• Відкрита лекція Еріка Туссена: Аудит державного боргу як інструмент громадського контролю

    Відкрита лекція Еріка Туссена: Аудит державного боргу як інструмент громадського контролю

    • Події
    • 29/10/2015

    Далее
  • Уроки дефолтів: соціальний вимір

    Уроки дефолтів: соціальний вимір

    • Слайдер
    • 03/09/2015

    Загальноприйняті показники економічного розвитку на зразок ВВП – це добре, і вони впливають на життя людей, але часто цей вплив є досить опосередкованим. Зростання валового внутрішнього продукту саме собою не обов’язково покращує ситуацію для більшості населення, адже, в умовах значної соціальної нерівності та концентрації капіталу, додатково створені багатства майже повністю осідають на банківських рахунках найбагатших 10%. Тож у цій статті ми проаналізуємо, які соціальні наслідки може мати ймовірний дефолт для широких верств населення України.

    Далее
  • Історія формування боргової залежності України

    Історія формування боргової залежності України

    • Слайдер
    • 30/04/2015

    Сучасна світова економічна система все більше залежна від міжнародного фінансового капіталу, який стає визначальним у системі розподілу ресурсів. При цьому фінансові потоки ґрунтуються на диспропорціях економічного розвитку та зростанні залежності саме країн-боржників третього світу, а не країн «центру».

    Далее
  • Девальвація гривні – результат некомпетентності влади чи об’єктивна реальність?

    Девальвація гривні – результат некомпетентності влади чи об’єктивна реальність?

    • Слайдер
    • 02/04/2015

    [:uk]Спостерігаючи за динамікою курсу гривні, кожен українець переживає двоякі емоції. З одного боку, всі розуміють, що країна уже фактично рік перебуває у стані війни, економіка – у стагнації, золотовалютні запаси спустошені, і падіння гривні є об’єктивним і логічним. З іншого боку, новини про корумпованість влади, фінансові махінації олігархів, зростання кількості економічних злочинів в умовах нестабільності і т.д. породжують природну підозру і обурення – наша влада дійсно некомпетентна і всі її дії призводять тільки до погіршення ситуації. Спробуймо розібратись у причинно-наслідкових зв’язках.

    Далее
  • PODEMOS: Між популізмом та соціальними рухами

    PODEMOS: Між популізмом та соціальними рухами

    • Статьи
    • 26/03/2015

    Окрім Греції, іншою країною Європи, що має усі шанси обрати на високі державні посади членів партії, що виступає проти мір жорсткої економії, є Іспанія. Майже 30% іспанців підтримують Podemos (“Ми можемо”), десятки тисяч збираються на мітинги, організовані партією.

    Далее
  • ЬОЗЛЕМ ОНАРАН: «З нашими вимогами можна отримати підтримку бодай в одній країні, а це вже спровокує ефект доміно»

    ЬОЗЛЕМ ОНАРАН: «З нашими вимогами можна отримати підтримку бодай в одній країні, а це вже спровокує ефект доміно»

    • Слайдер
    • 21/03/2014

    Ьозлем Онаран — викладачка економіки в університеті Гринвіча (Британія), членкиня профспілки освітян та Соціалістичного опору, секції Четвертого Інтернаціоналу. Перед виборами до Європейського парламенту та місцевими виборами європейська громадськість стурбована питанням подолання економічної кризи, яка почалася у 2008 та поглибилась в Європі у 2010. Тому хотілося б зрозуміти передісторію кризи у Європі. Уся історія постання Європи та особливо неоліберальний період, який почався з 1980 року, супроводжувалися комплексом політичних рішень, які стали передумовою протистояння між робочою силою та капіталом. Це протистояння означало дуже сильний контроль над зарплатами. Бо головна ідея, що стоїть за основною метою європейської політики — зробити Європу найбільш конкурентноспроможною частиною світу. Якщо Ви звернете увагу на Лісабонську угоду, то побачите, що однією з її основних політичних цілей є конкурентоспроможність. А як можна досягти конкурентоспроможності? Встановити рівень зростання заробітних плат нижчий за рівень зростання продуктивності. Така політика проводилася впродовж тридцяти років, були періоди повної стагнації та падіння реальних заробітних плат. Неоліберальні економічні реформи супроводжувалися надіями на створення більшої кількості робочих місць, на загальне економічне зростання. Але цього всього просто не сталося. Водночас проводилася політика ігнорування структурних відмінностей між країнами, тому коли вдарила криза, Європа потрапила у пастку вже наявних слабкостей у своїй моделі.

    Далее