• За кулінарний модернізм

    За кулінарний модернізм

    • Гендер
    • 16/07/2015

    Те, що їжа повинна бути свіжою та натуральною, зараз є предметом віри. Шокує те, що це ― новітні переконання. Для наших предків натуральне було чимось досить мерзотним. Натуральне часто було поганим на смак. Свіже м’ясо смерділо і було жорстким; свіже молоко ― теплим та очевидно тілесним виділенням; свіжі фрукти (фініки та виноград майже не зустрічалися поза тропіками) були нестерпно кислими, свіжі овочі ― гіркими. Навіть сьогодні натуральне шокує нас, коли ми дійсно із ним зустрічаємось.

    Далі
  • Лукач проти модернізму

    Лукач проти модернізму

    • Статті
    • 07/07/2010

    Саме у Лукача, зокрема в його «Теорії роману», Беньямін з Адорно навчились соціально-історичному розглядові художніх форм, який вони застосували до модернізму й показали його глибоку історичність та соціальність, попри стирання слідів історії зі змісту. Натомість сам Лукач використав свій метод геть інакше, виступивши з розгромними статтями проти новітньої йому літератури. Працюючи з Ліфшіцем у 30-і роки в Москві, він вплинув також і на нього – у антимодерністських аргументах російського марксиста легко вгадуються пасажі, властиві його угорському колезі. Звідки така позиція? Чому Лукач не визнав історичної «необхідності» модернізму? Чи лише обставини СРСР 30-их років зробили з нього затятого прихильника реалізму? Саме погляди Лукача на модернізм (що нерозривно пов’язано з його поглядами на реалізм) я й спробую зараз стило викласти. Почати, втім, доведеться не з теорії, а з життєвої практики мислителя – тобто з біографічного екскурсу.

     

    Далі
  • ВИКТОР АРСЛАНОВ: «Ложный протест модернизма»

    ВИКТОР АРСЛАНОВ: «Ложный протест модернизма»

    • Статті
    • 01/09/2009

    Недавно в киевском институте «Новая демократия» состоялась презентация книги советского философа-марксиста Михаила Лифшица «Почему я не модернист». Представлял книгу доктор искусствоведения, профессор, ведущий научный сотрудник НИИ Российской академии художеств Виктор Арсланов. О Лифшице, искусстве, современных левых и многом другом с В. Арслановым побеседовал обозреватель Рабкор.ру Андрей Манчук.

    Виктор Григорьевич, как вы считаете, какое искусство нужно современным левым? Вообще, возможно ли «левое искусство» в наши дни – и как, в каком направлении следует его развивать?

    Я бы ответил на этот вопрос так, как отвечала в 30-е годы Елена Усиевич в своей статье о политической поэзии. Первое что нужно сказать, – нам просто нужно искусство. Когда голодный человек просит еды, ему нужно преподнести хлеб. Но, к сожалению, нам часто предлагают вместо хлеба отраву, в привлекательной для левых обертке – например, в ярких формах фальшивого бунта. А лично я убежден: ничто так не поддерживает капитализм на плаву, как ложный протест, который проявляет себя и в сфере искусства. Протест, естественно вытекающий из условий нашей жизни, но по существу поддерживающий собой капитализм и поэтому совершенно для него безопасный.

    Далі