• ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    • Права людини
    • 18/07/2011
    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі
  • ЗНЕЦІНЕННЯ ДИПЛОМІВ ТА МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТІВ

    ЗНЕЦІНЕННЯ ДИПЛОМІВ ТА МАЙБУТНЄ УНІВЕРСИТЕТІВ

    • Освіта, наука, знання
    • 14/07/2011
    Більшість проблем сучасних університетів пов’язані із процесом знецінення дипломів. Інфляція академічних документів, яка стала причиною зростання університетів впродовж ХХ ст., сформувала також їхню внутрішню структуру, а, отже, і умови академічної роботи. Цей широкий погляд необхідний нам, щоб охопити основну динаміку, яка перетворила розвиток дисциплін, в тому числі їхніх внутрішніх структурних підрозділів, на спеціалізовані сфери із примусом до безперервних досліджень. Якщо протистояння дисциплін «фундаментального» та «практичного» характеру є актуальним в сучасному університеті, так само, як і зростання розриву між високооплачуваною елітою іменитих дослідників та нижчим професійним класом тимчасових лекторів, то причини полягають в економічній деформації системи, виробництво якою документів про освіту для зайнятості стало надзвичайно дорогим. Освітня інфляція дипломів та поширення університетської системи Рушієм поширення вищої освіти була, в першу чергу, зміна вартості наукового ступеня на ринку праці. Оскільки кількість людей з академічним ступенем зросла, професійний рівень, на якому вони забезпечували кваліфікацію, знизився. На рубежі 19 століття, коли середню школу закінчувало менше 10 відсотків населення, така освіта була перепусткою до респектабельного середнього класу, і до середини століття забезпечувала доступ навіть до керівних посад. Далі
  • МАНИ ШАНКАР АЙЯР: Демократия – очень полезная отдушина для выпуска пара

    МАНИ ШАНКАР АЙЯР: Демократия – очень полезная отдушина для выпуска пара

    • Статті
    • 08/07/2011
    Беседа с довольно известным индийским политиком, близким соратником президента-реформиста Раджива Ганди, прославившимся как защитник прав сельской бедноты, интересна тем, что прекрасно вскрывает суть подобных «розовых» настроений, популярных среди сегодняшних левых. Начав с места в карьер обличать язвы социального неравенства и несправедливости, он внезапно умеряет свой пыл, когда речь заходит о вооруженных повстанцах, которые борются с этим злом, как умеют. Интервью Дениса Горбача с с Мани Шанкар Айяром, депутатом верхней палаты индийского парламента от партии ИНК Далі
  • РЕВОЛЮЦИЯ ФАНОВОЙ ТРУБЫ, ИЛИ РЕЙГАНОМИКА ПО-ИНДИЙСКИ

    РЕВОЛЮЦИЯ ФАНОВОЙ ТРУБЫ, ИЛИ РЕЙГАНОМИКА ПО-ИНДИЙСКИ

    • Статті
    • 06/07/2011
    Когда капитализм будет принужден терпеть в своих границах некапиталистические сообщества и согласиться на некие пределы в своём стремлении к господству, когда он будет вынужден признать, что запасы ископаемых не бесконечны — тогда придут изменения. Если у мира и есть хоть какая-то надежда, то она живёт не на конференциях по климатическим изменениям и не в городах с небоскрёбами. Она живёт внизу, на самой земле, среди тех людей, кто каждый день борется за свои леса, свои горы и реки, потому что знает, что леса, горы и реки защищают их. Далі
  • Демократія проти міфології: битва на площі Синтагма

    Демократія проти міфології: битва на площі Синтагма

    • Статті
    • 01/07/2011

    Ніколи досі я не прагнув так відчайдушно пояснити щось і не сподівався так на ваше розуміння, як зараз: Протести в Греції прямо стосуються вас усіх. Зараз в Афінах чинять опір вторгненню – вторгненню такому ж брутальному, як захоплення Польщі в 1939 році. Окупанти носять костюми замість уніформ і тримають ноутбуки замість пістолетів, але не знаджуйтесь – наступ на наш суверенітет такий самий жорстокий і всеохопний. Приватні інтереси диктують суверенній нації політику, яка виразно і прямо суперечить її національному інтересові. Що ж, ризикніть, спробуйте не звертати на це уваги. Коли хочете, втішайте себе, що все, можливо, на цьому і закінчиться. Що фінансова поліція, можливо, наступного разу не завітає до Португалії та Ірландії. А потім – Іспанії та Британії. Але це вже відбувається. Тому ви не можете собі дозволити ігнорувати ці події.

    Далі
  • Уроки Ісландії

    Уроки Ісландії

    • Статті
    • 20/06/2011

    У 2007 р. середньорічний особистий дохід в Ісландії складав майже 70 000 доларів і був п’ятим у світі, що в свою чергу відповідає 160% показника Сполучених Штатів. Крамниці Рейк’явіка переповнювали предмети розкоші, на фоні ресторанів міста Лондон виглядав бідно, а його вулицями роз’їжджали спортивні авто. Згідно з міжнародним дослідженням 2006 р. ісландці були найщасливішими людьми у світі. В значній мірі це процвітання є наслідком надшвидкого зростання трьох ісландських банків. Будучи малими комунальними установами у 1998 р., всього за вісім років вони ввійшли до рейтингу топ-300 світових банків, збільшивши свої «активи» з рівня 100 % від ВВП у 2000 р. до майже 800% від ВВП у 2007 р. – вищим цей показник був лише у Швейцарії. В той час, коли вартість житлової нерухомості стрімко зростала, ісландці також потрапляли в залежність від боргів, включно з іноземними запозиченнями, живучи за принципом Плавта: «Я багатий чоловік, поки не повертаю своїх боргів».

    Далі