• Переосмислюючи Маркса і релігію

    Переосмислюючи Маркса і релігію

    • Статьи
    • 25/03/2016

    Чи може Марксове осмислення релігії дати раду потрясінням, що були викликані драматичними змінами й провалами в секуляризаційних тенденціях і революційних можливостях, які Маркс виявив у європейському ХІХ столітті? І чи здатна соціальна теорія Маркса опиратися її «вигнанню» з політичного сценарію, в якому традиційно марксистські діячі – держави або рухи – більше недійсні або вкрай ослаблені? Було б зручно (хоча, мабуть, занадто легко) відповісти аргументом про чіпку живучість історичного матеріалізму в вивченні суспільно-політичної динаміки, що стоїть за нинішнім релігійним відродженням

    Далее
  • Ніцше і Христос

    Ніцше і Христос

    • Статьи
    • 07/01/2016

    [:uk]Усім відомо, що Ніцше проголосив: «Бог помер», так само як усі знають слова Марії Антуанетти «Нехай їдять тістечка» чи Хамфрі Богарта «Зіграй іще раз, Семе» (хоча, схоже, ніхто з них такого не казав). Але стривайте… якщо Бог справді мертвий… хто ж це його так? Запевне ж не патлаті ліваки-атеїсти, а радше охайно підстрижені банкіри.[:en]Everyone knows that Nietzsche said ‘God is dead’, just as everyone knows that Marie Antoinette said ‘Let them eat cake’ and Humphrey Bogart said ‘Play it again, Sam’ (except that apparently neither of them did). But if God really is dead, then, for a start, whodunnit? Not, let’s be clear, a lot of hairy left-wing atheists, but a lot of short-haired bankers.

    Далее
  • Новий атеїзм, стара імперія

    Новий атеїзм, стара імперія

    • Статьи
    • 16/12/2014

    «Новий атеїзм» здобув масову увагу завдяки полеміці на кшталт тієї, що розгорнулася довкола Гітченсової книжки «Бог не великий».

    Далее
  • Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    Журнал «Спільне», №8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією

    • Номера журнала
    • 15/12/2014

    Релігійна тематика часто оминається в лівих колах, бо питання, що стосуються існування метафізичного, є нібито самозрозумілими. Такий однобокий підхід може призвести до оминання важливих тем і тому потребує розширення. Тож цей номер якраз ставить за ціль підняти і проаналізувати питання перетину релігії з політикою, економікою і мистецтвом. При погляді на соціальний інститут релігії в різноманітних його формах ми нагамаємося вийти за шаблони однозначних трактувань і натомість виокремити і проаналізувати позитивні (емансипативні) й негативні (експлуатаційні) прояви релігії.

    Далее
  • МОЖЕТ ЛИ СВЯЩЕННИК БЫТЬ АТЕИСТОМ?

    МОЖЕТ ЛИ СВЯЩЕННИК БЫТЬ АТЕИСТОМ?

    • Статьи
    • 24/04/2010

    Александр МАРКОВ

    Философ Дэниел Деннетт (Daniel Dennett) и социолог Линда Ласкола (Linda LaScola) опубликовали результаты пилотного исследования малоизвестного и с трудом поддающегося изучению социально-культурного явления — атеизма среди действующих священнослужителей. Подробные анонимные интервью с представителями пяти протестантских церквей проливают свет на причины, заставляющие священников-атеистов продолжать служение Богу, в которого они больше не верят.

    Ни для кого не секрет, что в США среди бывших священнослужителей немало атеистов. Многие из них не скрывают своих взглядов и даже ведут активную общественную работу — в частности, помогают пройти психологическую реабилитацию другим бывшим священникам, утратившим веру в Бога. Авторы обсуждаемой статьи справедливо рассудили, что многие священники в отставке, вероятно, сначала утратили веру и лишь после этого перестали работать священниками. Следовательно, должны существовать и действующие священники-атеисты. Людям, попавшим в такое щекотливое положение, совсем не просто вдруг сменить работу и образ жизни, разорвать сложившиеся социальные связи и оказаться вне сообщества, которое они привыкли считать «своим». Но как найти таких священников, ведь они, конечно, тщательно скрывают свои истинные взгляды? Как уговорить их дать интервью исследователям?

    Далее
  • БЕЗ БОГА. ХРИСТИЯНСТВО, ДЕХРИСТИЯНІЗАЦІЯ ТА ПОСТХРИСТИЯНСТВО

    БЕЗ БОГА. ХРИСТИЯНСТВО, ДЕХРИСТИЯНІЗАЦІЯ ТА ПОСТХРИСТИЯНСТВО

    • Статьи
    • 29/03/2010
    Мішель ОНФРЕ

    1

    Юдео-християнська епістема. Багато хто нарікає на розвій атеїзму в нашу епоху, але вони помиляються. Ця епоха є нігілістичною, відверто нігілістичною. В чому різниця? Європейський нігілізм, – який дуже добре діагностував Ніцше, – передбачає завершення певного світу і проблематичність з’яви іншого. Настає проміжний період, самоусвідомлення розривається між двома світоглядами: з одного боку, юдео-християнський світогляд, а з іншого – світогляд, який ще не має імені, але який ми поки що назвемо постхристиянським. І ми не помилимося в оцінці, хоч у нас немає кращого епітету. Нам допоможе його знайти час і розвиток цього століття.

    Отже, нігілізм. Немає цінностей, або більше немає цінностей. Немає чеснот, або більше немає чеснот. Нездатність чітко виявити етичні та метафізичні обриси: все видається добрим і прийнятним, так само злим і поганим; усе можна назвати гарним, так само потворним. Реальне видається менш справжнім, аніж віртуальне. Фікція замінює реальність. Історія та пам’ять більше не користуються успіхом у світі, що захоплюється теперішнім моментом, пориває зв’язки з минулим і не бачить майбутнього. Нігілізм позначає епоху, якій бракує картографії: компаси не працюють, а проекти, які допомагали б вийти з лісу, в якому ми загубилися, навіть не передбачаються.

    Далее