Війна і націоналізм

ПРОБЛЕМЫ НАМИБИИ

• Класова експлуатація
• 26/08/2011

Спустя двадцать один год с момента достижения независимости Намибии, ее правительство демонстрирует значительные успехи в развитии и поддержании инфраструктуры. Хорошие дороги, функционирующий водопровод, бесперебойная работа систем электроснабжения, дорожные пробки практически отсутствуют даже в столице Виндхуке, райская чистота, роскошная растительность. Короче говоря, чистота и порядок в Намибии, превосходят все ожидания – учитывая то, что речь идет об африканской стране! Однако, редактор журнала «New African» Бафур Анкома, посетивший в апреле эту страну во второй раз, обнаружил, что под всем этим благополучием кроются глубокие проблемы, изложенные в его отчете. Далі

ГОЛОД В ВОСТОЧНОЙ АФРИКЕ ПРОДОЛЖАЕТСЯ

• Голод
• 10/08/2011

К концу августа от голода на юге Сомали ежедневно будет умирать 2500 человек, если уже сейчас не начать оказывать необходимую помощь голодающим, прогнозирует ООН. В середине июля ООН официально объявила о голоде в двух южных регионах Сомали, а уже в начале августа о том, что еще 6 регионов приблизились к этой черте. Голод в Сомали уже признали одной из самых крупных гуманитарных катастроф этого рода за всю историю человечества. Согласно нынешним прогнозам, голод может унести жизни свыше 12 миллионов человек по всей Африке. Далі

НЕГРЫ В ЗООПАРКАХ ЕВРОПЫ

• Історія
• 30/07/2011

Только в 1935-36 годах в Европе были ликвидированы последние клетки с неграми в зоопарках – в Базеле и Турине. До этого белые люди охотно ходили смотреть на чёрных в неволе (а также на индейцев и эскимосов). Уже в XVI веке негры были завезены в Европу в качестве экзотов, примерно как животные из новых открытых земель – шимпанзе, ламы или попугаи. Но до XIX века чёрнокожие жили в основном при дворах богатых людей – неграмотные простолюдины не могли поглядеть на них даже в книжках. Далі

РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

• Війна і націоналізм
• 24/07/2011

Самым известным инцидентом норвежского терроризма стало дело Варга Викернеса – музыканта-нациста, который в 1993 году зверски убил своего коллегу, совершив поджоги нескольких кирх в разных частях страны Трагические события в Норвегии, обернувшиеся массовой гибелью людей, не стали частной бедой пострадавшей от терактов страны. Напротив – они обнажили глубокие противоречия глобализованного мира, выпустив наружу демонов страха и предрассудков, присущих массовому сознанию нашей эпохи. Далі

О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

• Війна і націоналізм
• 22/07/2011

В статье Пьера Бурдье и его ученика Лоика Вакана (1999) рассматривается проблема культурного империализма - способности научных и культурных сред навязывать категории, обусловленные конкретными историческими обстоятельствами, всему миру в качестве деисторизированных универсальных и лишенных всякой связи с той первоначальной ситуацией, в которой они возникли. Далі

ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

• Права людини
• 18/07/2011

ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі