Допомога чи прибутки кредиторів? Світовий банк та Україна під час війни

13.09.2022
|
Elliot Dolan-Evans
4625
Elliot Dolan-Evans
Author's articles

Вторгнення Росії в Україну спричинило гуманітарну катастрофу та призвело до величезних економічних руйнувань. Станом на 9 вересня 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 14 059 жертв серед цивільного населення в Україні. Крім того, прогнозується, що цього року економіка України скоротиться приблизно на 45% ВВП із матеріальною шкодою інфраструктурі та будівлям на суму щонайменше 349 мільярдів доларів США в контексті збільшення боргових зобов’язань та погашень. Українські економісти прогнозують, що економічні витрати війни становитимуть 600 мільярдів доларів США. 

Із огляду на вищевикладене, Україна звернулася за допомогою до міжнародних фінансових організацій. Далі я розгляну роль Світового банку у такій допомозі та те, чому його підходи до роботи в Україні відрізняються від роботи в інших регіонах, постраждалих від конфлікту.

Глобальна допомога?

Зважаючи на катастрофічну економічну ситуацію, Україна попросила Міжнародний валютний фонд (МВФ) про надання екстреного фінансування, Європейська комісія пообіцяла 1,2 мільярда євро, а Світовий банк окремо позиціонує себе як ключову інституцію для подолання економічних та гуманітарних наслідків російського вторгнення. 

На початку березня Банк схвалив додатковий кредит у розмірі 489 мільйонів доларів США для України та створив багатодонорський трастовий фонд для координації двосторонніх ресурсів, який з тих пір мобілізував мільйони з таких країн, як Норвегія, Японія, Швейцарія, Сполучені Штати та Австрія, поміж іншими. Через тиждень Банк виділив Україні ще 200 мільйонів доларів США на фінансування, оскільки він публічно пообіцяв допомогти зібрати пакет підтримки України на суму 3 мільярди доларів США в найближчі місяці. Станом на 7 червня обіцяна сума зросла до 4 мільярдів доларів США, при цьому майже 2 мільярди доларів США вже сплачено Україні. 

 

Світовий банк

Штаб-квартира Світового банку в Вашингтоні, США / Фото: shutterstock.com

 

Основна ціль допомоги — підтримка безперервності основних функцій уряду шляхом фінансування фонду оплати праці державних службовців на центральному та регіональному рівнях, та працівників школи на місцевому рівні. Нарешті, на початку серпня Світовий банк оголосив про виділення Україні ще 4,5 мільярдів доларів США, передусім із США, для видатків на пенсії та соціальну допомогу.

Уся ця фінансова підтримка, однак, передбачає вагомі зобов’язання, що змусить охоплену війною Україну впроваджувати «політичні заходи», продиктовані міжнародними фінансовими установами (МФУ). І мова не про «безкоштовний обід» — кредити потрібно буде повертати ще й з відсотками. Зробити це буде очевидно непросто, оскільки державний зовнішній борг України становить близько 57 мільярдів доларів США, і очікується, що країна виплатить 14 мільярдів доларів США протягом 2022 та 2023 років. 

Приблизно 22,7 мільярда доларів США державного зовнішнього боргу України утримуються приватними власниками облігацій, з виплатою в розмірі 1 мільярда доларів США, що підлягає погашенню у вересні. Ще 22 мільярди доларів США боргу України належить МФУ, зокрема Міжнародному валютному фонду та Світовому банку — з 2 мільярдами доларів США боргових виплат і 178 мільйонами доларів США в якості «доплат», які цього року заборговані лише МВФ.

Колосальна сума боргу викликає занепокоєння. Навіть в офісі МВФ ще до російського вторгнення лунали «тривожні дзвіночки» про здатність України обслуговувати свій зростаючий борг, дотримуючись умов кредитів МВФ. Справді, одне з найбільших кредитних рейтингових агентств у світі «Moody's Investors Service» знизило кредитний рейтинг України до третього найнижчого рівня наприкінці травня 2022 року, відзначивши нестабільність боргу. Причина в тому, що ринок міжнародних облігацій також, здається, встановлює ціни в умовах очікуваного дефолту за українськими облігаціями в середньостроковій перспективі.

Світовий банк є критично важливою установою, яка може позитивно вплинути на відновлення економіки України. Як зазначалося вище, нині Банк керує багатодонорським трастовим фондом для України, і ця установа є основним кредитором країни. Світовий банк також є «сторожем» пільгового кредитування. 

 

Потреби України на відновлення та відбудову оцінюються у 349 мільярдів доларів США / Фото: Ivan Chernichkin

 

Крім того, як я писав у своїй останній статті «Зробити війну безпечною для капіталізму», Світовий банк нещодавно позиціонував себе таким, що підтримує мир під час війни. Банк не тільки втричі збільшив свій бюджет на виплати державам, які постраждали від конфліктів з 2017 року до 18,7 мільярдів доларів США, але також оголосив про намір ще активніше брати участь у фінансуванні під час конфліктів згідно з публікаціями «Стежки до миру» («Pathways for Peace»), створеними спільно з Організацією Об’єднаних Націй та Групою Стратегії Світового банку з питань крихкості, конфліктів і насильства на 2020–2025 рр. (далі Стратегія на 2020–2025 рр.).

Проте, як я стверджую, досліджуючи установчі документи Банку та їхні дії в Україні, Світовий банк вузько визначає свою роль у забезпеченні «належного управління» («good governance»), створенні умов для процвітання «людського капіталу» та «накопичення» приватних коштів під час війни. А це означає, що установа схильна забувати про реальних людей, які потребують гуманітарної допомоги під час російського вторгнення.

Прихований мотив належного управління

Світовий банк стверджує, що «належне управління» є необхідною вимогою для держави у стані війни, як-от Україна. Простими словами це означає, що уряд повинен забезпечити продовження «процвітаючої ринкової економіки» за допомогою, насамперед, захисту приватної власності та стабілізації макроекономічних змінних. Наприклад, співробітники Світового банку підкреслили, що «управління макрофінансовою та фіскальною структурами України є ключовим пріоритетом економічної політики під час війни, щоб обмежити негативний вплив на економічне зростання, пом’якшити інфляцію та послабити зростання крайньої бідності». 

 

Вид на будівлю Миколаївської обласної ради, яка була зруйнована внаслідок обстрілу 21 квітня 2022 року / Фото: Anastasia Vlasova / Getty Images

 

Таким чином, для відновлення України від руйнівної війни першим пріоритетом є «вирішення проблем інфляції та макрофінансової стабільності», а другим пріоритетом  — «відновлення здатності приватного бізнесу повернутися до нормального функціонування». Зауважимо, що здоров’я, безпека чи матеріальні потреби українського народу не є першочерговими. Під цими заявами радше слід розуміти, що український уряд повинен якомога швидше відновити безпечну ринкову економіку для приватного бізнесу та мати міцні макроекономічні основи для забезпечення «довіри інвесторів». Іншими словами, уряд має довести здатність України повернути борг і відсотки.

Світовий банк хоче забезпечити подальшу здатність українського уряду погасити свої величезні борги, до появи яких безпосередньо причетні Банк, МВФ та інші МФУ. Насправді, остання позика в 4 мільярди доларів США, яку Світовий банк надав Україні, як зазначено вище, надається на непільгових умовах із такою ж ставкою відсотка та терміном погашення, що й для будь-якої іншої «країни із середнім рівнем доходу». Тобто не береться до уваги той факт, що Україна перебуває у стані активної війни. Найменше, що Світовий банк міг би зробити, так це позичати Україні гроші за вигідними, пільговими ставками. 

Як я стверджую в інших публікаціях, Світовий банк не класифікував Україну (до 1 липня 2022 року) як країну «у стані конфлікту», щоб явно уникнути необхідності надати Україні пільгові позики та списання боргу. Річ у тім, що Україна має забагато боргів перед МФУ та приватними кредиторами, а отже будь-яке списання чи прощення боргу було б надто болючим для кредиторів, які володіють українським боргом. Світовий банк вважає за краще гарантувати, що Україна поверне свої позики. Влітку цього року Україну нарешті віднесли до категорії країн «у стані конфлікту», однак немає жодної інформації про те, щоб Світовий банк пропонував чи українська влада зробила запит на ініціювання процедури списання боргу чи пільгового кредитування.

Відповідно, Світовий банк прямо стверджує, що «МФУ та двосторонні кредитори повинні прагнути до позитивних потоків в Україну в короткостроковому періоді — покриваючи за переважними ставками обслуговування боргу за рік», підкреслюючи, що їхня головна турбота полягає в тому, щоб Україна і надалі могла обслуговувати свої борги. Дійсно, починаючи з 2014 року, коли вже йшла війна на сході країни, український уряд повернув Світовому банку приблизно 2 мільярди доларів США позик (з них 664 мільйони доларів США становлять лише відсотки). Незважаючи на повномасштабне вторгнення, схоже, що Банк хоче, аби Україна продовжувала сплачувати борги плюс відсотки!

 

війна в Україні, Маріуполь

Жінка йде по зруйнованій вулиці Маріуполя / Фото: Maximilian Clarke / SOPA Images / LightRocket via Getty Images

 

Людський капітал чи людська худоба?

Світовий банк ставить «інвестування в людський капітал» одним із найбільш пріоритетних питань під час насильницьких конфліктів, а Стратегія на 2020–2025 роки рясніє цією фразою. Ця фраза означає, що Банк прагне зробити з людей, які постраждали від конфлікту, «головних дійових осіб ринку», які інвестують у себе та переслідують свої індивідуальні інтереси. Таким чином, делегітимізуються колективні дії, а тягар соціальної підтримки покладається на самих людей, а не на державу або інші колективні установи. 

Наприклад, у документі Світового банку, який описує, що Україна має зробити в коротко- та середньостроковій перспективі, Банк закликає український уряд мінімізувати витрати на соціальну підтримку. У документі стверджується, що «потрібно буде прийняти важливі політичні рішення щодо права на отримання допомоги ветеранам війни та розміру пільг, щоб подолати потенційно руйнівний фіскальний тягар». Це речення може свідчити, що не всі ветерани війни матимуть доступ до компенсацій. Крім того, Банк також закликає «продовжити щорічну індексацію пенсійних виплат» та мінімального прожиткового мінімуму, яка б відповідала лише інфляції, зберігаючи виплати соціальної допомоги на мінімальному рівні та суттєво не збільшуючи їх, незважаючи на гуманітарну потребу. 

Замість того, щоб держава підтримувала ветеранів, пенсіонерів або бідних, Банк стверджує, що війна може «дати можливість по-іншому думати про соціальні послуги… реконструкція закладів, які надають соціальні послуги, має бути спрямована на нову модель догляду, яка більше не є насамперед інституційною (наприклад, дитячі будинки, будинки престарілих, установи для людей з обмеженими можливостями), але орієнтовані на догляд на дому та в громаді». Іншими словами, мова йде про  перекладання відповідальності за соціальну підтримку на самих осіб та їхні сім’ї.

 

Вид на зруйновані будівлі після того, як українська армія відновила контроль над Бородянкою, Україна, 6 березня 2022 року / Фото: Wolfgang Schwan / Anadolu Agency via Getty Images

 

Приватний капітал - Спаситель

«Приватний сектор» вшановується майже з біблійним розмахом як у «Стежках до миру» («Pathways for Peace»), так і в Стратегії на 2020–2025 роки і, очевидно, є найважливішою соціальною «дійовою особою» в Україні з погляду Світового банку. Протягом всієї війни на Донбасі, замість того, щоб демонструвати стурбованість погіршенням людського розвитку мільйонів українців, які постраждали від конфлікту, Світовий банк зосереджував увагу на підвищенні рейтингу України в «Індексі зручності ведення бізнесу» («Ease of Doing Business Index») з 137-го місця до війни до 64-го місця станом на 2020 рік. 

Такий підхід продовжується й надалі. Так, Світовий банк стверджує, що найважливішою сферою, на якій Україна має негайно зосередитися перед загрозою російського вторгнення, є «підтримка приватного сектору України, зокрема збільшення інвестицій в агробізнес та продовольчу безпеку». Країні сказано «заново винайти себе» з «конкурентоспроможним приватним сектором та орієнтацією на ЄС». Тоді, у середньостроковій перспективі, податки на бізнес потрібно знизити з більшою приватизацією, щоб «зміцнити ділову впевненість». Іншими словами, Світовий банк вважає, що приватний бізнес є основною соціальною одиницею в Україні, а просування інтересів бізнесу — найважливіша стратегія під час гострої гуманітарної кризи.

Банк наголошує, що його поради «найкраще підходять» і що його дії чутливі до ситуацій, де люди постраждали від конфлікту. Але вимоги до України нагадують стандартну неоліберальну кулінарну книгу, яку нав’язували країнам, що розвиваються та є постраждалими від кризи 1970-х років. Світовий банк був активним в Україні протягом усієї війни на Донбасі - він зосередився на створенні ринків, лібералізації української економіки та захисті капіталу від конфлікту, при цьому, здавалося б, ігноруючи нерівність, бідність та гуманітарні страждання. 

Світовий банк міг би, принаймні, належним чином класифікувати Україну як країну, що знаходиться «у стані конфліктну» та надати пільгове кредитування, списання та прощення боргу, за що активно виступають українські та зарубіжні ліві. Крім того, він міг би поговорити з іноземними кредиторами й власниками облігацій України та переконати їх назавжди відмовитися від своїх вимог, надати негайну допомогу або принаймні дозволити продовжити термін виплат. Світовий банк повинен зайнятися справжньою матеріальною допомогою, замість того, щоб вимагати від країн, які знаходяться у стані війни, виплати додаткових боргів та відсотків.

Також дякую Світлані Курилко за переклад блогу українською мовою.

Автор: Елліот Долан-Еванс

Переклад: Світлана Курилко

Обкладинка: Катерина Грицева


Стаття підготовлена за підтримки Quebec Institute for International Research and Education 

Share