• ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    • Слайдер
    • 21/11/2012
    Коли Лозинський говорить про завдання історика, «шанування себе» та «наші громадські гроші», він фактично ставить знак рівності між потребами (ультра)правих політиків (які так само, як їхні російські колеги, паразитують на історичних темах), авторитарної чи навіть тоталітарної держави та потребами українців. Але українцям не потрібні ані такі політики, ані така держава, ані безхребетні, лестиві, неконкурентноспроможні на міжнародній арені, кон’юнктурні «служники ідеології», що замовчують і брешуть по команді згори. Ну, принаймні мені такі не потрібні точно. Такого роду «пісакі» з радістю повернуться до принципу «наш советский неандерталец – самый прогрессивный в мире». Вони прагнуть повернутися до часів, коли партія і держава визначала «дєжурную» істину – просто тепер це буде ідеологічно «своя» партія. «Совок» у вишиванці для них уже не «совок». Далі
  • ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НЕНАСИЛЬСТВА

    ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НЕНАСИЛЬСТВА

    • Слайдер
    • 16/11/2012
    Ненасильство більше не є поняттям з етико-політичного вчення, як це було у випадку Ганді та його послідовників, воно стало таким собі табу, поширеним державною владою і підсиленим такими подіями, як розпад СРСР, поразка комунізму, репресії в Китаї… Всі прихильники повстанських дій опиняються в складному становищі, кажучи собі, що якщо потрібно через все це пройти, краще одразу відмовитись. Такою є основа цього ненасильства. І саме це, на мою думку, потрібно поставити під питання. Будь-який урок історії свідчить, що коли пригноблені вдаються до насильства, саме вони завжди за це розплачуються! Тобто насильство – це не вибір, наприклад, між Ганді та Леніним. Це не настольна гра: засоби нам диктує ситуація Далі
  • ЯК І ЧОМУ КОМУНІСТИ І СОЦІАЛ-НАЦІОНАЛІСТИ ПАРОДІЮЮТЬ ЛІВИЙ РУХ

    ЯК І ЧОМУ КОМУНІСТИ І СОЦІАЛ-НАЦІОНАЛІСТИ ПАРОДІЮЮТЬ ЛІВИЙ РУХ

    • Слайдер
    • 22/10/2012
    Cьогодні права риторика домінує в українському політикумі. На двадцять першому році існування ринкової України поширені стереотипні тези, що ринкова економіка так і не була збудована, а національна державність не здобута. Невдоволення нинішнім капіталізмом буржуазні партії намагаються конвертувати у гасла про необхідність спрощення ведення бізнесу і мрії про українську Україну. Далі
  • Робітники та батьківщина

    Робітники та батьківщина

    • Слайдер
    • 15/10/2012

    «Космополітизм» [Vaterlandslosigkeit, позбавленість батьківщини] робітників, про який говорить «Маніфест», стосується буржуазної національної держави, а не народності, національності в етнічному сенсі. Робітники «не мають батьківщини», тому що повинні розглядати буржуазну національну державу як спрямовану проти них репресивну машину; і навіть після захоплення влади вони «не матимуть батьківщини» (в політичному сенсі), оскільки, згідно з Марксом, особливі соціалістичні національні держави будуть лише перехідним етапом на шляху до безкласового і бездержавного суспільства майбутнього, і оскільки побудова такого суспільства можлива тільки в міжнародному масштабі.

    Далі
  • Генрі Форд і «Світове єврейство»

    Генрі Форд і «Світове єврейство»

    • Слайдер
    • 10/10/2012

    У романі «Змова проти Америки» Філіп Рот фантазує: а що, якби 1940 року президентом Сполучених Штатів став Чарльз Ліндберґ? Перемога відомого авіатора, знаного антисеміта, прихильника нацистів над Франкліном Делано Рузвельтом – плід письменницької уяви, однак вплив нацизму в Сполучених Штатах таки був реальністю. Доказ того – Генрі Форд. Але й Адольфа Гітлера надихали американські поборники євгеніки та расизму.

    Далі
  • З буднів війни проти бідних: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    З буднів війни проти бідних: цілі поліцейського свавілля у Сполучених Штатах

    • Права людини
    • 28/09/2012

    Вже не перше десятиліття Сполучені Штати ведуть війну на власній території – масштабну та відкриту війну, яка, попри те, не викликає особливого занепокоєння. Щодня ворогів убивають, калічать, беруть у полон, катують, принижують та вкривають ганьбою. Перемоги тривають без кінця, але переможені виявляються співвітчизниками. Чи не найважливіше завдання даної статті полягає в спробі зрозуміти, яким чином описана ситуація можлива у суспільстві, яке вважає себе вільним та демократичним. Ми розбиратимемо це на прикладі поліцейського свавілля – одного з найстрашніших і водночас найнеобхідніших елементів війни.

    Далі