Практика за збиранням спаржі: німецькі канікули українських студентів

Марина Ларіна

24 червня 2019 року журналісти «Радіо Берліна та Бранденбурга» опублікували розслідування про працю українських студентів у Німеччині. Останнім часом стає все популярнішою «виробнича практика» через посередницькі фірми в Україні, які пропонують пройти практику та вдосконалити мову, отримуючи гідну зарплатню. Але за інформацією журналістів, студентів використовують як дешеву робочу силу в сільському господарстві. Замість роботи за спеціальністю, вони збирають спаржу на полях і отримують платню, нижчу за обіцяну. Після публікації розслідування практикант, котрий поділився з журналістами такою інформацією, відмовився від своїх слів, тому статтю видалили з офіційного сайту. Ми спробуємо розібратись у тому, що відбувається з українськими студентами-«практикантами» в Німеччині.

Багатьох українців Німеччина приваблює високими зарплатами та достойними умовами життя. Тут, на відміну від Польщі та інших східноєвропейських країн, менше порушують трудові права мігрантів. Потрапити до Західної Європи через законодавчі бар’єри селективної міграційної політики не так вже й просто. Але ринок послуг і тут пропонує альтернативи за відповідну винагороду.

"Отримати необхідні документи для проходження практики простіше за умови, що студенти працюватимуть за фахом."

Українці не громадяни ЄС, тому для тривалого перебування їм потрібна віза та дозвіл на проживання в Німеччині. На відміну від офіційного працевлаштування, отримати необхідні документи для проходження практики простіше за умови, що студенти працюватимуть за фахом. Такий інструмент експлуатації молодих робітників дуже поширений, адже в більшості країн законодавство містить прогалини, які дозволяють недостатньо платити або взагалі не платити за таку роботу.

Українські  студенти та спаржа

Німецькі журналісти дізналися, що українські студенти проходили практику в одного з найбільших виробників спаржі в Німеччині — «Групи Тірманна». Бранденбурзька компанія зі збору спаржі та ягід отримала від Федерального агентства зайнятості дозвіл для працевлаштування українських студентів на умовах, що ті будуть проходити практику за фахом та отримуватимуть мінімальну зарплатню в розмірі 9,19 євро за годину, встановлену законодавством. Розслідування встановило, що студенти отримували 40–50 центів за кілограм зібраної спаржі за принципом відрядної оплати праці. За годину вони заробляли менше ніж 6 євро. Незважаючи на те, що договір гарантує практику за спеціальністю, студенти працюють на роботах, які з фахом жодним чином не пов’язані. В таку ситуацію потрапив український студент технічної спеціальності, який працював на зборі спаржі в Німеччині. За його словами, практика «полягала в тому, щоб заробити гроші на канікулах, бо в Україні заробити стільки ж було неможливо». По суті, оформлення договору на практику «за фахом» було якраз тією умовою, яка обходить законодавчий мінімум оплати праці в Німеччині. Студенти-агрономи, за його словами, проходять «практику» на зборі ягід, а студенти-філологи — в готелі.

У Німеччині одна з найвищих у ЄС мінімальна заробітна плата — 9,19 євро за годину. В Україні — лише 0,78 євро^[1]. Тож зарплата в 6 євро за годину може здаватися гідною оплатою праці. Це впливає й на те, що студенти не наважуються говорити про порушення своїх прав, навіть добре усвідомлюючи, що відбувається. Українці-практиканти, які працюють разом із сезонними робітниками з інших країн ЄС — Румунії, Болгарії, Польщі тощо — знають, скільки заробляють їхні колеги, працевлаштовані як сезонні робітники. Завдяки свободі пересування в ЄС ці працівники не потребують дозволу на працевлаштування, їм не треба влаштовуватись через посередників. Практиканти з України мають щомісяця сплачувати від 30 до 100 євро посередницьким фірмам. Наприклад, ТОВ «Профітім» називає себе «експертом у сфері практичних стажувань та працевлаштування під час канікул для студентів у Німеччині». Фірма декларує своєю метою створення проєктів, що поєднують у собі практичне стажування за кордоном, отримання першого робочого досвіду та гідної оплати праці. З огляду на випадки, про які вдалося дізнатися, така мета фірми не відповідає реальності.

"Німецькі фермери не платять мінімальну зарплатню, виставляючи чималі рахунки за житло, одяг чи навіть обладнання".

Перебування в іноземній країні, незнання або погане знання мови, залежність від роботодавця та бажання заробити гроші —  це фактори, які змушують робітників мовчати. Цікаво, що в Німеччині фермери-роботодавці можуть не сплачувати внески у фонд соціального страхування, якщо сезонні робітники працюють у них не більше 70 днів на рік. Для порівняння: в Бельгії та Австрії сезонні працівники мають з першого дня бути застраховані. До того ж у Німеччині не вистачає персоналу для широкомасштабного контролю за виробництвом. Таким чином, ніхто належно не контролює, чи дотримуються права сезонних робітників. Німецькі фермери не платять мінімальну зарплатню, виставляючи також чималі рахунки за житло, одяг чи навіть обладнання.

Житлові маніпуляції — одна з найпоширеніших практик тиску на сезонних робітників. Питання проживання та харчування, як правило, не прописуються в договорі. Так, робітники двох різних спаржевих полів розповідали, що з них вираховували 24 євро в день за проживання та харчування. А це велика сума за ті умови, в яких вони мешкали — одна кімната на п’ять-шість людей. Про умови проживання можна прочитати навіть у відгуках студентів-практикантів на сайті вже згадуваного ТОВ «Профітім»: «Умови проживання: нас мешкало 16 чоловік у двоповерховій квартирі. Це “багатенько”, але всіх влаштовувало». Часто укладають окремий договір про оренду житла з маркетинговим агентством ферми, де працюють робітники. Це роблять для того, щоб обійти правила про чітко визначені суми відрахування за житло, які діють, якщо житло безпосередньо надається роботодавцем.

"Пріоритетом в Україні має бути створення гідних умов праці, зокрема «деколонізація» зарплат, а не вулиць."

Щоб зрозуміти, як уникнути такого досвіду, необхідно, в першу чергу, розглянути німецьке законодавство та розповісти про права тих, хто бере участь у подібних програмах. По-друге, варто перевіряти посередницькі фірми, які організовують такі програми «виробничої практики».

Що каже з цього приводу німецьке законодавство?

На законодавчому рівні мінімальна заробітна плата була введена в Німеччині 2015 року. Згідно із законом, розмір мінімальної зарплатні переглядається кожні два роки. Зараз це 9,19 євро за годину, а з 1 січня 2020 року — 9,35. Відповідно до §26 Закону про професійну освіту, практиканти також вважаються робітниками, однак із певними обмеженнями. Так, мінімальна зарплатня на практиканта не поширюється, якщо він за навчальним планом проходить обов’язкову практику, що триває не більше ніж три місяці, має на меті професійну орієнтацію або виконується без припинення навчальної чи трудової діяльності. Таким чином, маючи на руках «чисті» папери практиканта, студенти не завжди можуть оскаржити меншу за встановлений мінімум оплату праці.

Кожен отримує прибуток від надання тих чи інших послуг, лише експлуатовані робітники часто залишаються без грошей, які планували заробити. Федеральне агентство зайнятості може ефективно боротися з цією проблемою, співпрацюючи з відповідними державними органами інших країн без залучення фірм-посередників. Але наскільки це можливо, якщо робітники з інших східноєвропейських країн в рамках свободи пересування в межах ЄС не потребують дозволу на працевлаштування та охоче їдуть на сезонні роботи в західноєвропейські країни? Масові порушення трудових прав в Україні, низька заробітна плата, відсутність соціального діалогу, слабкість робітничого руху та домінування в ньому «жовтих профспілок» — все це відбивається не лише на економічному становищі, а й на свідомості найманих працівників, незахищених перед роботодавцем. Пріоритетом в Україні має бути створення гідних умов праці, зокрема «деколонізація» зарплат, а не вулиць.

Читайте також:

Польський диплом отримано. Що далі? (Анна Боднар)

Дослідниці міграції: «Люди вірили в майбутнє України, у зміни, зараз зовсім не чути такого оптимізму»

Чому ми всі «валимо»? Міграція з України до Європейського Союзу в часи війни (Альона Ляшева)

Посилання

Arbeitsrechte.de. “Mindestlohn im Praktikum: Profitieren auch Praktikanten von der Lohnuntergrenze?”. Available 27.07.2017 at: [link].

Arbeitsrechte.de. “Saisonarbeit: Welche Voraussetzungen müssen gegeben sein?”. Available 27.07.2017 at:[link]..

Bundesamt für Justiz. “Gesetz zur Regelung eines allgemeinen Mindestlohns (Mindestlohngesetz — MiLoG)”. Available 27.07.2017 at: [link].

PECO-Institut. “Wanderarbeit in der Landwirtschaft”. Available 27.07.2017 at: [link].

PressePortal. “Praktikanten-Trick: Ukrainische Studenten als billige Erntehelfer”. Available 27.07.2017 at: [link].

Profiteam: Стажування в Німеччині». Доступ 27.07.2019 за адресою: [link].

rbb24. “Ukrainische Studenten als billige Erntenhelfer”. Available 25.062017 at: [link].

WSI Tarifarchiv. WSI-Mindestlohndatenbank. Available 27.07.2017 at: [link].