Украина

Чому помирають люди на КПВВ і що з цим робити

5687

Левон Азізян

Вчора сталася чергова трагічна смерть при перетині лінії зіткнення в Станиці Луганській.

Починаючи з 1 січня 2019 року, я веду «сумну» статистику, фіксуючи випадки смертей при під час перетину лінії зіткнення. З урахуванням сьогоднішнього випадку, я зафіксував вже 40 смертей цивільних при спробі перетину лінії зіткнення. Кожен із цих випадків має конкретну долю, історію трагедії та родичів і друзів померлих.

Я хотів би поділитися власними думками у формі запитань-відповідей, щоб ви краще розуміли проблему та що необхідно зробити для поліпшення ситуації

Отже, за яких обставин померли ці люди?
З-поміж 40 покійних — 32 людини померло через стан здоров’я, 6 людей загинули в ДТП, що сталося неподалік від КПВВ «Мар'їнка», двоє померли під час наїзду транспортного засобу на вибуховий пристрій у «сірій зоні» між КПВВ «Новотроїцьке» та смт Оленівка, яке перебуває поза контролем Уряду. Тобто 4/5 смертей сталися з природних причин в людей, яким, якщо і варто було кудись виходити з дому, то хіба що до медичних закладів.

Ким були всі ці люди?
35 померлих із 37, чий вік встановлено, були у віці 60—89 років, лише одній людині було 56. Єдиний випадок смерті молодої людини, у віці 31 року, стався під час ДТП, це був водій транспортного засобу. Такі дані свідчать про те, що в абсолютній більшості випадків помирають пенсіонери, а відсутність смертей людей у віці 90 та більше років свідчить не про їхнє міцне здоров'я, а про те, що вони вже навіть і не намагаються перетинати лінію зіткнення та не отримують пенсійних виплат.

Де вони померли?
Найбільше людей померло при перетині лінії зіткнення через Станицю Луганську, таких випадків зафіксовано 14. При перетині через Майорське померло 11 людей, через Мар'їнку — 10 (з них шестеро загинули в ДТП), через Новотроїцьке — 5 (з них двоє загинули від вибухового пристрою). Єдиним коридором, де не було зафіксовано жодної смерті за цей період, є напрямок Маріуполь — Тельманове/Бойківське через Гнутове. Рівно два місяці тому завершили будівництво пішохідної секції мосту біля Станиці Луганської, що суттєво полегшило перетин цієї ділянки для літніх людей. Попри це, вже після відкриття мосту, лишень за два місяці на цьому коридорі сталося три смерті, що вчергове підтверджує кричущу недостатність одного-єдиного пішохідного коридору в Станиці Луганській на всю Луганську область.

Якої статі були покійні?
Це питання на перший погляд може здатися неважливим або ж навіть зайвим. Втім, оскільки гуманітарні організації наголошують на світових критеріях вразливості (які не завжди враховують місцевий контекст) та необхідності більшої уваги одній статі, то людям іншої статі приділяють менше уваги. Я просто надам статистику, висновки робіть самі. З-поміж 32 людей, що померли при перетині лінії зіткнення за станом здоров'я, чоловічої статі було 27 людей, а жіночої — 5.

Ще щось?
Так. З-поміж 40 зафіксованих випадків смерті, 22 зафіксовано на контрольованій Урядом території, 7 — у «сірій зоні» та 11 на неконтрольованій Урядом території. На жаль, в мене нема обґрунтованих підстав вважати, що на неконтрольованій Урядом території смертність вдвічі менша. Ймовірною причиною такої різниці в пропорції є обмеженість у джерелах інформації на неконтрольованій Урядом території, де кількість гуманітарних акторів та ЗМІ доволі обмежена.

Висновки: більшість померлих — пенсіонери літнього віку, а до обтяжливої подорожі на контрольовану Урядом територію їх спонукає відсутність засобів до існування. Найчастіше, люди помирають під час перетину лінії зіткнення через Станицю Луганську (35% від усіх зафіксованих смертей). З-поміж п'яти транспортних коридорів, він є єдиним пішохідним (транспортним засобом перетин не передбачений) та єдиним, який функціонує Луганській області (решта транспортних коридорів — у Донецькій області).

 

Міст у Станиці Луганській після ремонту

 

Що можна зробити, щоб зменшити смертність та спростити перетин лінії зіткнення цивільним населенням?

Можливо, хоча б хтось, від кого навіть найменше щось залежить, почує мій голос волаючого в пустелі.

P.S. Я розумію, що смерть кожної людини — особиста трагедія для родичів та друзів, і врахування цих випадків в узагальненій формі ні в якому разі не має на меті знехтувати чиїмось особливим випадком. Навпаки, метою є формування висновків на помилках, через які сталися ці смерті, та можливість створити зауваження та пропозиції, щоб їх виправляти та мінімізовувати ризики повторення в майбутньому.

NB: Ця публікація не представляє позицію якоїсь організації, а є лише особистою позицією автора.

Головне зображення Радіо «Свобода»

Поделиться