Україна

Остановить войну в Украине!

• Україна
• 11/06/2014

Далі

ПОЛІТИЧНЕ ПОСТАННЯ ЛІВИЦІ В ЖИТОМИРІ: від Майдану до першотравня

• Україна
• 05/06/2014

Далі

ПРО ФАШИСТОВ, КОТОРЫХ НЕТ, И ФАШИСТОВ, КОТОРЫЕ ЕСТЬ

• Україна
• 03/06/2014

Далі

ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕКУЩЕГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ

• Слайдер
• 30/05/2014

Текущий политический и военный конфликт уже изменил экономические отношения, включая энергетические, между Украиной, Россией и западными странами. Этот доклад — попытка описать эти изменения. Доклад состоит из четырех частей: 1. Об энергетических отношениях между Россией и Западом. 2. Об энергетических отношениях между Россией и Украиной. 3. Цели разных сторон в настоящем конфликте. 4. Несколько пунктов программы социальных и трудовых движений в связи с энергетикой. Далі

НОВА БІПОЛЯРНІСТЬ У КИЄВІ: про конференцію «Мислити з Україною»

• Слайдер
• 24/05/2014

15-19 травня у Києві відбувся масштабний захід, який засвідчив вплив Майдану та нинішнього конфлікту в Україні на світобачення значної частини західних інтелектуалів та дипломатів – конференція «Мислити з Україною», проведена спільно такими виданнями та ініціативами, як «Критика», Центр візуальної культури, «Політична критика», The New Republic, Eurozine. Як ціле цей захід складно назвати науковою конференцією – швидше його учасники щиро прагнули висловити підтримку українському суспільству, що опинилося в такій складній ситуації. Багато учасників конференції відомі позитивними публікаціями про Майдан і початок перетворень в Україні в умовах жорсткої російської пропаганди, що має неабиякий вплив і на Заході та почасти є причиною доволі скептичної постави частини західних ЗМІ. Водночас було помітно, що ставлення до Майдану, розуміння ситуації з анексією Криму та конфліктом на Сході України стали поживним ґрунтом для певного ідеологічного проекту, який уже своєю чергою впливає на подальше розгортання подій і на наратив про ті події, що вже сталися. Нижче я в короткому повідомленні про деякі основні тези, що лунали на заходах конференції (а я відвідав далеко не всі заходи, тож моє сприйняття може бути певною мірою викривлене), спробую пояснити, що я маю на увазі. Хтось, імовірно, скаже, що виявлення ідеологічних проектів та полеміка з ними не на часі — але мені здається, що це важливо для визначення напрямку, в якому буде рухатися наше суспільство надалі. Якщо на часі артикуляція таких проектів, то на часі й полеміка з ними. Далі

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОТЕСТ У КИЄВІ: ОГЛЯД

• Слайдер
• 20/05/2014

Соціально-економічна тематика завжди була найчастішим приводом для протестів як у Києві, так і в Україні загалом. Звісно, це може бути складно осягнути після збурень Майдану з усіма його правими ідеологічними випадами. Але такими є факти, які демонструє нам статистика моніторингу протестів, репресій та поступок Центру дослідження суспільства. Зокрема, в Києві у 2011 році моніторинг зафіксував щонайменше 203 соціально-економічних протестів, у 2012 — 267, а в 2013 — 304. І це не просто цифри, а випадки, коли люди потенційно готові підтримати лівий політичний порядок дня. Однак більшість із них відбуваються без будь-якої організаційної підтримки, полишені самі на себе зі своїми проблемами та стихійним їм опором. Усе це у великій мірі спростовує популярні серед «нових лівих» тези про відсутність соціальної бази для них у столиці, нібито повністю зайнятій правими, а також розмови про необхідність спершу виплекати серед пригноблених мас самоорганізацію. Як і, зрештою, заперечує доцільність покірного влиття в національно-ліберальний рух. Натомість такі значущі показники соціально-економічних протестів підкреслюють необхідність розглянути їх уважніше. Адже вони і є тією лівою політичною нивою — зараз занехаяною, але рясно врожайною, якщо нею належно зайнятися. Такий детальний розгляд я і пропоную тут, у тематичній серії про соціально-економічний протест у Києві. У цій, першій статті, на основі даних моніторингу протестів ЦДС за 2011—2013 роки буде поданий загальний вимір «соціалки» по Києву й Україні. Тут ми виходитимемо з таких основних характеристик як кількість, теми, тактики, чисельність протестів та реакції на них, під кінець спробувавши підсумувати ситуацію, що склалась із соціально-економічним протестом у столиці. Далі ж, у наступних статтях, пройдемося по діячах цих протестів — аполітичних неформальних ініціативах, партіях та ультраправих, профспілках та «нових лівих», — а під кінець зробимо спробу виробити певні висновки з протестів кожного з цих діячів. Нарешті, ми розглянемо найперспективніші протестні теми — зокрема право на житло й охорону здоров’я, а також опір рейдерству. Але повернімося зараз до загального огляду. Далі