• ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО

    ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО

    • Ліві і політика
    • 25/07/2011
    ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК СПІЛЬНЕ БЛАГО У дитинстві в середині 1980-х я жив біля залізничної колії в Північному Сіднеї. Дорогою до школи я щоранку бачив точний, як годинник Експрес (XPT — eXpress Passanger Train), найновіший швидкісний потяг у Новому Південному Вельсі. Пам’ятаю, яку гордість я відчував через те, що нам вдалося сконструювати таку величну машину і маємо можливість керувати нею. З того часу дещо змінилося: в неоліберальній економіці залізницю стало складно обслуговувати, розширювати та популяризувати. Ідея про те, що користувач має сам платити за проїзд, корпоратизація державних залізниць (таких, як Countrylink (державна компанія, що надає послуги пасажирських перевезень залізницею у штатах Новий Південний Уельс, Квінзленд та Вікторія – прим. ред.) та перебудова їх з метою отримання прибутку стали урядовою політикою. Авжеж, немає нічого поганого в такій політиці, якщо вона покращує обслуговування і ефективність служби. Але у випадку з залізницею цього не сталося. В результаті такої політики залізницю почали вважати застарілою і дедалі менш рентабельною інфраструктурою. Далі
  • РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

    РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

    • Війна і націоналізм
    • 24/07/2011
    Самым известным инцидентом норвежского терроризма стало дело Варга Викернеса – музыканта-нациста, который в 1993 году зверски убил своего коллегу, совершив поджоги нескольких кирх в разных частях страны Трагические события в Норвегии, обернувшиеся массовой гибелью людей, не стали частной бедой пострадавшей от терактов страны. Напротив – они обнажили глубокие противоречия глобализованного мира, выпустив наружу демонов страха и предрассудков, присущих массовому сознанию нашей эпохи. Далі
  • О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

    О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

    • Війна і націоналізм
    • 22/07/2011
    В статье Пьера Бурдье и его ученика Лоика Вакана (1999) рассматривается проблема культурного империализма - способности научных и культурных сред навязывать категории, обусловленные конкретными историческими обстоятельствами, всему миру в качестве деисторизированных универсальных и лишенных всякой связи с той первоначальной ситуацией, в которой они возникли. Далі
  • ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    • Права людини
    • 18/07/2011
    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі
  • ЗНЕЦІНЕННЯ ДИПЛОМІВ ТА МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТІВ

    ЗНЕЦІНЕННЯ ДИПЛОМІВ ТА МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТІВ

    • Освіта, наука, знання
    • 14/07/2011
    Більшість проблем сучасних університетів пов’язані із процесом знецінення дипломів. Інфляція академічних документів, яка стала причиною зростання університетів впродовж ХХ ст., сформувала також їхню внутрішню структуру, а, отже, і умови академічної роботи. Цей широкий погляд необхідний нам, щоб охопити основну динаміку, яка перетворила розвиток дисциплін, в тому числі їхніх внутрішніх структурних підрозділів, на спеціалізовані сфери із примусом до безперервних досліджень. Якщо протистояння дисциплін «фундаментального» та «практичного» характеру є актуальним в сучасному університеті, так само, як і зростання розриву між високооплачуваною елітою іменитих дослідників та нижчим професійним класом тимчасових лекторів, то причини полягають в економічній деформації системи, виробництво якою документів про освіту для зайнятості стало надзвичайно дорогим. Освітня інфляція дипломів та поширення університетської системи Рушієм поширення вищої освіти була, в першу чергу, зміна вартості наукового ступеня на ринку праці. Оскільки кількість людей з академічним ступенем зросла, професійний рівень, на якому вони забезпечували кваліфікацію, знизився. На рубежі 19 століття, коли середню школу закінчувало менше 10 відсотків населення, така освіта була перепусткою до респектабельного середнього класу, і до середини століття забезпечувала доступ навіть до керівних посад. Далі
  • МАНИ ШАНКАР АЙЯР: Демократия – очень полезная отдушина для выпуска пара

    МАНИ ШАНКАР АЙЯР: Демократия – очень полезная отдушина для выпуска пара

    • Статті
    • 08/07/2011
    Беседа с довольно известным индийским политиком, близким соратником президента-реформиста Раджива Ганди, прославившимся как защитник прав сельской бедноты, интересна тем, что прекрасно вскрывает суть подобных «розовых» настроений, популярных среди сегодняшних левых. Начав с места в карьер обличать язвы социального неравенства и несправедливости, он внезапно умеряет свой пыл, когда речь заходит о вооруженных повстанцах, которые борются с этим злом, как умеют. Интервью Дениса Горбача с с Мани Шанкар Айяром, депутатом верхней палаты индийского парламента от партии ИНК Далі