антропологія (7)

Грамші в соціальних науках: антропологія

• Статті
• 19/10/2018

Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму.

Далі

Як змінити хід історії людства? (принаймні ту її частину, що вже відбулася)

• Статті
• 15/05/2018

Історія, яку ми розповідаємо собі про наше походження, є хибною та продовжує ідею неминучої соціальної нерівності. Девід Ґребер і Девід Венґров запитують, чому міф про «сільськогосподарську революцію» залишається таким стійким, і стверджують, що ми можемо набагато більше чому навчитися у наших предків.

Далі

Цукор і піт: експлуатація та споживання в історичній антропології Сідні Мінца

• Класова експлуатація
• 10/02/2016

Цукор – друга речовина після тютюну, що, супроводжуючи колоніальну історію, перетворилася з розкошу на продукт широкого споживання. Виготовлення цукру в середземномор’ї було пов’язано з арабськими завоюваннями, і вже в XV столітті Іспанія та Португалія мали цукрові плантації на своїх островах у Атлантичному океані. На середину XVII століття британські аристократи та багатії вже стали завзятими шанувальниками цукру, хоча тоді він вважався ліками, приправою чи декорацією. На початок XIX століття цукор став частиною дієти кожної британської родини, а на початку XX – становив п’яту частину споживаних калорій.

Далі

После Дарвина

• Статті
• 13/08/2015

В последние годы разговоры о генах, ДНК и доставшейся нам от живших в каменном веке предков психологии стали общим местом. Подхваченные и искаженные масс-медиа, довольно спорные, концепции и теории превращаются с легкой руки журналистов в устойчивые клише. Если в былые времена говорили о крови, то сейчас говорят о генах, приписывая им влияние на множество самых разных явлений: от особенностей характера до политических предпочтений. Биологизаторство стало языком журнальных статей, новостных и развлекательных сайтов, ток-шоу и научно-популярных передач. Человеческие различия эссенциализируются – то есть им приписывается характер естественных и неизбежных.

Далі

МИСЛИВЦІ-ЗБИРАЧІ ТА МІФОЛОГІЯ РИНКУ

• Слайдер
• 10/01/2014

Маркс колись сказав, що «живучість примітивних спільнот була незрівнянно більшою, ніж… живучість сучасних капіталістичних суспільств». Це твердження згодом було доведене численними дослідженнями, чітко й точно підсумованими у вступі до поважної «Кембриджської енциклопедії мисливців та збирачів». В енциклопедії написано: «Мисливство та збиральництво стали першою та найбільш успішною адаптацією людства. Період такого способу життя займає щонайменше 90% нашої історії і закінчився лише 12 тисяч років тому». Іронія сучасного життя полягає в тому, що, попри неймовірне матеріальне багатство та століття технологічного прогресу, мисливці-збирачі — люди, які жили майже без матеріальних благ — насолоджувалися таким повним та щасливим життям, що його в деяких сенсах можна порівняти із життям у суспільствах індустріальної Півночі. Велика частка спільнот мисливців-збирачів жили в достатку — тобто мали ледь не все, чого потребували. Етнографічні дослідження бушменів жуцьоансі у Південній Африці, наприклад, показали, що представники цього суспільства мали повноцінне харчування, доступ до засобів життєдіяльності, а також багато вільного часу (Lee 1993). Вони використовували дозвілля, щоб перекусити, пограти в ігри чи поспілкуватися — коротше кажучи, робили саме те, що ми сьогодні асоціюємо з достатком. Для таких суспільств був характерний високий рівень особистої свободи. Поміж бушменами !кунґ та народом хадза з Танзанії, наприклад, не існує лідерів як таких. (Ті ж поодинокі тимчасові лідери, які виникають, стикаються з рядом обмежень своєї влади.) Ці суспільства не мають соціальних класів чи, як стверджують, дискримінації на основі гендеру. Їхній спосіб життя та колективного прийняття рішень дозволив їм виживати та процвітати десятками тисяч років у гармонії з середовищем, не знищуючи ресурси, на яких була заснована їхня економіка. Далі

СПОСОБИ ВИРОБНИЦТВА

• Слайдер
• 23/07/2012

В огляді світу 1400 року ми спорядили нашого уявлюваного мандрівника в подорож поміж народів чотирьох континентів. У ході цієї мандрівки ми схематично зобразили різні соціальні системи та різноманітні культурні взаємини, з якими пізніше зіштовхнеться Європа під час експансії. Для осягнення стратегічних особливостей цього розмаїття як аналітично, так і описово, ми послуговуватимемося Марксовим поняттям «спосіб виробництва». Спочатку розглянемо передумови виникнення цієї концепції, а потім окреслимо шляхи виявлення основних процесів взаємодії європейців з більшістю народів світу. Далі