• Негры в зоопарках Европы

    Негры в зоопарках Европы

    • Війна і націоналізм
    • 30/07/2011

    Только в 1935-36 годах в Европе были ликвидированы последние клетки с неграми в зоопарках – в Базеле и Турине. До этого белые люди охотно ходили смотреть на чёрных в неволе (а также на индейцев и эскимосов). Уже в XVI веке негры были завезены в Европу в качестве экзотов, примерно как животные из новых открытых земель – шимпанзе, ламы или попугаи. Но до XIX века чёрнокожие жили в основном при дворах богатых людей – неграмотные простолюдины не могли поглядеть на них даже в книжках.

    Далі
  • РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

    РАСИЗМ ЛЖЕТ. РАСИЗМ УБИВАЕТ

    • Війна і націоналізм
    • 24/07/2011
    Самым известным инцидентом норвежского терроризма стало дело Варга Викернеса – музыканта-нациста, который в 1993 году зверски убил своего коллегу, совершив поджоги нескольких кирх в разных частях страны Трагические события в Норвегии, обернувшиеся массовой гибелью людей, не стали частной бедой пострадавшей от терактов страны. Напротив – они обнажили глубокие противоречия глобализованного мира, выпустив наружу демонов страха и предрассудков, присущих массовому сознанию нашей эпохи. Далі
  • О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

    О ХИТРОСТИ ИМПЕРИАЛИСТСКОГО РАЗУМА

    • Війна і націоналізм
    • 22/07/2011
    В статье Пьера Бурдье и его ученика Лоика Вакана (1999) рассматривается проблема культурного империализма - способности научных и культурных сред навязывать категории, обусловленные конкретными историческими обстоятельствами, всему миру в качестве деисторизированных универсальных и лишенных всякой связи с той первоначальной ситуацией, в которой они возникли. Далі
  • ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права

    • Війна і націоналізм
    • 18/07/2011
    ГУМАНІТАРНИЙ ІМПЕРІАЛІЗМ: Нова доктрина імперського права Ноам ХОМСЬКИЙ Поняття «гуманітарний імперіалізм», введене Жаном Брікмоном, лаконічно виражає дилему, з якою зіткнулися західні лідери та інтелектуальна спільнота після розпаду Радянського Союзу. Від самого початку Холодної війни для кожного випадку застосування сили та терору, повалення режимів та введення економічних санкцій існувало виправдання від протилежного (reflexive justification): так чинили заради захисту від того, що Дж. Ф. Кеннеді назвав «монолітною та безжальною змовою», центр якої знаходився у Кремлі (іноді — у Пекіні), від сил абсолютного зла, що прагнуть поширити свою насильницьку владу на весь світ. Ця формула покривала всі мислимі випадки інтервенції, незважаючи на те, якими могли бути реальні факти. Але після розпаду СССР або політичні підходи мусили зазнати змін, або слід було знайти нові виправдання. І дуже скоро стало зрозуміло, який курс оберуть у пострадянському світі, а це, в свою чергу, проливає світло на те, що насправді відбувалося у попередні роки і якими є інституційні засади політики. По завершенню Холодної війни світ затопила вражаюча хвиля риторики, метою якої було переконати людей у тому, що тепер Захід звільнив свої руки, до того зайняті змаганням із наддержавою-опонентом, для втілення власного традиційного призначення – нести демократію, справедливість та права людини, хоча дехто — представники групи дослідників у теорії міжнародних відносин, яких називають «реалістами» — попереджав, що, «надаючи ідеалізму практично ексклюзивних прав у нашій міжнародній політиці», ми можемо зайти надто далеко і зашкодити власним інтересам. Такі поняття, як «гуманітарна інтервенція» та «обов’язок захищати» незабаром стали риторичним стандартом у західному політичному дискурсі, і зазвичай описувались, як встановлення «нових норм» у міжнародних справах. Далі
  • Кілька думок з приводу расизму

    Кілька думок з приводу расизму

    • Статті
    • 11/07/2011

    Сьогодні ми зібралися (думаю, це зрозуміло саме по собі), бо хочемо боротися з проявами расизму, ксенофобії, шовінізму і схожими явищами. Свою першу тезу я б виголосив так: ми визнаємо, що всі людські істоти мають рівну цінність саме через те, що є людськими істотами, і проголошуємо, що обов’язком суспільства є надати їм однакові реальні можливості для розвитку їхніх здібностей.

    Далі
  • Three Sources of Ukraine's “Freedom”: Nationalism, Xenophobia and the “Social Issue”

    Three Sources of Ukraine's “Freedom”: Nationalism, Xenophobia and the “Social Issue”

    • Статті
    • 27/06/2011

    In the last three years, the popularity of Ukraine’s right-wing party Svoboda (Freedom) has seen an eightfold increase. At the moment, the party is supported by 6% of the country’s population, though it seems unlikely that anything might prevent the party overcoming the 3% level in the parliamentary election next year. Until 2004, the party had the eloquent name of the Social Nationalistic Party of Ukraine, and the only status it could aspire to was that of disturber of the peace in a few regions in western Ukraine, but things have changed since that time. The party’s true success was the result of the local level election last fall – Svoboda was the election winner in three of Ukraine’s western regions: the Lviv, Ivano-Frankivsk, and Ternopil regions. Besides ensuring the party’s control over the largest factions in the regional councils, the party holds the majority of seats in the city councils of the three regional centres. Ternopil’s mayor is also a representative of the Svoboda party.

    Далі