаточные силы принуждения, международные "стабилизационные" миссии способны справляться с угрозой народного участия при помощи менее спорной тактики "содействия демократии", "гуманитарного вмешательства" и "защиты прав человека".

Это и делает случай Гаити столь показательным. Как пишет Питер Холлуард в своей книге "Остановить потоп", этом подробнейшем описании "демократического сдерживания" радикальной политики на Гаити на протяжении двух последних десятилетий, "нигде набившая оскомину тактика „содействия демократии“ не применялась с более разрушительными последствиями, чем на Гаити в 2000 - 2004 годах". Нельзя не отметить иронии того обстоятельства, что освободительное политическое движение, которое вызвало такое международное давление, называлось Lavalas, что по-креольски означает "потоп": потоп экспроприированных, заливающий закрытые сообщества тех, кто эксплуатирует их. Именно поэтому название книги Холлуарда оказывается необычайно точным, вписывая события на Гаити в глобальную тенденцию к возведению новых дамб и стен, которые появились повсюду после 11 сентября 2001 года, обнажив перед нами внутреннюю истину "глобализации", глубинные водоразделы, поддерживающие ее.

Рецензія на фільм А. Аменабара «Агора»

• Статті
• 25/02/2010

Поскольку я с интересом ожидал появления этого фильма, то решил ознакомиться с ним до появления в прокате. Файл, который я скачал, оказался «фейком», то есть, он состоял из нарезки эпизодов фильма, снятых на камеру в кинотеатре. Но сначала меня даже посетили сомнение, не есть ли это своеобразный режиссерский ход: построить фильм как нудное повторение разрозненных эпизодов. Ведь действительно, все, что мы знаем о Гипатии – это скудные крохи биографической информации и еще меньше сведений о ее философских воззрениях. Все, что мы знаем о философе, которая оказалась также женщиной, происходит от мужчин и врагов-христиан.

Особисті проблеми українського фемінізму

• Гендер
• 21/02/2010

Коли мене запитують чи я феміністка, я відповідаю дуже обережно. При чому відповідь варіюється від ствердної до заперечної – в залежності від моєї оцінки того, хто запитує. Переважна більшість наших співгромадян, чуючи про фемінізм, подумки чи вголос висловлює своє здивування (у кращому разі) і починає сприймати співрозмовника через деякий бар’єр. Причина для цього досить проста – фемінізм у нас сприймається як набір певних маргіналізованих радикальних стереотипів.

ПОЧЕМУ ОЛИМПИАДА ВЫЗЫВАЕТ СТОЛЬ МАССОВЫЕ ПРОТЕСТЫ?

• Статті
• 20/02/2010

«Citius, Altius, Fortius!».

У многих, как я заметил, волна протестов против Олимпиады в Ванкувере вызывает некоторое недоумение. «Зачем они это делают?» - многие задаются таким вопросом. Олимпиада, вроде бы, не тусовка лидеров государств, не бизнес-форум.

Одни с ностальгией вспоминают улетающего мишку Олимпиады 80, другие завидуют возможности канадцев наблюдать живьем за ходом игр, третьи - открывшимся возможностям заработать на Олимпиаде. Тем не менее, нынешняя Олимпиада в Ванкувере, вероятно, войдет в историю как «провальный проект». Не в последнюю очередь - благодаря массовым протестам местных жителей.

На меры безопасности выделено больше миллиарда долларов (из 6 потраченных на игры). Задействованы 16500 полицейских плюс подразделения армии, а сдержать протесты все труднее. Пока полиция разгоняет одну толпу, возникает стихийный бунт в другом районе. Автобусы со спортсменами попадают под обстрел камнями, а зрителей с олимпийской символикой периодически атакуют протестующие. Если в конце 2009-го года половина жителей Британской Колумбии отрицательно относились к Олимпиаде, то с началом игр количество недовольных резко увеличилось до 70%.

И причин тому достаточно предостаточно.

ВСЕСВІТНІЙ СОЦІАЛЬНИЙ ФОРУМ - ЖИТТЄЗДАТНА МОДЕЛЬ?

• Статті
• 17/02/2010

П'єр РУССЕ

Після періоду дивовижного розвитку процес Всесвітнього соціального форуму (ВСФ) загальмувався. Практика нещодавніх зустрічей виявилась дуже суперечливою. Якщо дуже спрощувати, то можна сказати, що політично негативним виявився досвід форуму в Найробі (Кенія) у 2007-му, але, тим не менше, позитивним був досвід форуму в Белемі (Бразилія) двома роками пізніше.

Проблема, що постає в першу чергу, полягає не в кількості учасників. Успіх не залежить (або залежить не тільки від) кількості учасників, а й має ще й політичне підґрунтя: у чому сенс цих форумів? Відповідь здавалась очевидною на початку 2000-х, але на сьогодні вона не настільки явна.

ЯК ЗАПРОДАВСЯ ОБАМА

• Статті
• 12/02/2010

Мет ТАЙБІ

Президент набрав у свою економічну команду людей з Уолл-cтріт, головним прагненням яких є перетворити порятунок банків на постійну роздачу грошей

Доленосної осені 2008 року, коли світова економіка падала вниз, Барак Обама ішов у президенти як людина з народу, яка протистоїть Уолл-cтріт. Він агітував за податкову реформу, яка стопить жир з багатіїв, таврував НАФТА за те, що цей договір шкодить середньому класу, а також торпедував Джона Маккейна за підтримку закону про банкрутство, який допомагав багатим американцям «за рахунок тих американців, які тяжко працюють». Мабуть, Обама був не лівішим за Семюела Гомперса або Сесара Чавеса, але не те щоб під час виборів обабіч нього стояли банкіри з Citigroup і Goldman Sachs. Виборців, які принесли йому історичну перемогу, надихало передчуття того, що до ексклюзивного клубу нарешті вдирається справжній аутсайдер, що руйнуються стіни, що речі, за браком кращого або точнішого терміну, міняються.

Потім його обрали.

Те, що відбулося протягом року з тих пір, як Обама став президентом, стало одним із найбільш драматичних поворотів у нашій історії. Обраний у розпалі руйнівної економічної кризи, викликаної десятиліттям оргіастичної дерегуляції і нічим не стриманої жадібності, Обама мав чіткий мандат тримати в шорах Уолл-cтріт і переробити всю структуру американської економіки. Натомість він відправив усіх хоча б мінімально прогресивних радників, які були з ним під час виборів, на бюрократичну Камчатку, а на ключові економічні посади в Білому домі призначив тих самих людей, які й спричинили цю кризу. Тоді ця нова команда колишніх банкірів, розжирілих на спекулятивних пузирях, і інтелектуалів-риночників продовжила всіх нас розпродавати, влаштовуючи масову роздачу коштів від бідних багатим і систематично руйнуючи регуляторну систему зсередини.