• Економічна глобалізація та політичний універсалізм: чи суперечать вони одне одному?

    Економічна глобалізація та політичний універсалізм: чи суперечать вони одне одному?

    • Слайдер
    • 02/01/2013

    Суперечність, з якої я почав, – це суперечність між економічною логікою капіталізму і глобалізацією, з одного боку, та емансипативними, демократичними прагненнями народів та країн, які стали жертвами капіталізму. Ця суперечність ще далека від вирішення. Допоки верх в цій суперечності одержуватиме домінування першого з цих двох полюсів, капіталістичне суспільство ставатиме більш варварським. Однак, якщо другий з цих полюсів зможе виграти цю боротьбу, навіть якщо поступово, тоді третя фаза капіталізму стане фазою його занепаду, який відкриє період тривалого переходу до соціалізму

    Далі
  • ВІЙНА В ЄВРОПІ? НЕ ТАК УЖЕ Й НЕМОЖЛИВО

    ВІЙНА В ЄВРОПІ? НЕ ТАК УЖЕ Й НЕМОЖЛИВО

    • Слайдер
    • 21/12/2012
    Похмурі попередження польського міністра фінансів щодо перспектив війни в Європі в разі загострення кризи викликали скептичну реакцію. Проте не варто заспокоювати себе, враховуючи, до чого можуть призвести нинішні націоналістичні тенденції, пише редактор видання «Adevarul Europa». Далі
  • ЦЕ ТАКОЖ ПРАВДА ПРО НОВУ ГУТУ

    ЦЕ ТАКОЖ ПРАВДА ПРО НОВУ ГУТУ

    • Слайдер
    • 19/12/2012
    Ришард Капусцінський (1932-2007) — відомий польський журналіст та публіцист, репортажі якого з країн Африки, Азії та Латинської Америки шануються у всьому світі та вважаються класикою. Переклав польською мовою болівійський щоденник Че Гевари, приятелював з Сальвадором Альєнде. Нарівні з нобелівською лауреаткою Віславою Шимборською є одним із найбільш перекладених польських авторів. За репортаж «Це також правда про Нову Гуту» Ришарда Капусцінського було нагороджено польським «Золотим хрестом заслуги», хоч спочатку його піддали нещадній критиці. У ньому автор звертає увагу на те, що з приходом радянської влади до Польщі проблеми робітників, ширше – соціальна несправедливість, нікуди не зникли, а лише набули нових форм. Пов’язані з процесами соціалістичної модернізації, вони потребують рішучого розв’язання, яке можливе, говорить Капусцінський, лише за тісного співробітництва як робітників, так і зацікавленого керівництва. Далі
  • «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    • Слайдер
    • 28/11/2012
    Если работаешь медленно или некачественно, то сразу вылетаешь, потому что много желающих стоят в очереди на эту работу. Вот. Был там главный, который руководил процессом. Там было, типа, два конвейера, коробки шли по конвейеру, и нужно было брать и перебирать. Потом на другой конвейер перекладывать уже готовое. И тот человек, который руководил… Там был один бригадир, который был выбираный с низов, и другой, старший бригадир, который был назначаный с верхов. И этот старший бригадир просто кричал, вот так: хайда, хайда, хайда, хайда, хайда! И задавал темп работе таким способом. Вот как он кричит, в таком темпе нужно и работать. А если не в таком? А если не в таком, то вылетаешь. Сразу? Да, сразу. Моментально. Но в основном люди подстраивались. Но я, к счастью, как то удавалось мне подстраиваться и под скорость, и под качество. Но пришла сессия, и я ушел временно с этой работы, чтобы сдать сессию, а потом меня уже туда не взяли. Далі
  • «Золотий світанок», 1980–2012. Шлях неонацистів до парламенту

    «Золотий світанок», 1980–2012. Шлях неонацистів до парламенту

    • Слайдер
    • 23/11/2012

    425 тисяч греків підтримали неонацистську партію на останніх виборах. Хоча «Золотий світанок» пов’язаний з серією жорстоких нападів, і попри те, що їхні політичні погляди варіюють від просто неоковирних до відверто расистських, популярність цієї партії зростає з кожним днем. То що ж саме являє собою «Золотий світанок», звідки він узявся, якою є його справжня природа? Наскільки тісними є його зв’язки з поліцією? І хто ті люди, які голосують за нього?

    Далі
  • Спадкоємці Бернштейна

    Спадкоємці Бернштейна

    • Слайдер
    • 14/11/2012

    У дев’яностих роках виникли два протилежні прогнози щодо подальшої долі соціал-демократії. Одні, зважаючи на звільнення від духу сталінізму (часом ішлося про «марксизм» узагалі), передбачали, що соціал-демократія процвітатиме – принаймні, на теренах своєї європейської батьківщини. Інші вважали, що проект реформування капіталізму увійде в фазу стрімкого занепаду внаслідок розпаду СРСР та кінця тривалого економічного підйому. Зараз дискусія довкола цієї теми вже майже припинилася – адже кризовий стан держави загального добробуту стає дедалі очевиднішим. І тепер важливо пояснити ці результати й оцінити можливі наслідки.

    Далі