{"id":2113,"date":"2009-12-03T01:11:07","date_gmt":"2009-12-03T01:11:07","guid":{"rendered":"https:\/\/146.190.235.232\/kilkist-aktsij-protestu-skorotilas\/"},"modified":"2009-12-03T01:11:07","modified_gmt":"2009-12-03T01:11:07","slug":"kilkist-aktsij-protestu-skorotilas","status":"publish","type":"post","link":"https:\/\/commons.com.ua\/uk\/kilkist-aktsij-protestu-skorotilas\/","title":{"rendered":"\u041a\u0406\u041b\u042c\u041a\u0406\u0421\u0422\u042c \u0410\u041a\u0426\u0406\u0419 \u041f\u0420\u041e\u0422\u0415\u0421\u0422\u0423 \u0421\u041a\u041e\u0420\u041e\u0422\u0418\u041b\u0410\u0421\u042c \u041d\u0410 \u0427\u0410\u0421 \u0414\u0406\u0407 \u0417\u0410\u0411\u041e\u0420\u041e\u041d\u0418 \u041d\u0410 \u041c\u0410\u0421\u041e\u0412\u0406 \u0417\u0410\u0425\u041e\u0414\u0418"},"content":{"rendered":"
\n

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА<\/strong><\/p>\n

Дайджест № 1, 2 грудня 2009 р.<\/strong><\/p>\n

Введення в дію постанови Кабінету міністрів України про заборону масових заходів на всій території України вплинуло на кількість акцій протесту. Моніторинг, що проводиться Центром дослідження суспільства з вересня 2009 року, показав, що в середньому за тиждень в Україні відбувається 55 подій, що можна класифікувати як акції протесту. З початку дії заборони в середньому зафіксовано по 35 подій на тиждень.<\/p>\n

\"weekly_22Nov09\"<\/p>\n

Таблиця 1.1. Кількість протестних подій в Україні, потижнево (28 вересня – 22 листопада 2009 року).<\/p>\n<\/div>\n

Найбільш активними регіонами для протестних дій є Київ (57 подій), Харків (32 подій), Одеса (30 подій), Тернопіль (28 подій) та Крим (26 подій). Найменш активними – Хмельницький, Херсон та Суми – у кожному з цих міст за період моніторингу було зафіксовано по 2 події.<\/p>\n

<\/span><\/p>\n

Темами, що найчастіше змушують людей виходити на вулицю є економічні питання (64 події – 25 %) та питання власності (43 події – 17%). До першого блоку відносяться питання виплати заборгованості по зарплаті (безпосередньо ця проблема викликала найбільше протестів – 41), вимоги збільшення зарплати (3), соціальне забезпечення (7), права робітників (6), питання оподаткування (2). Серед подій, віднесених до цієї групи, найбільшими були страйки комунальних підприємств, що забезпечують роботу міського транспорту –  “Луцьке підприємство електротранспорту” (13-27 жовтня) та “Горелектротранс” у Харкові (15-20 жовтня), та страйки працівників державного підприємства “Полтаванафтогазгеологія” (дочірнє підприємство НАК “Надра України”).<\/p>\n

До блоку “питання власності” у даному дослідженні віднесено земельні проблеми (10 подій), питання забудови (20 подій – друге місце з-поміж усіх тем), житлові права та процеси приватизації (12). Земельні конфлікти відмічено в Києві, Харкові, Житомирі, Дніпропетровську, Одесі, а також одні з небагатьох протестів за межами обласних центрів – у Криму, Кіровоградській та Одеській областях. Географія конфліктів щодо забудов була ще вищою – протести у тій чи іншій формі проти планів будівництв відбулись у половині регіонів країни. Цікаво, що у рамках дослідження не було зафіксовано жодного протесту проти планів забудов за участі партій чи навіть громадських організацій, фактично усі вони були організовані ініціативними групами мешканців, тільки декілька – студентами та журналістами, що свідчить про ігнорування проблеми інституціоналізованими учасниками політичного процесу в Україні, попри високу громадську активність у цьому питанні. Питання забудов найчастіше провокувало більш агресивні дії, аніж просте пікетування. Так, у Миколаєві, Донецьку та Харкові відбулись бійки, мешканці Усатово (Одеська область) застосували силу для того, щоб зупинити будівництво ЛЕП, мешканці Русанівського масиву в Києві втрутились і не дали вирізати дерева у мікрорайоні тощо.<\/p>\n

Ідеологічні питання – стосовно вступу до НАТО, статусу російської мови чи відзначення свят, пов’язані з тими чи іншими ідеологічними групами, діяльність правих та лівих груп – займають третє місце (40 подій – 15 %). З-поміж них 13 подій були присвячені відзначенню річниці Жовтневої революції: акції, організовані лівими партіями, пройшли в Миколаєві, Запоріжжі, Сумах, Одесі, Харкові, Криму, Чернігові. Відзначення річниці створення ОУН-УПА 14 жовтня так само суттєво збільшило кількість у цьому блоці: моніторинг зафіксував 23 акції., серед яких 10 – на підтримку, 9 – проти відзначення події. Більшість акцій у цьому блоці проведено представниками політичних партій (зокрема, Комуністична партія, Блок Наталі Вітренко, Свобода) чи добре організованими молодіжними рухами, окрім акцій організованих за участю органів державної влади. Високим також був рівень втручання органів державної влади та місцевого самоврядування у проведення акцій з цієї тематики. Наприклад, обласний адміністративний суд у Житомирі заборонив проведення будь-яких політичних акцій у жовтні. Серед акцій ідеологічної спрямованості було скоєно найбільше актів вандалізму: в Черкасах та Каневі (Черкаська область), Конотопі (Сумська область) – щодо радянських символів, у Старому Самборі та с. Ясенів Бродівського району Львівської області – щодо пам’ятників ОУН-УПА.<\/p>\n

Боротьба за громадянські права проявилась у 37 акціях по всій Україні (15%). До цього блоку відносяться свобода слова, робота правоохоронних органів тощо. Найбільшою акцією з-поміж цієї групи був тривалий протест співробітників тернопільської газети “Нова Ера” проти міліцейського свавілля (29 вересня-6 жовтня) та тривалі події щодо закриття опозиційного каналу АТВ в Одесі (28 вересня-21 листопада).<\/p>\n

32 акції (14%) було присвячено боротьбі за покращення рівня послуг, що надаються державою у таких сферах як медицина, освіта, громадський транспорт тощо. Варто зазначити, що до цього блоку не віднесено питання, пов’язані з виплатами зарплат у цих сферах. Характер акцій цього блоку суттєво різнився залежно від конкретної ситуації, проте їх об’єднує загальна невдоволеність певним видом послуг, котрі надає держава. Найгучнішим конфліктом у сфері освіти стали протести студентів Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. М.Бойчука (21-29 жовтня). До студентів приєднувалась студентська профспілка “Пряма дія”, котра пізніше провела акцію протесту проти Болонського процесу та на підтримку європейських студентів, що захопили приміщення кількох університетів. Також відбулось кілька протестів щодо тарифів на комунальні послуги (Чернігів, Крим, Івано-Франківськ). Громадський форум Львова через суд добився проведення перерахунку проплат за воду, оскільки було визнано, що у 2004-2005 роках було незаконно піднято тарифи.<\/p>\n

Зафіксована кількість протестів на політичну тематику – 30 (12 %); до цієї групи включено такі питання як протести проти конкретних політиків, або всіх політиків загалом. Варто окремо відзначити три події з цього блоку, що мають особливо агресивний характер – підпал машини члена “Партії регіонів” в Ужгороді, обстріл машини голови молодіжки “Партії регіонів” у Львові та обстріл офісу Української народної партії в Бориславі (Львівська область). У Бориславі також 22 жовтня було обстріляно машину мера міста.<\/p>\n

Моніторинг засвідчив низьку протестну активність у таких питаннях, як права людини та захист довколишнього середовища – 6 та 7 акцій відповідно.<\/p>\n

 <\/strong><\/p>\n

\"issues_22Nov09\"<\/p>\n

Таблиця 1.2. Тематика протестних подій в Україні (28 вересня-22 листопада 2009 року)<\/p>\n<\/div>\n

Моніторинг виявив 13 випадків арештів під час протестних подій, більшість з них відбулись під час акцій, що мали ідеологічну та політичну спрямованість – під час пікетів щодо ОУН-УПА (3 події в Запоріжжі, Луганську, Донецьку), імміграції (Харків), у Чернігові було заарештовано представників руху антифашистів за перешкоджання проведенню маршу ультраправих, в Одесі – трьох представників “Братства” за спробу зірвати марш російських націоналістів. У Києві було арештовано художника Володимира Володарського за протест проти діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Окремо варто відзначити арешти, що відбувся під час протестів щодо планів забудов (с. Усатово Одеської області).<\/p>\n

Специфіка повідомлень про протестні події не завжди дає змогу чітко визначати організаторів та учасників подій, а деякі акції проводяться коаліціями різних громадських і політичних ініціатив та організацій. Проте моніторинг показує, що найчастіше учасниками акцій є неінституціоналізовані групи громадян (65 подій), представники правих непартійних рухів (41 подія, для порівняння участь представників лівих рухів була зафіксовано у 10 акціях), політичні партії (39 подій), робітничі колективи (34 події), спільноти місцевих мешканців (29 подій), громадські організації (22 події).<\/p>\n

\n

Центр дослідження суспільства<\/em><\/strong> (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС проводить дослідження протестних подій та реакції на них влади в Україні за методологією European Protest and Coercion Data на основі регулярного моніторингу більше 100 національних, обласних та активістських  засобів масової інформації.<\/em><\/p>\n


<\/em>Контакти:<\/strong><\/p>\n

Володимир Іщенко    + 38 097 3964499<\/p>\n

Інна Совсун                    + 38 067 5025727<\/p>\n

[email protected]<\/span>