• НАДЛИШКОВІ ПАТРІОТИ

    НАДЛИШКОВІ ПАТРІОТИ

    • Блоги
    • 08/06/2015
    У будь-якому разі, ідейні, озброєні люди з бойовим досвідом, які, водночас, не підпорядковуються владі, ба більше ― вважають її своїм ворогом ― це найстрашніша для цієї влади загроза. Відтак вона, влада, буде максимально убезпечувати себе. Може, саме це і є причиною того, що найкраща зброя постачається не до підрозділів на передовій, а до Нацгвардії у другій-третій лініях оборони, на що скаржилися військові зимою. А тих добровольців, які повернуться до мирного життя, а потім захочуть взяти участь в акціях протесту, будуть радо бити колишні соратники, які за ці місяці вже остаточно освоїлися в системі силових структур України. Ну а кількість місць в МВС та СБУ обмежена. Отож «надлишковим патріотам» доведеться ставати «обивателями». Далі
  • НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    • Блоги
    • 04/06/2015
    Перша заступниця Міністра освіти і науки України Інна Совсун в одному зі своїх виступів порівняла роботу в Міністерстві з їздою на зламаному велосипеді. Мовляв, бюрократія гальмує роботу. Проте сьогодні цей «транспорт», озброївшись реформою вищої освіти та новим переліком галузей знань і спеціальностей, чимдуж мчить до Європи. Рівно через місяць після інтерв’ю Інни Романівни Совсун для газети «Факти», яке наробило багато галасу, на сайті Освіта.ua з’явилося «знамено» реформи ― новий перелік галузей знань та спеціальностей. Зі 150 спеціальностей залишилося 109. Уже місяць обурене студентство намагається розібратися, що ж коїться із вищою освітою. І, на жаль, ані сама пані Совсун, ані співавтор Закону про вищу освіту (останній, за словами заступниці Міністра, має безліч недоліків) Єгор Стадний, ані адміністрація університетів не можуть пояснити, що відбувається. Для чого ламають старий механізм та що нового пропонують? Необхідність реформування МОН пояснює потребою інтегруватися в Європейський простір. Здавалося б, логічними цілями мають бути покращення якості української освіти та можливості навчання і працевлаштування наших студентів за кордоном. Далі
  • УМОВИ ПРАЦІ, ТРУДОВІ ПРАВА ТА ПРОФСПІЛКОВА АКТИВНІСТЬ (на прикладі автотранспортної сфери)

    УМОВИ ПРАЦІ, ТРУДОВІ ПРАВА ТА ПРОФСПІЛКОВА АКТИВНІСТЬ (на прикладі автотранспортної сфери)

    • Слайдер
    • 03/06/2015
    Розмова із кондукторкою п’ятого автопарку, як і розмова із працівницею пекарні, показала, що жінкам складно вимагати гідного ставлення до себе, коли на них висить понаднормовий робочий тиждень, родина, хатні обов’язки, виховання дітей тощо. Профспілкова діяльність Тамари, також потребує часу, але без неї, вільного часу було б іще менше: без забастовки на початку 2015 року, що стала поштовхом до виплати зарплатні, Тамарі довелося б іще десь підробляти. Іноді здається, що простіше змиритись і «не займатись фігнею», як того вимагає керівництво. Вимоги гідної праці відходять на другий план, коли навіть для реалізації законних трудових прав доводиться звертатись до неформальних стосунків, випрошуючи шматок хліба в босів, які визначають, де тобі можна зробити «поблажку», а де тебе варто оштрафувати чи звільнити. Далі
  • Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    Чи варто ідеалізувати ЗНО?

    • Слайдер
    • 02/06/2015

    На контрасті зі вступними іспитами при університетах, які залишали широкий простір для корупції, запровадження ЗНО справді мало певні позитивні наслідки, як мінімум, зменшуючи ймовірність, що при вступі від вас вимагатимуть хабар. Однак, незважаючи на те, що незалежне оцінювання мало на меті «забезпечення рівного доступу до якісної освіти» (МОН 2007), як показують статистичні дані, успішність складання тесту продовжує залежати від соціального походження. Більшість ТОП-шкіл за балами ЗНО ― це спеціалізовані школи/ліцеї/гімназії обласних центрів (Фокус 2015). Якщо в цих навчальних закладах середній бал знаходиться на рівні 180 балів, то загалом по Україні на рівні 150, а в селах ― 146. І навіть якщо не брати до уваги найвищі значення, в середньому результати по обласних центрах та елітних школах є значно вищими, ніж у селах і загальноосвітніх школах. 

    Далі
  • Чому один дефолт буває  краще, ніж десять реструктуризацій

    Чому один дефолт буває краще, ніж десять реструктуризацій

    • Слайдер
    • 28/05/2015

    Дефолт не є чимось винятковим та екстраординарним у світових фінансових відносинах. Деякі країни, серед яких не тільки латиноамериканські, але також європейські, проводять у стані дефолту більше половини своєї фінансової історії.

    Далі
  • ЯК МАЛА Б НАЗИВАТИСЯ СПРАВЖНЯ КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ В УКРАЇНІ?

    ЯК МАЛА Б НАЗИВАТИСЯ СПРАВЖНЯ КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ В УКРАЇНІ?

    • Блоги
    • 27/05/2015
    21 травня набув чинності Закон України №317-VIII «Про засудження комуністичного…», в якому вказано, що «поширення», зокрема, «цитат… працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів», здійснене «з використанням засобів масової інформації, ― карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років». 23-го травня у низці ЗМІ були опубліковані цитати нещодавно звільненого з посади першого заступника міністра економіки Саші Боровика із зізнаннями, що в молодості він служив у КДБ. Отже, редакторам та журналістам ЦЕНЗОР.НЕТ та Обозрєватєль загрожує тепер від 5 до 10 років позбавлення волі та конфіскація майна? Журналісти, звісно, не виправдовували, а радше викривали кадебіста в уряді Яценюка, але, погодьтеся, це можна було би зробити і без цитування, яке наразі заборонено чинним законом. Було би добре, якби ЗМІ і справді стали менше поширювати безвідповідальну та непрофесійну маячню, якою Саша вже прославився, коли коментував економічну ситуацію в Україні. Абсолютна відсутність у Саші інтересу навіть до основних економічних суб’єктів в його безпосередній сфері відповідальності мала, звісно, певне ідеологічне обґрунтування ― він і зараз ідіотично переконаний, що «держава має вийти з економіки якнайшвидше», що в його версії ймовірно означало забути взагалі про її існування. Далі