• Нигерия: как живут элита, хипстеры и «средний класс»

    Нигерия: как живут элита, хипстеры и «средний класс»

    • Статті
    • 17/12/2010

    в «энергетической сверхдержаве» Нигерии около 10% населения вполне может сравниться по уровню жизни с западным средним и высшим классом. Они пользуются айфонами, ходят в ночные клубы, разъезжают на дорогих иномарках, посещают показы мод, заселяют квартиры в домах «бизнес-класса». Глядя на них, трудно поверить, что в нескольких шагах от этого мира гламура царит мракобесие, грязь и нищета.

    Далі
  • БРИТАНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ПАРТІЯ: засадничі причини зростання правих радикалів, їх сучасна природа і перспективи

    БРИТАНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ПАРТІЯ: засадничі причини зростання правих радикалів, їх сучасна природа і перспективи

    • Статті
    • 15/12/2010

    Дан ЯКОПОВИЧ

    У цій статті я спробую надати цілісний аналіз Британської національної партії (БНП) як політичної організації та політичного руху. Почну я з розгляду її політичної еволюції після відколу від Національного фронту через довгий період неонацистського лідерства Джона Тиндала до нинішньої фази модернізації під проводом Ніка Гріффіна. Ця друга частина мого аналізу стосуватиметься причин відносного успіху БНП (який я розглядаю крізь призму факторів «попиту» і «пропозиції») і загального огляду можливостей, які існують для росту партії. Я доводжу, що в той час, як по всій Європі дослідження крайнього правого спектру лишається великою мірою неповним, є деякі показники (такі, як зближення поглядів найбільших партій, відносна «криза легітимності», можливо, також зв’язок з економічною кризою), які демонструють існування чималих можливостей для росту праворадикалів.

    Цей погляд на сучасну траєкторію БНП також включатиме аналіз їх поточної ідеологічної природи. Тут я (окрім всього іншого) покажу, що, попри певні вдосконалення, в ідеях БНП й досі простежуються цілком фашистські мотиви і партія може бути визначена як расистська і «нативістська» (пізніше я поясню значення цього терміну). Врешті-решт, я розлого опишу, як має виглядати успішна прогресивна відповідь на підйом праворадикалів.

    Далі
  • Цирк в пустыне, или послесловие к чилийскому чуду

    Цирк в пустыне, или послесловие к чилийскому чуду

    • Статті
    • 10/12/2010

    Среди самой засушливой пустыни мира, которая, как предполагается, не допускает никакой жизни, мы видим игуану, наполовину подавившуюся своей гигантской жертвой – кузнечиком, красками и величиной напоминающим скорее попугайчика. Вокруг игуаны стоит группа чилийских полицейских – карабинеров. Зеркала их начищенных ботинок отражают её открытый рот. Игуана занята своим делом и безразлична к пятерым телеоператорам, снимающим её. Карабинеры понимающе улыбаются и пытаются погладить её полицейской дубинкой. Мы находимся у шахты Сан-Хосе в пустыне Атакама, в 40 км. от города Копьяпо, расположенного примерно в 800 км к северу от Сантьяго-де-Чили. Октябрь 2010 года.

    Идёт подготовка к подъему на поверхность 33 шахтёров, заваленных больше двух месяцев назад на глубине почти 700 м. Около 1700 журналистов со всего света прибыли освещать хронику этого чуда, о котором известно заранее. За порядком следят три кордона полицейских.

    Подъём шахтёров состоится значительно раньше планировавшихся сроков, потому что президент Чили Себастьян Пиньера должен отправиться с визитом в Европу и до этого ему необходимо успеть лично поучаствовать в спасательной операции…

    Далі
  • ДВЕ АМЕРИКИ

    ДВЕ АМЕРИКИ

    • Статті
    • 29/11/2010

    Николь КОЛСОН

    Миллионы американцев живут за чертой бедности, без надежды на лучшее будущее. Но есть и единицы, у которых дела идут совсем неплохо.

    Незадолго до полуночи, в конце каждого месяца, любопытная сцена разыгрывается на складах Уол-Март [1] по всей стране. Покупатели приходят на склады и начинают наполнять корзины самым необходимым – это молоко, хлеб, яйца, детское питание, подгузники, - в ожидании полуночи, когда они, наконец, смогут за это расплатиться на кассе.

    Потому что их продовольственные талоны [2] на следующий месяц и дающие право на пособие государственные электронные карты активируются в полночь.

    Как недавно отметил генеральный директор Уол-Март в США :

    «Наши продажи в эти первые несколько часов начинающегося месяца существенно, значительно выше, чем в остальное время. Если задуматься, что может заставить людей пойти среди ночи за детским питанием? Единственная причина – необходимость, это значит, что они долго ждали этого момента. Если бы это было не так, то мы ведь открыты 24 часа – можно прийти в 5, в 7, в 10 утра. Но если ты пришел в полночь, значит, у тебя есть на это причины».

    Причина, разумеется, бедность.

    Далі
  • Журнал «Спільне», № 2: Трансформації міського простору

    Журнал «Спільне», № 2: Трансформації міського простору

    • Номери журналу
    • 25/11/2010

    Природа великих міст динамічна, вони перебувають у стані постійної зміни. Однак за останні кілька десятиліть міста світу трансформувались особливо помітно. Більше того, ми можемо назвати основну рушійну силу цих трансформацій – неоліберальна реструктуризація.

    Далі
  • КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО», 22-26 листопада 2010

    КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО», 22-26 листопада 2010

    • Події
    • 18/11/2010

    Адреса: Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Контрактова площа, вул. Григорія Сковороди,2, Староакадемічний корпус, перший поверх

    Наукова конференція «Протест і місто» організована Центром дослідження суспільства, журналом соціальної критики «Спільне» разом із Науково-дослідним центром візуальної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія»

    Станом на 2008 рік уже половина населення світу проживає у містах. Стрімку урбанізацію вважають одним з основних соціальних процесів сучасності, а самі міста відіграють ключову роль у неоліберальній реструктуризації. Урбанізація настільки пов’язана з капіталістичним розвитком, що зрозуміти місто великою мірою означає зрозуміти неолібералізм і навпаки. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в яких зростає питома частка фортифікованих територій, закритих спільнот і приватизованих публічних просторів, що перебувають під постійним наглядом». Гарві пише про перехід до «підприємницької» (entrepreneurial) моделі управління містом. Ця модель передбачає конкуренцію між містами та партнерство між місцевою владою і бізнесом (private-public partnership), в результаті якого прибутки отримують приватні компанії, а видатки стають суспільними. Це тільки деякі з рис нового обличчя міста.

    На початку 90-х років ці глобальні процеси набули актуальності і для Східної Європи та зокрема України. Наші міста так само зіткнулися з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. Конференція «Протест і місто» має на меті проаналізувати конкретні проблеми українських міст: містобудівної політики, аварійних будинків, сміттєзвалищ, громадського транспорту, проблемних та маргіналізованих територій. Нас цікавлять також приклади «політики знизу», адже міські протестні ініціативи останнім часом все частіше заявляють про себе та своє «право на місто». До дискусії ми закликаємо і митців, що прагнуть брати участь у (пере)формуванні міського простору і сприймають міський простір як майданчик для творчості, як об’єкт соціальної та політичної критики, вираженої за допомогою художніх засобів.

    Далі