• ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    • Права людини
    • 18/07/2011
    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі
  • КІЛЬКА ДУМОК З ПРИВОДУ РАСИЗМУ

    КІЛЬКА ДУМОК З ПРИВОДУ РАСИЗМУ

    • Статті
    • 11/07/2011
    КІЛЬКА ДУМОК З ПРИВОДУ РАСИЗМУ Корнеліус КАСТОРІАДІС Сьогодні ми зібралися (думаю, це зрозуміло саме по собі), бо хочемо боротися з проявами расизму, ксенофобії, шовінізму і схожими явищами. Свою першу тезу я б виголосив так: ми визнаємо, що всі людські істоти мають рівну цінність саме через те, що є людськими істотами, і проголошуємо, що обов’язком суспільства є надати їм однакові реальні можливості для розвитку їхніх здібностей. Ця боротьба, як і багато інших протестних рухів, у наш час зійшла на манівці і у неймовірно цинічний спосіб змінила свою суть. Далі
  • Three Sources of Ukraine's “Freedom”: Nationalism, Xenophobia and the “Social Issue”

    Three Sources of Ukraine's “Freedom”: Nationalism, Xenophobia and the “Social Issue”

    • Статті
    • 27/06/2011

    In the last three years, the popularity of Ukraine’s right-wing party Svoboda (Freedom) has seen an eightfold increase. At the moment, the party is supported by 6% of the country’s population, though it seems unlikely that anything might prevent the party overcoming the 3% level in the parliamentary election next year. Until 2004, the party had the eloquent name of the Social Nationalistic Party of Ukraine, and the only status it could aspire to was that of disturber of the peace in a few regions in western Ukraine, but things have changed since that time. The party’s true success was the result of the local level election last fall – Svoboda was the election winner in three of Ukraine’s western regions: the Lviv, Ivano-Frankivsk, and Ternopil regions. Besides ensuring the party’s control over the largest factions in the regional councils, the party holds the majority of seats in the city councils of the three regional centres. Ternopil’s mayor is also a representative of the Svoboda party.

    Далі
  • ВИСТАВКА РАСОВОГО МИСТЕЦТВА

    ВИСТАВКА РАСОВОГО МИСТЕЦТВА

    • Статті
    • 10/06/2011
    Людей в цій країні треба замінити. Замінити на кращих: більш інтелігентних, з кращими манерами і смаками. Приблизно такий висновок напрошується після відвідин виставки “Жлоб-Арт”, що днями відкрилась у Музеї сучасного мистецтва. Люмпени, гопи, тіпочки, пацанчіки, - це про персонажів робіт арт-угруповання “Воля або смерть”. Вони складають більшість народонаселення спальних гетто. Побачити їх можна переважно біля кіосків з пивом, не далі ніж за 200 метрів від власних будинків. Натрапити на “бидло” можна і у центрі, але тільки на День незалежності, День Києва, або після футболу. З ним не хочеться перетинатись в темних підворіттях. Люмпен викликає страх і огиду. Їх справді краще було б позбутись чи замінити. Завезти на їх місце чемних і вихованих швейцарців. Або, приміром, датчан — як варіант. Далі
  • Глобальний капіталізм та фашизм ХХІ століття

    Глобальний капіталізм та фашизм ХХІ століття

    • Статті
    • 06/06/2011

    Фашизм XXI сторіччя не виглядатиме як фашизм XX сторіччя. Окрім усього іншого, здатність панівних груп контролювати та маніпулювати простором та здійснювати безпрецедентний контроль над ЗМІ, засобами комунікації, виробництвом символічних образів та повідомлень означає, що репресії можуть бути більш вибірковими (як ми бачимо, наприклад, в Мексиці чи Колумбії), а також організованими юридично, аби масові «легальні» ув’язнення відбувалися в концентраційних таборах. Більше того, здатність економічних сил визначати результати виборів дозволяє фашизму XXI сторіччя проявлятися без порушення електоральних циклів та конституційного порядку.

    Далі
  • АПАРТХЕЙД

    АПАРТХЕЙД

    • Права людини
    • 29/05/2011
    Предлагаем нашим читателям цикл критических статей об истории, современной социальной и политической ситуации в Южно-Африканской Республике, написанных украинским левым журналистом Андреем Манчуком, посетившим Всемирный фестиваль молодежи и студентов в столице ЮАР Претории в конце 2010 года. Далі