• Переосмислюючи Маркса і релігію

    Переосмислюючи Маркса і релігію

    • Статті
    • 25/03/2016

    Чи може Марксове осмислення релігії дати раду потрясінням, що були викликані драматичними змінами й провалами в секуляризаційних тенденціях і революційних можливостях, які Маркс виявив у європейському ХІХ столітті? І чи здатна соціальна теорія Маркса опиратися її «вигнанню» з політичного сценарію, в якому традиційно марксистські діячі – держави або рухи – більше недійсні або вкрай ослаблені? Було б зручно (хоча, мабуть, занадто легко) відповісти аргументом про чіпку живучість історичного матеріалізму в вивченні суспільно-політичної динаміки, що стоїть за нинішнім релігійним відродженням

    Далі
  • Ніцше і Христос

    Ніцше і Христос

    • Статті
    • 07/01/2016

    Усім відомо, що Ніцше проголосив: «Бог помер», так само як усі знають слова Марії Антуанетти «Нехай їдять тістечка» чи Хамфрі Богарта «Зіграй іще раз, Семе» (хоча, схоже, ніхто з них такого не казав). Але стривайте… якщо Бог справді мертвий… хто ж це його так? Запевне ж не патлаті ліваки-атеїсти, а радше охайно підстрижені банкіри.

    Далі
  • Новий атеїзм, стара імперія

    Новий атеїзм, стара імперія

    • Статті
    • 16/12/2014

    «Новий атеїзм» здобув масову увагу завдяки полеміці на кшталт тієї, що розгорнулася довкола Гітченсової книжки «Бог не великий».

    Далі
  • Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    • Номери журналу
    • 15/12/2014

    Релігійна тематика часто оминається в лівих колах, бо питання, що стосуються існування метафізичного, є нібито самозрозумілими. Такий однобокий підхід може призвести до оминання важливих тем і тому потребує розширення. Тож цей номер якраз ставить за ціль підняти і проаналізувати питання перетину релігії з політикою, економікою і мистецтвом. При погляді на соціальний інститут релігії в різноманітних його формах ми нагамаємося вийти за шаблони однозначних трактувань і натомість виокремити і проаналізувати позитивні (емансипативні) й негативні (експлуатаційні) прояви релігії.

    Далі
  • МОЖЕТ ЛИ СВЯЩЕННИК БЫТЬ АТЕИСТОМ?

    МОЖЕТ ЛИ СВЯЩЕННИК БЫТЬ АТЕИСТОМ?

    • Статті
    • 24/04/2010

    Александр МАРКОВ

    Философ Дэниел Деннетт (Daniel Dennett) и социолог Линда Ласкола (Linda LaScola) опубликовали результаты пилотного исследования малоизвестного и с трудом поддающегося изучению социально-культурного явления — атеизма среди действующих священнослужителей. Подробные анонимные интервью с представителями пяти протестантских церквей проливают свет на причины, заставляющие священников-атеистов продолжать служение Богу, в которого они больше не верят.

    Ни для кого не секрет, что в США среди бывших священнослужителей немало атеистов. Многие из них не скрывают своих взглядов и даже ведут активную общественную работу — в частности, помогают пройти психологическую реабилитацию другим бывшим священникам, утратившим веру в Бога. Авторы обсуждаемой статьи справедливо рассудили, что многие священники в отставке, вероятно, сначала утратили веру и лишь после этого перестали работать священниками. Следовательно, должны существовать и действующие священники-атеисты. Людям, попавшим в такое щекотливое положение, совсем не просто вдруг сменить работу и образ жизни, разорвать сложившиеся социальные связи и оказаться вне сообщества, которое они привыкли считать «своим». Но как найти таких священников, ведь они, конечно, тщательно скрывают свои истинные взгляды? Как уговорить их дать интервью исследователям?

    Далі
  • БЕЗ БОГА. ХРИСТИЯНСТВО, ДЕХРИСТИЯНІЗАЦІЯ ТА ПОСТХРИСТИЯНСТВО

    БЕЗ БОГА. ХРИСТИЯНСТВО, ДЕХРИСТИЯНІЗАЦІЯ ТА ПОСТХРИСТИЯНСТВО

    • Статті
    • 29/03/2010
    Мішель ОНФРЕ

    1

    Юдео-християнська епістема. Багато хто нарікає на розвій атеїзму в нашу епоху, але вони помиляються. Ця епоха є нігілістичною, відверто нігілістичною. В чому різниця? Європейський нігілізм, – який дуже добре діагностував Ніцше, – передбачає завершення певного світу і проблематичність з’яви іншого. Настає проміжний період, самоусвідомлення розривається між двома світоглядами: з одного боку, юдео-християнський світогляд, а з іншого – світогляд, який ще не має імені, але який ми поки що назвемо постхристиянським. І ми не помилимося в оцінці, хоч у нас немає кращого епітету. Нам допоможе його знайти час і розвиток цього століття.

    Отже, нігілізм. Немає цінностей, або більше немає цінностей. Немає чеснот, або більше немає чеснот. Нездатність чітко виявити етичні та метафізичні обриси: все видається добрим і прийнятним, так само злим і поганим; усе можна назвати гарним, так само потворним. Реальне видається менш справжнім, аніж віртуальне. Фікція замінює реальність. Історія та пам’ять більше не користуються успіхом у світі, що захоплюється теперішнім моментом, пориває зв’язки з минулим і не бачить майбутнього. Нігілізм позначає епоху, якій бракує картографії: компаси не працюють, а проекти, які допомагали б вийти з лісу, в якому ми загубилися, навіть не передбачаються.

    Далі