{"id":2444,"date":"2011-02-28T09:00:46","date_gmt":"2011-02-28T09:00:46","guid":{"rendered":"https:\/\/146.190.235.232\/protesti-peremogi-i-represiyi-v-ukrayin\/"},"modified":"2011-02-28T09:00:46","modified_gmt":"2011-02-28T09:00:46","slug":"protesti-peremogi-i-represiyi-v-ukrayin","status":"publish","type":"post","link":"https:\/\/commons.com.ua\/uk\/protesti-peremogi-i-represiyi-v-ukrayin\/","title":{"rendered":"\u041f\u0420\u041e\u0422\u0415\u0421\u0422\u0418, \u041f\u0415\u0420\u0415\u041c\u041e\u0413\u0418 \u0406 \u0420\u0415\u041f\u0420\u0415\u0421\u0406\u0407 \u0412 \u0423\u041a\u0420\u0410\u0407\u041d\u0406: \u0420\u0435\u0437\u0443\u043b\u044c\u0442\u0430\u0442\u0438 \u043c\u043e\u043d\u0456\u0442\u043e\u0440\u0438\u043d\u0433\u0443, \u0436\u043e\u0432\u0442\u0435\u043d\u044c 2009 – \u0432\u0435\u0440\u0435\u0441\u0435\u043d\u044c 2010"},"content":{"rendered":"
\n

«Спільне»<\/a> публікує частину аналітичного звіту Центру дослідження суспільства<\/a> (ЦДС), який є результатом першої в Україні спроби систематично збирати інформацію про всі (незалежно від тематики та чисельності) фактичні протестні дії, їхню форму, учасників, цілі, вимоги, місце і час проведення, позитивну і негативну реакцію на них з боку цілей протестів і т.п., що відбуваються в реальному часі на території нашої країни на основі моніторингу більше 100 національних, обласних та активістських веб-медіа. Крім загального аналізу протестної активності окремі розділи присвячені робітничим, антизабудовним, студентським, екологічним протестам, а також протестам, що піднімають питання захисту громадянських прав, інтересів дрібних підприємців та пов’язані з історичною політикою. Повністю звіт можна скачати на сайті ЦДС<\/a>.<\/em><\/p>\n

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОТЕСТНОЇ АКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ <\/strong><\/p>\n

За період з 1 жовтня 2009 до 30 вересня 2010 було закодовано загалом 3 621 дію, з них 2 788 підпадають під визначення протестних дій.<\/p>\n

Як було зазначено в вище, за методологією моніторингу кодуються окремі протестні дії, а не події, тому наведені нижче дані означатимуть саме окремі протестні дії, яких могло бути від однієї до кількох десятків в межах одного протесту. Таким чином, на певні протестні події, які тривали довше або супроводжувалися складною конфронтацією, припадає більше протестних дій. Отже, чим конфліктніша подія, тим більше протестних дій на неї припадає.<\/p>\n

2 788 протестних дій означає, що в Україні за рік моніторингу в середньому відбувалося майже 8 протестних дій щодня.<\/p>\n

Слід зазначити, що як загальна кількість протестних дій та реакцій на них, так і кількість дій по окремих категоріях може бути дещо вищою, оскільки про деякі події повідомляється іноді з великим запізненням. Однак кількість таких «запізнілих» подій зазвичай досить незначна і малоймовірно, що вони можуть справити помітний вплив на викладені у звіті тенденції та закономірності.<\/p>\n

Графік 1.1 Динаміка протестів за рік<\/em><\/p>\n

\"\"<\/a><\/p>\n

<\/span><\/p>\n

Як видно з Графіку 1.1, найбільший ріст протестної активності припадає на період після президентських виборів 2010 р. з березня по червень, з подальшим поступовим спадом. Період безпосередньо після другого туру президентських виборів, які відбулися 7 лютого 2010, пройшов відносно спокійно, і загалом тижні до і після виборів характеризуються чи не найбільшим затишшям за рік. Цікаво, що така сама тенденція спостерігається у вересні, напередодні місцевих виборів.<\/p>\n

 <\/em>Графік 1.2. Географія протестів<\/em><\/p>\n

\"\"<\/a>
<\/em><\/p>\n

 <\/em><\/p>\n

Як показує графік 1.2, за цей час найбільша протестна активність мала місце в Київській, Одеській, Львівській, Харківській областях та в Криму. Найспокійнішими областями були Кіровоградська, Сумська, Закарпатська та Рівненська. Переважна більшість згаданих в ЗМІ протестних дій сталися в обласних центрах. Це може свідчити як про концентрацію конфліктів у великих містах, так і про те, що протести в містечках і селах рідше потрапляють навіть в обласні новини.<\/p>\n

Сплески високої протестної активності в областях найчастіше пов’язані з довготривалими протестами: насамперед страйками і наметовими містечками. Одеська область характеризувалася високою протестною активністю до березня включно, але це зумовлено тривалим (понад півроку) наметовим містечком проти виселення з гуртожитку заводу сільськогосподарського машинобудування «Одесселмаш». Оскільки за нашою методологією ми кодуємо кожен день тривалого протесту як окрему протестну дію, протест, що тривав кілька місяців, дав відповідну кількість протестних днів. Також Крим став гарячою точкою з жовтня по грудень у зв’язку з тримісячним наметовим містечком Центру з прав людини «Свобода» проти зловживань міліції та грудневим земельним конфліктом місцевих мешканців з агрофірмою «Крим» біля села Новопавлівка. Харківська область відзначилася тривалим та особливо жорстким протистоянням з травня по серпень з зв’язку із побудовою траси у парку Горького. У Львівській області понад два місяці тривало голодування арештованого колишнього голови Адміністративного апеляційного суду у Львові Ігоря Зварича через антиконституційні дії В. Ющенка. У Тернопільській області мешканці декількох сіл перекривали дорогу в грудні-січні та в липні проти побудови сміттєзвалища в їхній місцевості. Полтавська область була особливо активною у листопаді та серпні (через «італійський страйк» робітників Гірничозбагачувального комбінату у м. Комсомольськ). Волинська область – у жовтні і травні-червні у зв’язку з багатоденними страйками водіїв тролейбусів Луцького підприємства електротранспорту через затримку виплати заробітної платні. Луганська область активно протестувала в червні (через багатоденні протести мешканців Свердловська проти екологічного забруднення місцевою шахтою). Натомість сусідня Донецька область є відносно спокійною. У Чернігівській області найбільшим протестом був травневий страйк робітників заводу «Білкозін», які вимагали покращення умов праці та виплати заборгованої заробітної платні. А у Черкаській області – місячний страйк водіїв та кондукторів Черкаселектротрансу з вимогами виплати заборгованостей у квітні.<\/p>\n

Таблиця 1.1 Розподіл протестів за регіонами до та після другого туру президентських виборів 7 лютого 2010 р. <\/strong><\/em>[1<\/a>]<\/p>\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n
\n

Регіони<\/strong><\/p>\n<\/td>\n

\n

До виборів<\/strong><\/p>\n<\/td>\n

Після виборів<\/strong><\/td>\n\n

Усі протести<\/strong><\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

Центральний<\/strong><\/td>\n\n

25,3%<\/p>\n<\/td>\n

32,1%<\/td>\n\n

29,7%<\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

Східний<\/strong><\/td>\n\n

12,7%<\/p>\n<\/td>\n

22,7%<\/td>\n\n

19,2%<\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

Південний<\/strong><\/td>\n\n

39,7%<\/p>\n<\/td>\n

20,0%<\/td>\n\n

26,9%<\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

Західний<\/strong><\/td>\n\n

22,3%<\/p>\n<\/td>\n

25,2%<\/td>\n\n

24,2%<\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

Разом<\/strong><\/td>\n\n

100,0%<\/strong><\/p>\n<\/td>\n

100,0%<\/strong><\/td>\n\n

100,0%<\/strong><\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n

N<\/strong><\/td>\n\n

974<\/strong><\/p>\n<\/td>\n

1<\/strong> <\/strong>814<\/strong><\/td>\n\n

2<\/strong> <\/strong>788<\/strong><\/p>\n<\/td>\n<\/tr>\n<\/tbody>\n<\/table>\n

Загалом протестна активність між регіонами за рік розподілена більш-менш рівномірно з менш активним Східним та більш активним Центральним регіоном, але помітні суттєві регіональні відмінності у період до та після виборів. Різко спала частота протестних дій у Південному регіоні, але підвищилася в Східному та Центральному, що пов’язане з припиненням тривалих наметових містечок в Одесі проти виселення з гуртожитку та Центру захисту прав людини «Свобода» в Криму проти зловживань міліції.<\/p>\n

Тематика протестів<\/strong><\/p>\n

За тематикою протести можна об’єднати в чотири широкі категорії [2<\/a>]:<\/p>\n