Світ

Журнал «Спільне», № 4: Класова експлуатація та класова боротьба

• Класова експлуатація
• 22/03/2012

На продовження традиції аналізу замовчуваних соціальних проблем, 4-й випуск журналу «Спільне» присвячено теорії й реаліям класової експлуатації та класової боротьби в сучасному світі та, в першу чергу, в постсоціалістичних країнах, нестандартній зайнятості як формі класової експлуатації, проблемам і обмеженням робітничих протестів і профспілкових організацій.

Далі

Политический вызов трущоб

• Слайдер
• 18/10/2011

"Вызов трущоб" следует понимать как вызов политический - это и вызов для левых, но он же может стать частью вызова капиталистической системе. Дэвис ставит вопрос о том, способны ли жители мегатрущоб к самоорганизации и есть ли у них прогрессивный потенциал? Ведь когда жители трущоб разного этнического происхождения и религиозной принадлежности организуются, то они в некоторых случаях поддерживают правые реакционные организации, как, например, действующую в индийском мегаполисе Мумбаи индуистскую националистическую Шив Сена. В статье же пойдет речь о типологически сходных организациях, имеющих прогрессивный, отчетливо левый характер. Их борьба - это прежде всего борьба за то, что Анри Лефевр и вслед за ним Дэвид Харви называют «правом на город» - право на доступ к жилью, земле, воде, электричеству.

Далі

МИ НЕ МАРИМО, МИ ОТЯМИЛИСЯ ЗІ СНУ, ЯКИЙ ОБЕРНУВСЯ НА СТРАХІТТЯ

• Слайдер
• 15/10/2011

Однак причина, з якої ми тут, полягає в тому, що ми вже по зав’язку ситі світом, де, щоби добре почуватися, достатньо вторинного використання бляшанок з-під Кока-коли, пожертви пари доларів на благодійність чи купівлі капучіно в Старбакс (1% відсоток йде на нужди третього світу). Після аутсорсингу праці й тортур, після шлюбних агентств, що вивели із зони видимості наш власний флірт, ми бачимо, що допустили відчуження власної політичної участі – ми хочемо її назад. Далі

ГИБКИЙ ТРУД, КРАТКИЙ ОТДЫХ, или как повысить производительность труда, отменив уроки географии

• Статті
• 24/09/2011

Чем объясняется слабое знание географии большинством американцев? Тем, что оно не имеет практической пользы. Средняя продолжительность оплаченного отпуска в США составляет 13 дней. Из них государством гарантированы 0. Остальные, то есть все, определяются торгом с работодателем. Четверть американцев вовсе не берут отпуск в течение последних нескольких лет. Поэтому единственный до пенсии месяц путешествий по миру часто представляет собой ритуал перехода между двумя ключевыми фазами жизни: окончанием учебы в университете и поступлением на первую «взрослую» работу. В России отпуск ценится куда выше, но в этом году от него отказались уже 11%. В Южной Корее в 2003 году средний летний отпуск составлял... чуть больше 4 дней. Вот он, стальной ключик к «азиатскому чуду». Как раз четыре ночи подряд считаются Всемирной организацией туризма минимальным сроком, заслуживающим названия «отпуск». Кто может сказать, что у южнокорейских работников нет отпуска? Данные по Китаю весьма расплывчаты. По словам одной китайской собеседницы, живущей в Италии: «Это здесь отпуска, выходные, праздники... У нас работают каждый день, иначе теряешь доход». Верится без труда. Далее по странам: от Японии с ее 15 днями (при 7 неиспользованных в среднем), минуя 27 немецких дней (при 2 неиспользованных), до Франции с 38 днями (при 2 неиспользованных). Далі

ЗА КРОК ДО АМЕРИКАНСЬКОЇ МРІЇ: ТРАГЕДІЯ 72 МІГРАНТІВ

• Слайдер
• 22/09/2011

24 серпня 2010 року на ранчо у мексиканському місті Сан-Фернандо було знайдено тіла 72 мігрантів із різних країн Центральної Америки, убитих бандою наркоторгівців, відомих як Los Zetas. Усі вбиті — 58 чоловіків і 14 жінок — прямували до кордону з Техасом, який знаходиться за 160 кілометрів від Сан-Фернандо. За словами єдиного, хто вижив – 18-річного юнака з Еквадора, – групу мігрантів схопили наркоторгівці і намагалися змусити працювати на них; коли ж викрадені відмовилися, їх застрелили. Ці тексти різних авторів — своєрідні епітафії не лише 72 загиблим, а й усім тим, хто щодня гине при відчайдушних і безнадійних спробах знайти краще життя для себе і своїх близьких по інший бік кордону США. Далі

ЗАХІДНИЙ КОРДОН ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ «ЧОВНИКІВ»

• Статті
• 20/09/2011

Про те, скільки наших співвітчизників, не знайшовши гідного місця під сонцем на батьківщині, залишають Україну і їдуть на чужину гнути спину на будівництвах і плантаціях, кидають власних дітей і старих батьків, аби забезпечити їм існування, доглядаючи чужих, у нас сперечаються давно. Трудова міграція українців – поширена тема дискусій не лише в засобах масової інформації, а й серед простих людей, які мають до цього якесь відношення. Як не дивно, серед останніх частіше обговорюється не стільки те, чому українці повинні шукати заробіток в чужій країні, а те, яку ціну платять ті, хто полює на долари, євро чи злоті. Далі