Перерозподіл чи визнання?

  • 14 травня 2009
  • 1221
Перерозподіл чи визнання?

Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003.redistribution-or-recognition

У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. “Визнання стало ключовим словом нашого часу, – пишуть вони у вступному слові до дискусії, – Гегелева стара ідея “боротьби за визнання” набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим”. З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли – навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

Позиції Ненсі Фрейзер і Акселя Хоннета щодо зв’язку між перерозподілом і визнанням суттєво різняться. Фрейзер пропонує “двовимірну” концепцію справедливості з увагою до двох рівноцінних аспектів сучасних капіталістичних суспільств, а саме: класової експлуатації і статусної ієрархії. Жоден з цих аспектів сам по собі не дасть вичерпного розуміння коренів соціальної несправедливості, натомість, їх необхідно об’єднати у єдину теоретичну концепцію. Аксель Хоннет згоден з Фрейзер, що протиставлення “економіки” і “культури” є хибною антитезою. Але він вважає, що боротьба за більш справедливий перерозподіл економічних благ є складовою боротьби за визнання. Зокрема, для Хоннета боротьба робітників за підвищення мінімальної зарплати чи за восьмигодинний робочий день є складовою більш загальних вимог гідності і прав людини.

Важливо зазначити, що Фрейзер і Хоннет говорять не стільки про “старі” та “нові” теми (наприклад, класова боротьба як стара тема перерозподілу, а права меншин як нова тема визнання), як радше про акценти на економічному чи символічному вимірі. Іноді цей акцент дослідника справді визначатиме вибір тем, але у інших випадках йдеться про різні підходи до спільної тематики – як у випадку класового аналізу, де відбулося зміщення акценту з питання економічної експлуатації до питань способу життя робітників, їхньої культури та ідентичності, чи у випадку гендерних досліджень, де одні вчені зосереджуються на економічній нерівності як перешкоді для гендерної рівності, тоді як інші пишуть про потребу визнання гендерних відмінностей у символічній площині ідентичностей. Проблема визнання культурних відмінностей сьогодні більш актуалізована ніж проблема економічної експлуатації також і тому, що у середовищі лівих інтелектуалів більше гуманітаріїв (філософів, культурологів, літературних критиків), аніж економістів.

Незважаючи на відмінності у поглядах на звязок між перерозподілом і визнанням, Фрейзер і Хоннет обєднує спільна орієнтація на критичний аналіз капіталістичного суспільства і подолання породженої ним соціальної несправедливості. Їхня дискусія має міждисциплінарний характер і буде цікавою філософам, соціологам, політологам, культурологам, дослідникам гендерних питань, а також соціальним активістам.

Дві перші глави книги

Nancy Fraser. Social Justice in the Age of Identity Politics: Redistribution, Recognition and Participation. p.7-109.

Axel Honneth. Redistribution as Recognition: A Response to Nancy Fraser. p.110-197.

можна скачати тут: http://ifile.it/zxm0tdc

Наступна конференція

  •  

Наші видання

Блоги

Facebook

Наші партнери