• Освіта не на продаж: студентські протести 2009 між прагматикою та утопією

    Освіта не на продаж: студентські протести 2009 між прагматикою та утопією

    • Статті
    • 09/03/2010

    Останніми роками спостерігається тенденція, коли по всьому світу учні та студенти виходять на вулиці, щоб боротися за майже ідентичні цілі: справедливу систему освіти, вільний доступ до неї, подолання неповноцінної нестабільної (precarious) зайнятості, покращення поточної життєвої ситуації.

    Далі
  • ЕЛЕГІЯ ПРО ВІТЕРЕЦЬ

    ЕЛЕГІЯ ПРО ВІТЕРЕЦЬ

    • Статті
    • 08/03/2010
    Анастасія РЯБЧУК
    Einst kam ein altes Weib einher
    Die hatte kein Brot zum Essen mehr
    Das Brot, das fraß das Militär
    Da fiel sie in die Goss’, die war kalte
    Da hatte sie keinen Hunger mehr.
    Darauf schwiegen die Vöglein im Walde
    Über allen Wipfeln ist Ruh
    In allen Gipfeln spürest du
    Kaum einen Hauch.*

    1.

    Ось уже декілька років наша міліція «повертається обличчям до людей». Про це повідомляють на телебаченні і в газетах, а нещодавно до моєї квартири подзвонив дільничий, щоб сповістити мені про це особисто. Він простягнув візитівку зі своїми прийомними годинами і контактними телефонами й поцікавився, чи не стикаюсь я з якимись проблемами, які він може допомогти вирішити. Дещо спантеличена, я почала думати (проблем, звісно ж, вистачає) з якої почати? Але міліціонер напевно вирішив «допомогти» не лише з проблемами, але і з їхнім переліком:

    – Може вас турбує, що по вулиці небезпечно ходити вночі, чи може бомжі у під’їзді ночують і вам надокучають? – Та ні... але от, незважаючи на заборону суду, капітальні стіни руйнують і тріщини скрізь пішли – це надокучає... А ще машини на тротуарі паркуються і вже не раз на мене наїжджали – вони теж надокучають, ви можете якось допомогти? – На жаль, це не в нашій компетенції, – зніяковів дільничий, швиденько попрощався й пішов повертатися обличчям до сусідів. Далі
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ І БОРОТЬБА ЗА ПАМ'ЯТЬ

    КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ І БОРОТЬБА ЗА ПАМ'ЯТЬ

    • Статті
    • 06/03/2010

    Віталій АТАНАСОВ

    Сучасна Україна «виросла» з пізнього Радянського Союзу, переживши мирну еволюцію, та зберегла чимало його питомих рис. Ця історична спадковість є фактом, який можна по-різному трактувати залежно від ідеологічних уподобань, але заперечити його неможливо.

    Згідно з уявленнями націонал-ліберальної інтелігенції, функціонерів західних інституцій та радикальних правих політиків, радянський спадок є істинною причиною незліченних соціальних лих, що спіткали країну протягом двох останніх десятиліть. Корупція та економічна нерівність, надексплуатація та депопуляція, ксенофобія та расизм, епідемії та атрофія медицини – усе це, так чи інакше, є наслідками сімдесяти з гаком років радянської влади. Країна лишилася надто «комуністичною», й тому не змогла відчути на собі всі принади побудови капіталізму та демократії, - приблизно так розмірковують ліберали та націоналісти.

    Далі
  • СИЛЫ КОММУНИЗМА

    СИЛЫ КОММУНИЗМА

    • Статті
    • 04/03/2010

    Даниэль БЕНСАИД

    Данное эссе является, вероятно, одним из последних текстов Даниэля Бенсаида. Оно вышло в последнем номере журнала «Contretemps», одним из редакторов которого был Бенсаид. Номер носит название «Именем чего является коммунизм?» и был подготовлен к готовящейся конференции под одноименным названием. Конференция была намечена на 22-23 января в университете Париж-8, и Бенсаид очень надеялся принять в ней участие. Но смерть наступила 12 января, и конференция уже проходила в его честь…

    В 1843 году в статье «Успехи движения за социальное преобразование на континенте», молодой Энгельс (ему не было тогда еще и 23-х лет) представлял коммунизм как «необходимый вывод, неизбежно вытекающий из предпосылок, заложенных в общих условиях современной цивилизации». Подобный коммунизм являлся логическим следствием революции 1830-го, в ходе которой рабочие «обратились к истории великой французской революции и с жадностью ухватились за коммунизм Бабёфа».

    Молодой Маркс, со своей стороны, считал подобный коммунизм  лишь некой «догматической абстракцией» и «только особым выражением гуманистического принципа». Зарождающийся пролетариат «бросился в объятия к доктринёрам его освобождения, к основателям социалистических сект», с их путаной «гуманистической болтовней о тысячелетнем царстве и всеобщей братской любви», являвшейся по сути «мнимой отменой классовых отношений». До 1848 года именно такой призрачный коммунизм, коммунизм без четкой программы, витал в «неотесанном» виде среди эгалитаристских сект, воплощался в икарийских мечтаниях.

    Далі
  • РАДИКАЛЬНІ ПРОТЕСТИ: чому в Україні пошкоджують пам’ятники, підпалюють машини і руйнують паркани

    РАДИКАЛЬНІ ПРОТЕСТИ: чому в Україні пошкоджують пам’ятники, підпалюють машини і руйнують паркани

    • Статті
    • 03/03/2010

    ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

    Дайджест №3, 3 березня 2010

    У лютому 2010 року загалом по Україні було зафіксовано 135 акцій протесту (з урахуванням багатоденних акцій протесту). Незважаючи на другий тур чергових виборів президента України, у цьому місяці відбулося на цілих 30% менше протестних подій, ніж у попередньому. Лютий 2010 року можна назвати найменш активним протестним місяцем за весь період моніторингу (з жовтня 2009 року), навіть беручи до уваги те, що це найкоротший місяць у році.

    Однак, незважаючи на такі значні зміни в протестній активності на території України в лютому 2010 року, деякі факти залишаються незмінними. Як і за попередні місяці моніторингу, близько 10% акцій протесту супроводжується пошкодженням майна. Сюди відносяться як сплановані акти (вандалізм, підпали, саботаж, напади), так і пошкодження майна в результаті сутичок між опонентами.

    Діаграма 3.1. Кількість протестних подій в Україні потижнево (28 вересня 2009 року – 28 лютого 2010 року).

    Далі
  • Гаїті: кредитор, а не боржник

    Гаїті: кредитор, а не боржник

    • Статті
    • 02/03/2010

    Якщо вірити міністрам фінансів країн «великої сімки», Гаїті невдовзі отримає те, на що давно вже заслуговує: повного «пробачення» зовнішніх боргів. Гаїтянський економіст Каміль Шальмер спостерігає з Порт-о-Пренса за цими подіями з обережним оптимізмом. «Скасування боргів це хороший початок, – заявив він в інтерв’ю “Аль-Джазірі”, – але настав час піти значно далі. Треба говорити про репарації та відшкодування збитків, спричинених руйнівними наслідками заборгованості». Згідно з цією точкою зору, слід відмовитися від самої думки, що Гаїті – боржник. За його словами, Гаїті – це кредитор, а по вуха в боргах перед ним саме ми, жителі Заходу.

    Далі