• СТАРАЯ ИДЕОЛОГИЯ НОВОЙ СЕМЬИ: демографический национализм России и Украины

    СТАРАЯ ИДЕОЛОГИЯ НОВОЙ СЕМЬИ: демографический национализм России и Украины

    • Статті
    • 07/01/2013
    В большинстве посткоммунистических стран политические и экономические трансформации 90-х годов в той или иной степени сопровождались возрождением традиционалистских ценностей и серьезными изменениями в официальной идеологии семьи и семейной политики. Украина не стала в данном случае исключением. В средствах массовой информации, в политических и академических дискуссиях, даже в документах женского движения подчеркивается возрастание социальной значимости традиционных женских ролей жены и матери, возвращение мужчине экономической ответственности за обеспечение семьи, важная роль «традиционно крепкой» украинской семьи в процессах консолидации и возрождения нации, значение женской репродуктивной функции для усиления позиций украинского этноса. Возврат к традиционной семье рассматривается как одна из стратегий «обновления» общества и избавления от коммунистического тоталитарного наследия. При этом под «традиционной семьей» понимается нечто среднее между идеализированной украинской семьей досоветского прошлого и образцовой семьей американского среднего класса 50-х годов. Идеализация «традиционной семьи» предполагает дистанцирование от коммунистического опыта, навязанного государством формального эгалитаризма и возврат к «естественным» гендерным ролям. В этой статье рассмотрена постсоветская идеология семьи и ее проявления в различных типах дискурса, главным образом на примере Украины; сравнительный анализ позволяет сформулировать общие черты и особенности российского и украинского неотрадиционализма. Далі
  • ЕКСПЛУАТАТОРИ ПРО СЕБЕ

    ЕКСПЛУАТАТОРИ ПРО СЕБЕ

    • Слайдер
    • 24/12/2012
    «…Вчені вже звертали увагу на те, що в чоловіків з широкими обличчями вище рівень тестостерону, агресивності та владності. Можливо, саме це й робить їх ефективнішими керівниками». Так, представлені в журналі «Forbes Україна» ефективні керівники завжди мають широке обличчя. А ще впевнений погляд прямо на читача («А тобі слабо?»), схрещені на грудях або вперті в боки руки і, звісно, обов’язковий атрибут успішного підприємця – виставлене вперед помірне черевце. Завжди їх зображено великим планом, завжди на тлі їхніх володінь. У цегляному цеху, серед складених штабелями цеглин; на пшеничному лані, з колоском у роті; цей, з м’язами, - поруч із тренажерами, які виробляє його фірма; ці дами з відповідними всім канонам фігурами, засновниці туристичної фірми, – на тлі автобуса, яким і возять туристів; директор шоколадної фабрики – з надкушеною плиткою і серед завалів продукції; колекціонер антикварної зброї – задоволений, з автоматом Томпсона; молодий креативний топ-менеджер зі Сполучених Штатів Америки – зручно сівши з ногами у величезне шкіряне крісло, так щоб видно було кеди з червоною зіркою на підошві. І майже ніколи, ніде, ніхто – з робітниками. Єдиний і його власність, нікого більше. Хіба що Бог. Далі
  • НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

    НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

    • Блоги
    • 11/12/2012

    Далі
  • «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    «В КАКОМ ТЕМПЕ БРИГАДИР КРИЧИТ, В ТАКОМ ТЕМПЕ НУЖНО И РАБОТАТЬ...»

    • Слайдер
    • 28/11/2012
    Если работаешь медленно или некачественно, то сразу вылетаешь, потому что много желающих стоят в очереди на эту работу. Вот. Был там главный, который руководил процессом. Там было, типа, два конвейера, коробки шли по конвейеру, и нужно было брать и перебирать. Потом на другой конвейер перекладывать уже готовое. И тот человек, который руководил… Там был один бригадир, который был выбираный с низов, и другой, старший бригадир, который был назначаный с верхов. И этот старший бригадир просто кричал, вот так: хайда, хайда, хайда, хайда, хайда! И задавал темп работе таким способом. Вот как он кричит, в таком темпе нужно и работать. А если не в таком? А если не в таком, то вылетаешь. Сразу? Да, сразу. Моментально. Но в основном люди подстраивались. Но я, к счастью, как то удавалось мне подстраиваться и под скорость, и под качество. Но пришла сессия, и я ушел временно с этой работы, чтобы сдать сессию, а потом меня уже туда не взяли. Далі
  • Революційна притча про рівність людей

    Революційна притча про рівність людей

    • Слайдер
    • 26/11/2012

    Біографи визначного українського поета Тараса Шевченка розповідають цікаву історію про його революційну пропаганду у середовищі українського селянства в 1845 р. Шевченко хотів показати силу звичайних людей кріпакам, які зібралися у сільській хатині. Він поставив на стіл пшеничне зернятко і спитав своїх слухачів: «Що воно означає?» Оскільки ніхто не міг відповісти, він пояснив, що зернина означала царя. Додавши ще кілька зернин, він зазначив, що ті символізували губернаторів та інших чиновників, військових офіцерів, поміщиків і дворян. Нарешті, він дістав з кишені повну пригоршню зерна і насипав її до тих, що вже лежали на столі, зі словами: «Дивіться, а це – ми! Ану шукайте, де тепер тут цар, губернатор чи поміщик?»

    Далі
  • ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    • Слайдер
    • 21/11/2012
    Коли Лозинський говорить про завдання історика, «шанування себе» та «наші громадські гроші», він фактично ставить знак рівності між потребами (ультра)правих політиків (які так само, як їхні російські колеги, паразитують на історичних темах), авторитарної чи навіть тоталітарної держави та потребами українців. Але українцям не потрібні ані такі політики, ані така держава, ані безхребетні, лестиві, неконкурентноспроможні на міжнародній арені, кон’юнктурні «служники ідеології», що замовчують і брешуть по команді згори. Ну, принаймні мені такі не потрібні точно. Такого роду «пісакі» з радістю повернуться до принципу «наш советский неандерталец – самый прогрессивный в мире». Вони прагнуть повернутися до часів, коли партія і держава визначала «дєжурную» істину – просто тепер це буде ідеологічно «своя» партія. «Совок» у вишиванці для них уже не «совок». Далі