• НАСИЛЬСТВО ТА МАСКУЛІННІСТЬ В ОДНОСТАТЕВИХ СТОСУНКАХ

    НАСИЛЬСТВО ТА МАСКУЛІННІСТЬ В ОДНОСТАТЕВИХ СТОСУНКАХ

    • Блоги
    • 21/12/2015
    Одна з причин, чому жертви насильства замовчують насильство – це стигматизація. Зазвичай жертви приховують навіть факти фізичного насильства, пояснюючи синці якимись зовнішніми обставинами й маскуючи їх, оскільки бояться обговорення своїх проблем, ще більшого погіршення стосунків із партнером, а також через сором. Однак коли гей зазнає насильства з боку свого партнера – це вже подвійна стигма, і ще більша причина для замовчування. Також дослідники зазначають, що геям значно складніше скористатися різними сервісами допомоги жертвам насильства, оскільки більшість із них розраховані на жінок. Далі
  • МОХ І МЕНСТРУАЦІЯ

    МОХ І МЕНСТРУАЦІЯ

    • Блоги
    • 06/10/2015
    Останнім часом почала дедалі більше замислюватися про те, чому в громадських туалетах у кафе, школах, хостелах та ін. є туалетний папір (це, звісно, в кращому випадку), який потрібен усім людям, а от тампонів і прокладок, які бувають потрібні всього-навсього половині населення планети – немає (бачила таке лише раз у житті на харківському сквоті). І тут для мене постає питання про те, чи є менструація, а саме кровотеча в певні дні, проблемою суто людей із маткою та яєчниками, із якою вони мають самі давати собі раду, – чи все ж це стосується людей обох статей. Далі
  • Медицина спротиву

    Медицина спротиву

    • Статті
    • 18/02/2015

    Можна по-різному ставитися до подій, що розгорнулися в Києві посеред зими. Але факт лишається фактом: столицею пройшли масові антиурядові протести. Під час цих подій було все: і бійки, і спроба встановлення диктатури, і будинки у вогні, і знищена бронетехніка силовиків, і розстріл із великою кількістю загиблих і безвісти зниклих. Про те, що сталося, й до сьогодні точиться багато розмов: що було зроблено правильно, чого не вистачало, що було зайвим.

    Далі
  • Політична економія Еболи

    Політична економія Еболи

    • Статті
    • 03/02/2015

    Ебола — проблема, вирішувати яку не будуть, оскільки це не вигідно. Із часу, коли вірус Ебола був вперше виявлений 1976 року, загинуло 2400 людей. Великі фармацевтичні компанії знають, що ринок для боротьби з Еболою мізерний, в той час як витрати на розробку ліків залишаються значними. Беручи за основу суто кількісні підрахунки, дехто може (і, можливо, справедливо) застерігати від занадто серйозної зосередженості на цій одній хворобі, яка вбила набагато менше людей, ніж, наприклад, малярія (300 000 померло з початку спалаху лихоманки Ебола) або туберкульоз (600 000). «Від спалахів еболи страждають найбідніші верстви населення світу. Й хоча вони призводять до надзвичайних потрясінь у суспільстві, це відносно рідкісні події», — розповідає «Vox» Даніель Бауш, керівник Відділу медичних досліджень ВМС США № 6, біомедичної дослідної лабораторії в Лімі, Перу. «Отже, якщо говорити про користь для фармацевтичних компаній, то вони не надто зацікавлені в проведенні першої, другої та третьої фази випробування ліків проти Еболи і розробці вакцини, якою скористаються кілька десятків тисяч або сотень тисяч людей».

    Далі
  • Ерозія низового спорту (фоторепортаж)

    Ерозія низового спорту (фоторепортаж)

    • Галереї
    • 18/10/2013

    Якщо головним завданням соціальної держави є всезагальний добробут, то її ерозія (чи ерозія тих елементів соціальної держави, що зберігалися в СРСР) означає відхід від соціальної моделі та пріоритизацію інтересів капіталу перед інтересами громадян.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

    Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

    • Номери журналу
    • 10/04/2013

    Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Ми прагнемо не просто звернути увагу на гендерну дискримінацію на ринку праці, але й показати, як вона вплетена в капіталізм, як взаємодіють класова експлуатація та гендер. Хоча в сучасному українському суспільстві проводять чимало наукових досліджень на перетині гендеру і праці, а також ведуть жваві публічні дискусії на цю тематику, проте далеко не завжди у них жінок і чоловіків розглядають як гетерогенні групи, які характеризуються класовими, етнічними, віковими особливостями, відмінними сексуальними ідентичностями та регіоном походження. Тому в цьому номері ми не говоримо про жінок (у тому числі жінок України) як гомогенну групу. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Адже виконання феміністичного гасла «Жінок до влади!» хоч і надасть можливість жінкам з привілейованих класів займати керівні та лідерські посади нарівні з чоловіками, але не вирішить проблем більшості жінок — найманих працівниць, селянок чи домогосподарок, чиї вимоги соціальної справедливості лежать в іншій площині. Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.

    Далі