• Журнал «Спільне», №11: Революція: історія та майбутнє

    Журнал «Спільне», №11: Революція: історія та майбутнє

    • Номери журналу
    • 17/11/2017

    Цього року світ відзначає два великих ювілеї: 14 вересня 1867 року в Гамбурзі вийшов друком перший том «Капіталу» Карла Маркса, а 7 листопада 1917 року відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №10: Війна і націоналізм

    Журнал «Спільне», №10: Війна і націоналізм

    • ЗМІ та інтернет
    • 15/12/2016

    Війна на сході України не лише погіршила й без того непросте становище обтяженої тиском зовнішнього боргу та неоліберальними реформами української економіки — вона призвела до оголення нервових рецепторів суспільства.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №9: Майдан: погляд зліва

    Журнал «Спільне», №9: Майдан: погляд зліва

    • Номери журналу
    • 24/02/2015

    Протестні феномени (Євро)Майдану і Антимайдану так чи інакше зачепили вельми багатьох людей в Україні та світі. Водночас про них є вкрай мало об’єктивної та, тим паче, наукової інформації. Сподіваємося, що наші читачі, незалежно від того, по яку зі сторін геополітичних барикад вони зараз знаходяться, разом з нами спробують уникнути ролі войовничих прихильників того чи іншого табору і знайдуть для себе в цьому випуску щось спільне. Адже ліва емансипативна оптика на явища Майдану та Антимайдану, яку ми тут пропонуємо, в принципі чужа якомусь про- і антизахідному дуалізму, натомість вона послідовно відстоює єдиний інтерес — на жаль, так і не сформований ясно ніде під час цих подій, — інтерес пригноблених, тобто всіх нас.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    • Номери журналу
    • 15/12/2014

    Релігійна тематика часто оминається в лівих колах, бо питання, що стосуються існування метафізичного, є нібито самозрозумілими. Такий однобокий підхід може призвести до оминання важливих тем і тому потребує розширення. Тож цей номер якраз ставить за ціль підняти і проаналізувати питання перетину релігії з політикою, економікою і мистецтвом. При погляді на соціальний інститут релігії в різноманітних його формах ми нагамаємося вийти за шаблони однозначних трактувань і натомість виокремити і проаналізувати позитивні (емансипативні) й негативні (експлуатаційні) прояви релігії.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №7: Другий світ

    Журнал «Спільне», №7: Другий світ

    • Номери журналу
    • 12/02/2014

    Водночас, те, що називалося Другим світом — колишній «соціалістичний табір» — здається, нікуди не ділося. В усякому разі, ті, хто поспішає попрощатися з цим поняттям, мають спочатку аргументовано довести, чому воно перестало описувати дійсність. А для цього потрібно поглянути на цей регіон (насамперед, на Центральну та Східну Європу і країни колишнього СРСР) з висоти «пташиного польоту», спробувати виокремити та проаналізувати спільні тенденції для всіх країн, які в нього входять (а також класифікувати їхні внутрішні відмінності), визначити, чим Другий світ відрізняється від Першого та Третього (і в чому є схожість), побачити його в історичній динаміці (й окреслити перспективи цього регіону). Саме таке завдання ми ставили перед собою, готуючи випуск «Спільного», присвячений Другому світу.

    Далі
  • Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

    Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

    • Гендер
    • 10/04/2013

    Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Ми прагнемо не просто звернути увагу на гендерну дискримінацію на ринку праці, але й показати, як вона вплетена в капіталізм, як взаємодіють класова експлуатація та гендер. Хоча в сучасному українському суспільстві проводять чимало наукових досліджень на перетині гендеру і праці, а також ведуть жваві публічні дискусії на цю тематику, проте далеко не завжди у них жінок і чоловіків розглядають як гетерогенні групи, які характеризуються класовими, етнічними, віковими особливостями, відмінними сексуальними ідентичностями та регіоном походження. Тому в цьому номері ми не говоримо про жінок (у тому числі жінок України) як гомогенну групу. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Адже виконання феміністичного гасла «Жінок до влади!» хоч і надасть можливість жінкам з привілейованих класів займати керівні та лідерські посади нарівні з чоловіками, але не вирішить проблем більшості жінок — найманих працівниць, селянок чи домогосподарок, чиї вимоги соціальної справедливості лежать в іншій площині. Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.

    Далі