• Генрі Форд і «Світове єврейство»

    Генрі Форд і «Світове єврейство»

    • Слайдер
    • 10/10/2012

    У романі «Змова проти Америки» Філіп Рот фантазує: а що, якби 1940 року президентом Сполучених Штатів став Чарльз Ліндберґ? Перемога відомого авіатора, знаного антисеміта, прихильника нацистів над Франкліном Делано Рузвельтом – плід письменницької уяви, однак вплив нацизму в Сполучених Штатах таки був реальністю. Доказ того – Генрі Форд. Але й Адольфа Гітлера надихали американські поборники євгеніки та расизму.

    Далі
  • З БУДНІВ ВІЙНИ ПРОТИ БІДНИХ: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    З БУДНІВ ВІЙНИ ПРОТИ БІДНИХ: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    • Права людини
    • 28/09/2012
    Вже не перше десятиліття Сполучені Штати ведуть війну на власній території – масштабну та відкриту війну, яка, попри те, не викликає особливого занепокоєння. Щодня ворогів убивають, калічать, беруть у полон, катують, принижують та вкривають ганьбою. Перемоги тривають без кінця, але переможені виявляються співвітчизниками. Чи не найважливіше завдання даної статті полягає в спробі зрозуміти, яким чином описана ситуація можлива у суспільстві, яке вважає себе вільним та демократичним. Ми розбиратимемо це на прикладі поліцейського свавілля – одного з найстрашніших і водночас найнеобхідніших елементів війни. Далі
  • АТТІЛА МЕЛЕГ: Расизм був одним із найважливіших інститутів у процесі розвитку капіталізму

    АТТІЛА МЕЛЕГ: Расизм був одним із найважливіших інститутів у процесі розвитку капіталізму

    • Слайдер
    • 19/09/2012
    Звісно, расизм доби колоніалізму змінився, адже суттєво звузився простір для маневру. Але расистський дискурс та культурні стереотипи не зникли. І тут ідеться не лише про погляди крайньо-правих. Насправді, ліберальний дискурс живиться тими ж самими стереотипами. Расизм — це не погляди якихось там політичних маргіналів, це наріжний камінь цієї системи. Геокультурні стереотипи та ієрархічне розуміння трансформувалися, але вони не зникли. Подивіться, як широко послуговуються расистськими упередженнями під час наступу на соціальну державу, коли починають розповідати, що іммігранти ледачі й тільки й хочуть паразитувати на нашій соціальній системі тощо. Боротьба проти расизму своєї актуальності аж ніяк не втратила. Далі
  • Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»

    Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»

    • Класова експлуатація
    • 13/09/2012

    Майкл Буравой – професор кафедри соціології Університету Каліфорнії в Берклі. З 2010 р. президент Міжнародної соціологічної асоціації. Наймаючись робітником та використовуючи метод включеного спостереження, багато років досліджував особливості класової експлуатації та можливості для робітничого протесту на промислових підприємствах Замбії, Сполучених Штатів, соціалістичної Угорщини та пострадянської Росії.

    Далі
  • Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    • Номери журналу
    • 11/09/2012

    Хоча сьогодні ідеологію расизму засуджують, але це не заважає його розвитку й широкому розповсюдженню. Чим є расизм сьогодні, чим він живиться, на які настрої спирається і якими політичними силами підтримується? Редакторська група «Спільного» запрошує читачів і читачок до дискусії навколо запропонованих матеріалів. Маємо надію, що цей номер розкриє багатоплановість феномену расизму сьогодні.

    Далі
  • Тиранія безструктурності

    Тиранія безструктурності

    • Освіта, наука, знання
    • 07/09/2012

    Пропонуємо читачам та читачкам переклад статті Джо Фрімен, американської дослідниці та відомої активістки руху за громадянські права і жіноче визволення. З часів публікації на початку 1970-х «Тиранія безструктурності» стала справжньою класикою соціологічного дослідження суспільних рухів і, водночас, яскравим прикладом активістського аналізу і рефлексії. На цей момент цей текст перекладений вже, мабуть, десятками мов у тисячах активістських видань. І це не дивно, адже написана в рамках полеміки у жіночому русі США, стаття аналізує надзвичайно типові організаційні проблеми, з якими стикаються багато прогресивних рухів, особливо «новолівого» спектру, що з недавніх часів зароджуються і в Україні. Джо Фрімен переконливо пояснює, чому так часто неформальні мережеві групи, що фетишизують виклик формалізації і бюрократизації державних та капіталістичних інституцій, виявляються навіть більш авторитарними, непрозорими, безвідповідальними і, водночас, менш ефективними, ніж формальні «бюрократичні» організації.

    Далі