• ВЕЧНОЗЕЛЕНЫЙ КРИЗИС ЛЕВОЙ МЫСЛИ

    ВЕЧНОЗЕЛЕНЫЙ КРИЗИС ЛЕВОЙ МЫСЛИ

    • Статті
    • 16/09/2009

    Кирилл ГОЛЬЦМАН

    Кризис капиталистической системы, похоже, уже сам вошел в кризис на фоне его интенсивной медиатизации. Огромное количество экспертных оценок и комментариев, конференций и обсуждений в научных кругах все больше кажутся пустой тратой времени, а сетования на непредсказуемость развития событий подкрепляют полномочность самых абсурдных выводов. В этой полифонии мнений и заключений то и дело пробегают вполне здравые мысли, при чем как справа, так и слева, но они, как правило, касаются вполне очевидных причин кризиса,  о которых было хорошо известно до его наступления. Чего не хватает, так это понимания тотальности кризиса и возможных альтернатив той системе, которая его породила. Очевидно, что априори такое понимание невозможно у сил, ориентированных на сглаживание противоречий, вызванных кризисом и стабилизацию системы. Но насколько близки к нему современные левые интеллектуалы?

    Далі
  • ТАРАНТИНО ТА АНТИФАШИЗМ

    ТАРАНТИНО ТА АНТИФАШИЗМ

    • Статті
    • 09/09/2009
    Олексій РАДИНСЬКИЙ

    Один мій приятель мав щастя народитися на Борщагівці, в кавказькій родині. Суворе районне виховання змусило його піти тропою війни. Коли у Києві почали вбивати чорношкірих, він разом із товаришами розпочав боротьбу з нацистською ідеологією. Боротьба відбувалася так: убравшись у чорне, вони виходили на район і нещадно гамселили кожного носія нацистської символіки чи інших ознак ворожої субкультури. За кілька місяців мій приятель похвалявся, що хребет неонацизму – принаймні на його районі – зламано: юні декласовані елементи, що раніше були легкою здобиччю людиноненависницької ідеології, побачили, на чиєму боці груба сила, й масово вступають до лав антифашистського руху.

    Ця історія пригадалася в зв’язку з новим фільмом Квентина Тарантино «Бесславні виротки» (саме так, з граматичною помилкою в кожному слові, й мусить писатися ця назва, в оригіналі вона звучить як Inglourious Basterds).

    Те, що Тарантино взявся за історію часів Другої світової, відпочатку виглядало як чергова провокація, а слогани його фільму – «одного разу в окупованій нацистами Франції» та «безславна, нестримна, шокуюча помста» - викликали у фанатів кровожерливу посмішку. До того ж, трейлер «Бесславних виротків» обіцяв криваву феєрію на кшталт «Вбити Білла», з німецькими солдатами замість азійської мафії. Але Тарантино виявився хитрішим. Замість обіцяної зливи екранного насильства він запропонував нам видовище, що спонукає замислитись над складними стосунками між реальністю та екраном.

    Далі
  • Борг: історія перших п'яти тисяч років

    Борг: історія перших п'яти тисяч років

    • Статті
    • 07/09/2009

    Протягом п’яти тисяч років історії існування боргів за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи юдейські Ювілеї, закони шаріату чи християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, за словами антрополога Девіда Гребера, люди почали усвідомлювати, що перша ефективна глобальна структура управління створена, за великим рахунком, в інтересах кредиторів.

    Далі
  • ВИКТОР АРСЛАНОВ: «Ложный протест модернизма»

    ВИКТОР АРСЛАНОВ: «Ложный протест модернизма»

    • Статті
    • 01/09/2009

    Недавно в киевском институте «Новая демократия» состоялась презентация книги советского философа-марксиста Михаила Лифшица «Почему я не модернист». Представлял книгу доктор искусствоведения, профессор, ведущий научный сотрудник НИИ Российской академии художеств Виктор Арсланов. О Лифшице, искусстве, современных левых и многом другом с В. Арслановым побеседовал обозреватель Рабкор.ру Андрей Манчук.

    Виктор Григорьевич, как вы считаете, какое искусство нужно современным левым? Вообще, возможно ли «левое искусство» в наши дни – и как, в каком направлении следует его развивать?

    Я бы ответил на этот вопрос так, как отвечала в 30-е годы Елена Усиевич в своей статье о политической поэзии. Первое что нужно сказать, – нам просто нужно искусство. Когда голодный человек просит еды, ему нужно преподнести хлеб. Но, к сожалению, нам часто предлагают вместо хлеба отраву, в привлекательной для левых обертке – например, в ярких формах фальшивого бунта. А лично я убежден: ничто так не поддерживает капитализм на плаву, как ложный протест, который проявляет себя и в сфере искусства. Протест, естественно вытекающий из условий нашей жизни, но по существу поддерживающий собой капитализм и поэтому совершенно для него безопасный.

    Далі
  • Марксистская теория литературы: ликбез

    Марксистская теория литературы: ликбез

    • Статті
    • 28/08/2009
    Иван АКСЕНОВ

    Иглтон Терри. Марксизм и литературная критика. М.: Свободное марксистское издательство, 2009.

    «Марксизм и литературная критика» (1976) – первая книга Терри Иглтона на русском языке. Иглтон, крупнейший специалист по теории литературы, литературовед, интеллектуал-марксист, у нас фактически неизвестен (один из нескольких его текстов, переведенных на русский, был опубликован на Рабкор.ру). Кирилл Медведев решил восполнить этот пробел и издал «Марксизм…», пусть и не основную, но все равно важную книгу Иглтона – работы исследователя такого уровня можно и не делить на перво- и второстепенные.

    «Марксизм и литературная критика» – ликбезная книжка. Она устроена тематически, предназначена для «начинающих» и дает самое общее представление о том, каким образом говорили о литературе Маркс и Ленин, Брехт и Беньямин, Лукач и Гольдман. В предисловии Иглтон указывает, что книга была написана на волне идей конца 60-х – начала 70-х и предназначалась для «курса кратких вводных занятий», так что ждать от нее откровений не стоит. Откровения будут в увидевшей свет семью годами позже книге «Теория литературы: введение», до сих пор остающейся одной из лучших обобщающих работ по литкритике ХХ века.По слухам, эта значительная работа уже переведена и вскоре должна быть опубликована (хотя нашим издателям, кажется, проще состряпать по собранию сочинений Хайдеггера и Шмитта заодно с Хайеком и Фридманом, чем сделать приличную марксистскую книжку).

    Далі
  • Синдром Бруно

    Синдром Бруно

    • Статті
    • 15/08/2009

    Олексій Радинський

    Наступ українських консерваторів на наше право самим обирати, що, коли і як дивитися, має цілком несподівані наслідки. Заборонивши український прокат фільму «Бруно», Міністерство культури увійде до історії як цензорська установа, що наклала табу на найбільш радикальний взірець політичної сатири початку століття.

    Далі