• Мінські угоди:  історія, інтереси, перспективи

    Мінські угоди: історія, інтереси, перспективи

    • Статьи
    • 02/11/2016

    [:uk]Перестрілки й обстріли прифронтових територій, нечасті й не дуже масштабні ескалації, десятки загиблих із обох боків майже щомісяця — останні два роки продемонстрували, що така позиційна війна може тривати ще довго. У майбутньому можливе й повне «замороження». Зрештою, для нинішніх лідерів ДНР та ЛНР реалізація Мінських угод обіцяє досить туманні перспективи, тому сумнівно, що вони особисто будуть активними в їх просуванні. Крім, можливо, того, на що буде вказано в прямих «рекомендаціях» із Кремля. Таким чином, вірогідність реалізації Мінських угод існує, проте сказати напевно, коли та як саме в Донбасі настане сподіваний мир, складно.

    Далее
  • Міфології Майдану. Рецензія на книжку Ендрю Вілсона «Українська криза»

    Міфології Майдану. Рецензія на книжку Ендрю Вілсона «Українська криза»

    • Статьи
    • 07/10/2015

    Остання книга Вілсона з невдалою назвою «Українська криза» дуже відрізняється від попередніх за спрямуванням, тоном та жанром.

    Далее
  • Дискусія: "Ліві і Майдан: рік потому — що здобули, а що втратили?"

    Дискусія: "Ліві і Майдан: рік потому — що здобули, а що втратили?"

    • Події
    • 19/03/2015
    [:uk]Презентація 9-го випуску журналу та дискусія на тему надбань та втрат від минулорічних протестних подій. Далее
  • Крізь слова до змістів: два ангажованих погляди на події 2014-2015 рр. в Україні

    Крізь слова до змістів: два ангажованих погляди на події 2014-2015 рр. в Україні

    • Слайдер
    • 04/03/2015

    [:uk]Текст Петровського більше схожий не на інтерв'ю, а на полемічну статтю у формі інтерв'ю, що дає значно більше матеріалу для аналізу, але й ускладнює його. На жаль, обсяги статті не дають змоги зупинитися на деяких моментах більш детально, а дещо довелося взагалі пропускати. В той час як для іншого автора, Максима Осадчука, важливо обґрунтувати власну участь у бойових діях як лівого активіста, для Петровського таке обґрунтування є його безпосередніми службовими обов'язками як військового журналіста, а згодом і політрука при Мозговому. Попри те, що порівнювати ці тексти не дуже правильно з огляду на різницю жанрів, усе ж іноді таке порівняння виглядає продуктивним.

    Далее
  • Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    • Слайдер
    • 19/01/2015

    Наскільки значною була участь крайньо правих у протестах Майдану? На жаль, це питання швидко стало жертвою надмірної політизації — з одного боку, завдяки активній пропагандистській дискредитації Майдану, що здійснювалася його опонентами, включаючи російські ЗМІ, а з іншого, – спробами його виправдання (ліво-)ліберальними і поміркованими націоналістичними прихильниками. Ретельний аналіз цієї дискусії (що велася не лише в формі статей, але й у соціальних мережах на кшталт Фейсбуку) ще має бути зроблений, втім уже можна навести кілька загальних спостережень.

    Далее
  • Политика подлинности и ее пределы

    Политика подлинности и ее пределы

    • Социальный протест
    • 10/12/2014

    [:uk] Восприятие «Майдана» многими людьми, как в Украине, так и в других странах было крайне стереотипным. Далеко не только российская пресса утверждала, что украинские протесты 2013-2014 гг. были спровоцированы и проплачены извне, Америкой и Европой, а возглавили их западноукраинские «фашисты», которые затем, при поддержке новых властей, предприняли крестовый поход на украинский Восток, говорящий на русском языке и не желающий жить по указке «заокеанских советников». Слыша эти «штампы», сами «революционеры» протестовали: Майдан был совсем «не про это», он был объединяющим, спонтанным и подлинным; он был уникальным событием, сплотившим граждан из разных частей Украины против продажной и жестокой власти, и не нужно помещать его в рамки подобных стереотипов! Проблема, однако, в том, что эти клише были не только «очками» зарубежных зрителей, следивших за событиями по телевидению, они стали здравым смыслом большого числа самих украинцев, наблюдавших за событиями вблизи и не поддержавших Майдан. Здравым смыслом, который получал в их глазах все больше и больше вполне «реальных», а отнюдь не только телевизионных, подтверждений. Невозможность диалога и взаимопонимания между соотечественниками, которые встали по разные стороны баррикад – между теми, кто видел в Майдане подлинное, объединяющее граждан событие и теми, кто воспринимал его как политический фарс, приведший к трагическим последствиям – повергала в отчаяние и тех, и других. По моему мнению, парадоксальным образом, именно аура подлинности и уникальности Майдана, которой восхищались его активисты, способствовала стереотипному восприятию «украинской революции» ее противниками. Более того, на мой взгляд, Майдан отличала своеобразная «политика подлинности», которая, с одной стороны, сумела сделать этот протест привлекательным для огромного числа людей, а с другой, не позволила ему добиться собственных целей.

    Далее