Війна і націоналізм

ПРОТЕСТИ ЖІНОК НА ВІЙСЬКОВИХ ЗАВОДАХ: ФРАНЦІЯ 1917

• Слайдер
• 09/03/2013

Попри низькі зарплати та значне погіршення умов праці, колективні протести не часто траплялися у перші три роки війни. Досвідчені активісти — майже всі чоловіки (до війни більшість членів профспілок, у тому числі і впливової CGT, були чоловічої статі) — перебували на фронті або працювали на військових заводах як мобілізовані під загрозою трибуналу за порушення дисципліни. Власне, й сама CGT підтримала політику Union sacrée (Священного Союзу) — об’єднання політичних сил різного напряму, покликаного припинити страйки чи інші соціально-економічні протести задля «порятунку Франції» (Zancarini-Fournel 2004). В таких умовах хвиля страйків, що прокотилася Францією в 1917 році, мала жіноче обличчя. Це були не перші протести воєнного часу — до літа 1917 відбувалися численні хлібні бунти, а також кілька переважно жіночих страйків. Але особливого і зовсім неочікуваного розмаху ці раніше нечисленні виступи набули в кінці травня 1917 року: вони наповнили як Париж, так і провінційні міста. Далі

Мікросоціологія насильства

• Слайдер
• 26/02/2013

Ми маємо пояснити, чому насильство в багатьох випадках — насправді, навіть у більшості випадків — не втілюється в життя навіть тоді, коли існує реальна його загроза. Ми також маємо визначити, що вирізняє динаміку тих ситуацій, що зумовлюють дедалі глибше занурення в тунель насильства.

Далі

ПРАВОРАДИКАЛЬНИЙ ДИСКУРС У ФРАНЦІЇ: Саркозі — новий Ле Пен?

• Слайдер
• 15/02/2013

Далі

Клас видалено

• Слайдер
• 04/02/2013

Цей есей було написано в середині 1990-х років, хоча книга, що його містить вийшла вже після смерті дослідника: збірку есеїв, уклали Джон Д’Еміліо та Естель Б. Фрідман. Берубе ніколи не був академічним істориком у повному сенсі цього слова: він віддавав перевагу статусу незалежного дослідника, аби не зв’язувати себе обов’язками та обмеженнями, які неминуче накладає академічне середовище. Звідси й відповідний стиль письма.

Далі

НЕГРАЖДАНЕ КАЛЕ

• Слайдер
• 30/01/2013

Кале — небольшой французский город-порт всего в 40 километрах от побережья Великобритании, последняя точка Франции на пути к Британским островам. Отсюда ежедневно отправляются паромы в Дувр и здесь же проходит знаменитый Евротуннель — железнодорожная магистраль, связывающая Англию и континентальную Европу и ставшая символом европейской интеграции. Последние 15 лет название города не сходит с газетных полос и из выпусков теленовостей — именно здесь находится основная база переправки нелегальных иммигрантов на туманный Альбион. Внутриевропейские политические разборки, взаимный шантаж правительствами стран ЕС друг друга, полицейские провокации, проекты политических радикалов от крайне правых до крайне левых, а в центре всего этого гуманитарная ситуация самих иммигрантов, ставшая вялотекущим реалити-шоу под прицелом камер. Последний раз Кале стал центром скандала несколько месяцев назад, когда в городском канале было найдено тело суданца Нуреддина Мухаммеда. В его смерти пресса тут же обвинила полицейский патруль, остановивший Нуреддина с друзьями за несколько минут до смерти, что вызвало волну демонстраций протеста левых по всей Франции. Далі

Криміналізація міграції у Києві: приклад підпалів шулявського секонд-хенду

• Слайдер
• 18/01/2013

В умовах швидкої глобалізації післярадянських років міграційні процеси в Україні активізувалися, зросла кількість іноземних громадян, зокрема так званих «нетрадиційних» мігрантів. Цей термін використовують Блер Рубл та його колеги (вперше у статті Popson and Ruble 2000) для позначення «іммігрантів, які не належать до етносів, що історично проживали в Україні чи колишньому СРСР» (Рубл і Малиновська 2003: 9).

Далі