Статті

Перемога спільного

• Статті
• 06/11/2009

Джей ВОЛДЖАСПЕР

«Ми часто не беремо до уваги те, що здатні робити громадяни, а також важливість справжньої залученості». - Елінор Остром

Нобелівський лауреат з економіки Елінор Остром довела, що люди можуть управляти і управляють ресурсами спільної власності, не руйнуючи їх.

Найбільшу перешкоду на шляху до визнання важливості спільного було подолано, коли професорка університету Індіани (США) Елінор Остром здобула Нобелівську премію в галузі економіки.

Гарет Хардін описав «трагедію спільного» через гіпотетичний приклад загального пасовища: якщо всі пастухи приймуть індивідуальне раціональне в економічному плані рішення збільшити поголів’я корів на пасовищі, то сукупний ефект виснажить або знищить спільне майно.

Впродовж багатьох десятиліть Остром збирала дані стосовно того, як різні спільноти управляють загальними ресурсами – пасовищами, лісами, зрошувальними системами, рибним господарством – справедливо та у спосіб, що не шкодить навколишньому середовищу. Визнання її роботи з боку Нобелівського комітету розвінчує популярні теорії «трагедії спільного», відповідно до яких приватна власність є єдиним ефективним методом, що здатен запобігти виснаженню та руйнуванню вичерпних ресурсів.

ПАРАНОЙЯ КАК ЦЕЛЬ, ПАРАНОЙЯ КАК СРЕДСТВО

• Статті
• 05/11/2009

Дмитрий КОЛЕСНИК

Единственное, чего нам следует бояться – это самого страха.

Из иннаугурационной речи Ф.Д. Рузвельта.

Глубинка. Сёла Черкасской, Полтавской и Черниговской областей - слухом земля полнится. Надвигается зараза - апокалипсис.

Здесь, равно как и в Киеве, впечатляет осеннее обострение не гриппа, а паранойи. Иррациональный страх (именно иррациональный, рационально не обоснованный) порождает нередко столь же иррациональные действия: закупить в магазине почти все, что там есть, на месяц вперед и закрыться дома перед телевизором. И уж тут один на один, в «интимной обстановке», он (телевизор) не отпустит старушку-пенсионерку, ну разве что ненадолго – по хозяйству.

Taupe'ологія історії: фігура крота для політизованої історії. Бесаїд проти історицизму та "постмодернізму"

• Статті
• 03/11/2009

Прогнозована катастрофа, яку старанно заклинають, позбавляючи конкретного життєвого значення на користь абстрактної натуралізованої необхідності, економічна криза ставить питання для тих, хто ще має можливість слухати. У медіа-просторі слово «криза» набуває ідеологічного поняття, яке виїдає її технічне значення, «криза» стає абстрактним негараздом, досадною дрібницею, над якою для здоров’я краще пожартувати. Це мить небезпеки, яка дає можливість вловити ту картину минулого, яка з’являється в діалектичному образі. Мить небезпеки, за якою новий виток економічної гонитви або системний хаос, стабілізуюча перебудова економічної системи або перегрівання всіх потужностей, соціалізм або варварство?

ПОЧАТИ СПОЧАТКУ

• Статті
• 31/10/2009

[…] Тож де ми тепер, після désastre obscur [1] 1989 року? Як і у 1922, навколо нас зі злостивою втіхою лунають голоси: «Так вам і треба, лунатики, що хотіли нав’язати своє тоталітарне бачення суспільства!» Інші намагаються приховати свою злостиву радість; вони стогнуть і підводять очі до неба у скорботі, ніби кажучи: «Нас до болю засмучує підтвердження наших побоювань! Яким благородним було ваше бачення справедливого суспільства! Наші серця билися з вашими, але розум сказав нам, що ваші плани закінчаться лише стражданням і новою неволею!» Відкидаючи будь-який компроміс із цими спокусливими голосами, ми безперечно повинні починати спочатку – не покладатися й далі на підвалини революційної епохи ХХ ст., яка тривала від 1917 до 1989, чи, точніше, 1968 року – а спуститись до стартової точки й обрати інший курс.

«КАПИТАЛИЗМ: ЛЮБОВНАЯ ИСТОРИЯ»

• Статті
• 29/10/2009

Дмитрий КОЛЕСНИК

До недавнего времени американскому кино не было свойственно ставить под сомнение экономическую систему США.

Но экономический кризис, закрытие предприятий, массовые выселения должников и недоступность для многих элементарной медицинской помощи заставляют «массы американцев задумываться о целесообразности самой капиталистической системы». В американской и британской прессе часто появляются пассажи, характеризирующие антикапитализм как мэйнстрим, как «поп-антикапитализм».

По мнению «The Harpers», в этом есть некий налет снобизма – антикапитализм может стать популярным в США только тогда, когда он потеряет привлекательность в других странах.

Национальная Академия Наук США обнародовала в этом году данные – 47,7 миллиона граждан живут за чертой бедности. При этом 79% процентов населения обвиняют во всем банки, крупный капитал и Буша (Обаме пока доверяют). Но тот факт, что миллионы простых американцев говорят не просто об «отдельных недостатках», а о вреде капитализма как такового – беспрецедентно для послевоенной Америки.

ОСТАННІЙ КОЗИР

• Статті
• 26/10/2009

Олексій РАДИНСЬКИЙ

Ґвалтування дітей є останнім засобом в арсеналі політичних маніпуляторів, за допомогою якого вони ще здатні змусити людей заворожено стежити за медійним спектаклем

Український «педо-ґейт» є не винятково вітчизняною проблемою, яку соромно виносити назовні, а радше черговою ланкою в глобальному ланцюзі політичних скандалів, пов'язаних із педофілією, правами дітей та криміналізацією сексуальності. Звісно, подібні скандали аж ніяк не є новинкою нинішнього сезону - згадаймо бодай справу Фрітцля. Але небачене пожвавлення педофільської тематики у медіях усього світу свідчить не стільки про активізацію маніяків, скільки про потребу сконцентрувати суспільний консенсус на певному образі ворога, якого можна знищити персонально й у такий спосіб відвернути увагу від розв'язання критичної суспільної проблеми.